Справа № 539/3829/25
Провадження № 1-кс/539/598/2025
11 вересня 2025 року м. Лубни
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лубни скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження,
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області зі скаргою на постанову дізнавача СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 25.08.2025 про закриття кримінального провадження №12025175570000499 від 08.08.2025.
В скарзі зазначено, що за його заявоюдо ЄРДР були внесені відомості про вищевказане кримінальне провадження №12025175570000499 за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень хрещеним ОСОБА_5 .
Під час досудового розслідування він надав слідчому докази, які підтверджують факт побиття, а саме аудіозапис на якому ОСОБА_6 прямо визнає факт побиття та зазначає, що «слабо його побив» і «треба було робити це сильніше», а також медичні довідки від психіатра та бригади швидкої допомоги, де зафіксовано значне погіршення його психоемоційного стану після побиття. Крім того, ним було подано клопотання про допит свідків у с. Осмолода Івано-Франківської області, де він чітко зазначив, хто саме бачив його після події, а також їхні посади та місця роботи.
Разом з тим, 25.08.2025 дізнавачем СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області було винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження за відсутністю достатніх даних, які б підтверджували наявність складу злочину. При цьому дізнавач посилається на висновок судово-медичної експертизи, яка була проведена лише через 20 днів після побиття.
Скаржник вважає вищевказану постанову дізнавача незаконною та необґрунтованою, оскільки досудове розслідування проведено неповно, поверхнево та з порушенням вимог ст.9,22 КПК України щодо всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
Так, надані ним аудіозаписи не були належним чином оцінені та долучені до матеріалів провадження, а свідки, зазначені ним так і не допитані. Скаржник вважає, що проведена експертиза не може бути об'єктивною та повною, оскільки легкі тілесні ушкодження мають властивість зникати через короткий час. Крім того, кримінальне провадження незаконно не передано за підслідністю до Івано-Франківської області, де фактично було вчинено правопорушення, що є порушенням ст. 218 КПК України.
На підставі вищевикладеного скаржник прохає визнати постанову дізнавача від 25.08.2025 про закриття кримінального провадження №12025175570000499 незаконною та необґрунтованою, скасувати її та відновити кримінальне провадження за ст.125 КК України, а також зобов'язати орган досудового розслідування провести всі необхідні слідчи дії, а саме: допитати ОСОБА_7 , допитати його подругу ОСОБА_8 ; допитати свідків у с. Осмолода Івано-Франківської області (працівників продуктового магазину, КПП та інших очевидців); належним чином долучити та оцінити аудіозапис з визнанням факту побиття; передати справу за підслідністю до Івано-Франківської області.
У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, до суду надіслалив клопотання про розгляд скарги за його відсутності. Проти задоволення скарги заперечує.
Вивчивши матеріали скарги, дослідивши матеріали наданого кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Приписами ч. 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як передбачено ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно, об'єктивно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних та неупереджених процесуальних рішень.
Згідно положень ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
За змістом ст.110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає наведеним вимогам КПК.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальне провадження №12025175570000499 від 08.08.2025 порушено за фактом спричинення тілесних ушкоджень 26.07.2025 року ОСОБА_3 . Правова кваліфікація за ч.1 ст.125 КК України.
Під час досудового розслідування були відібранні пояснення від ОСОБА_3 , отримано висновок судово-медичної експертизи від 20.08.2025 року № 260, відповідно до якого у ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень або слідів від них, які б відповідали строку їх отримання, зазначеному підекспертним не встановлено.
На підставі таких доказів дізнавач дійшов висновку, що у справі не отримано достатніх даних, які б підтвердили наявність складу злочину, а саме суспільно-небезпечні дії передбачені об'єктивною стороною ч.1 ст.125 КК України, а тому в його діях відсутній відповідний склад кримінального правопорушення.
Однак, такий висновок дізнавача є безпідставним.
Так, допит потерпілого та аналіз висновку судово-медичної експертизи не можна визнати достатніми для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин цього кримінального провадження.
Відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не означає відсутність ознак іншого складу кримінального правопорушення, зокрема, за ст. 126 КК.
З об'єктивної сторони злочин (ч. 1 ст. 126 КК) характеризується активними діями: 1) завданням удару; 2) завданням побоїв; 3) вчиненням інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Варто знати, що в розумінні ст. 126 КК удар, побої, інші насильницькі дії та мордування не належать до тілесних ушкоджень і становлять особливий тип злочину проти здоров'я особи.
Удар - це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю. Побої - багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень. Інші насильницькі дії - це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає оскаржувану постанову слідчого про закриття кримінального провадження передчасною та такою, що підлягає скасуванню.
В іншій частині вимоги скарги виходять за межі юрисдикції слідчого судді при розгляді даної скарги, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.303, 306, 307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження - задовольнити частково.
Скасувати постанову дізнавача СД Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 25.08.2025 про закриття кримінального провадження №12025175570000499
У задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвалу направити прокурору Лубенської окружної прокуратури для організації досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Лубенського міськрайонного суду ОСОБА_1