єдиний унікальний номер справи 546/915/25
номер провадження 3/546/329/25
16 вересня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріал, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,
- 24 лютого 2025 року Решетилівським районним судом Полтавської області притягалася до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн;
- 04 серпня 2025 року Решетилівським районним судом Полтавської області притягалася до відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн;
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
ОСОБА_1 02 вересня 2025 року о 16 годині 00 хвилин за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , що виражалось в образах нецензурною та брутальною лайкою, чим завдала шкоди психічному здоров'ю потерпілої. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 не з'явилася, у письмовому клопотанні просила розглядати справу без її участі, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає повністю (а.с. 13).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за статтею 173-2 КУпАП не є обов'язковою. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу з огляду на положення ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , про що вона зазначила у письмовому клопотанні, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наступними дослідженими судом доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення від 28 липня 2025 року серія ВАД № 396122, в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких остання зазначила, що 02 вересня 2025 року близько 16 год. 00 хв. вона прийшла додому, перебуваючи в стані сп'яніння, у зв'язку з чим між нею та її матір'ю ОСОБА_2 виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_1 виражалася в адресу своєї матері брутальною та нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою (а.с. 2);
письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких остання зазначила, що 02 вересня 2025 року близько 16 год. 00 хв. додому повернулася її дочка ОСОБА_1 в стані сп'яніння та почала ображати ОСОБА_2 брутальною та нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою. На неодноразові прохання припинити не реагувала (а.с. 3);
копією рапорту інспектора СПД № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Остапенка О.В. від 02 вересня 2025 року, згідно з яким 02 вересня 2025 року по АДРЕСА_1 доньки заявниці, перебуваючи в стані сп'яніння, вчиняють домашнє насильство (а.с. 4);
копією постанови Решетилівського районного суду від 24 лютого 2025 року, яка набрала законної сили 07 березня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с. 8-9);
копією постанови Решетилівського районного суду від 04 серпня 2025 року, яка набрала законної сили 15 серпня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн (а.с. 10-12).
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється, зокрема, на батьків та їх дітей.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 є вчинення правопорушення в стані сп'яніння
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не установлено.
Обираючи вид стягнення, який буде достатнім та необхідним для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП визначено стягнення у виді штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Ураховуючи вищевикладене, наявність обтяжуючої відповідальність обставини, особу ОСОБА_1 , яка продовжує вчиняти домашнє насильство стосовно своєї матері, суд вважає, що накладення стягнення у виді штрафу з метою виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень не буде ефективним у даному випадку.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк сорок годин.
Положеннями ч. 3 ст. 30 КУпАП передбачено, що громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
До протоколу про адміністративне правопорушення не було додано документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю першої або другої групи чм вагітною.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605 гривень 60 коп.
Таким чином з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 33, 40-1, 173-2, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накласти стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для зарахування судового збору - Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі ухилення від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову суду надіслати на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.
Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Ю.В. Зіненко