Провадження № 2/537/1116/2025
Справа № 537/3914/23
02.09.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Хіневич В.І., за участю секретаря судового засідання - Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу в порядку загального позовного провадження за первісним позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними,
встановив:
У вересні 2023 року АТ «ПУМБ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 де просило суд ухвалити рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 7445 Євро 60 Євроцентів.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказував, що 26 січня 2022 року, на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 302653262 від 26 січня 2022 року Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок у форматі IBAN: № НОМЕР_1 , у валюті Євро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки. До поточного рахунку на ім'я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International: Visa Rewards PayWave Instant Issue № НОМЕР_2 . Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку.
24 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково зараховані кошти в розмірі 7 552, 10 Євро, замість правильної суми коштів 75,52 Євро, за двома операціями переказів з-за кордону на загальну суму 307 423,49 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в Євро. Отже, різниця між 7 552, 10 Євро та 75, 52 Євро, яка становить 7 476, 58 Євро, є безпідставно набутими грошовими коштами відповідачем, з яких 7 445, 60 Євро не повернуті відповідачем та становлять суму боргу відповідача.
Помилка в розрахунках обумовлена тим, що в програмі Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ІТМ), що використовується AT «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC та підтримується нею, в програмному компоненті який є частиною програмного забезпечення процесингового центру AT «ПУМБ», неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані.
Таким чином, внаслідок помилки в Програмі ІТМ, яка полягає у неправильно визначеному «параметрі експоненти», за двома переказами, що були зараховані на рахунок відповідача, за базу розрахунку при їх конвертації у валюту рахунку (Євро) використано загальну суму у валюті малагасійський аріарі, збільшену в 100 разів, а саме: 30 742 349, 00 MGA (тридцять мільйонів сімсот сорок дві тисячі триста сорок дев'ять малагасійських аріарі нуль сантимів), замість дійсної суми переказу 307 423,49 MGA (триста сім тисяч чотириста двадцять три малагасійських аріарі сорок дев'ять сантимів).
Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення отримувачами видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку, AT «ПУМБ» здійснено корегування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі щодо рахунку відповідача, на якому 26 вересня 2022 року утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 7 476, 58 Євро, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Листом від 28 жовтня 2022 року за вихідним № КНО-982 AT «ПУМБ», з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом. Поштове відправлення зазначеного листа повернуто до AT «ПУМБ» у зв'язку із закінченням терміну його зберігання у відділенні AT «Укрпошта».
Станом на дату звернення AT «ПУМБ» до суду безпідставно отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 7 445, 60 Євро у добровільному порядку AT «ПУМБ» не повернуто.
03.10.2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 17.11.2023 року частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та накладено заборону вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м): 36,6, житлова площа (кв.м): 18,6; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 30.07.2018 року, - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1609919353104, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
06.02.2025 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області ухвалено заочне рішення, яким позов Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 7445 Євро 60 Євроцентів, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4413,75 грн. та 1342,00 грн.
У березні 2025 року відповідач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, згідно якої просив суд поновити строк на подачу заяви та скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.02.2024 року по справі №537/3914/23 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та призначити справу до судового розгляду у загальному порядку.
В обґрунтуванні заяви вказав, що він не був належним чином повідомлений про час місце та день розгляду справи та не отримав копії заочного рішення, з рішенням ознайомився 13.03.2025 року у приміщенні суду. З вказаним рішенням не погоджується, так як вважає позовні вимоги недоведеними. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджує, що грошові кошти в сумі 7552,10 Євро зараховані на рахунок позивача помилково, замість правильної суми в розмірі 75,52 Євро, у зв'язку з чим кошти в сумі 7476,58 Євро (7476,58 - 75,52 Євро) є безпідставно набутими грошовими коштами, які мають бути повернуті відповідачем позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України. Однак, укладений між сторонами договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у розумінні ст. 634 ЦК України, являє собою договір приєднання. Згідно з п.п. 2.2.1 - 2.2.2 пункту 2.2 Договору, договір вважається укладеним, а умови публічної пропозиції акцептованими клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до договору, дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання до договору, а відтак, підписавши 26.01.2022 року заяву № 302653262 відповідач приєднався до типового договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб AT «ПУМБ».
Укладеним договором, у редакції чинній на момент проведення платіжних операцій, затвердженій правлінням AT «ПУМБ» протоколом від 23.08.2022 № 914, визначено, що платіжна операція - дія, ініційована клієнтом (довіреною особою)/держателем картки з метою внесення або зняття готівки з карткового рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням картки за картковим рахунком та/ або інші дії з використанням картки або її реквізитів для оплати вартості товарів (робіт, послуг) та/або переказу коштів на інші рахунки, а також інші операції, передбачені законодавством і цим договором. Платіжні операції здійснюються за допомогою платіжних пристроїв (банкоматів, платіжних терміналів, імпринтерів, програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС) та інших платіжних пристроїв), мобільного платіжного додатку, а також через систему «Інтернет-банкінг» та інші канали, передбачені чинним законодавством України, договором та правилами МПС (частина перша розділ І договору).
У відповідності до положень ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, ч. 3 ст. 47, ч. 1 ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про платіжні послуги», кошти, переказані відповідачем на власний рахунок, з моменту їх зарахування на поточний рахунок перейшли у власність відповідача, який має виключне право розпорядження ними, а позивач у межах Договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до Закону та умов укладених між ними договорів.
Відносини між AT «ПУМБ» та міжнародною платіжною системою Visa урегульовані окремим договором між ними, на підставі якого позивачу було видано реєстраційне свідоцтво № 872 від 11.09.2012 (відомості доступні за веб-адресою: https://bank.gov.ua/ua/payments/payment-systems/e48247d63984aa482285bee70ff8e2b3), як учаснику міжнародної платіжної системи Visa, яким визначена, зокрема, схема виконання платіжних операцій, що використовується для виконання платіжних операцій, яка повинна відповідати вимогам національного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
Позиція позивача щодо встановлення курсу обміну при зарахуванні переказу в іноземні валюті на рахунок позивача не знаходить відображення у національному нормативному регулюванні, суперечить встановленим нормам законодавства, умовам Договору, а також відомостям, що містяться у виписках по рахунку.
Крім зазначено, відповідно до Статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» законодавцем наведені наступні визначення: помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів \ готівковій формі (п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону); неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (п. 42 ч. 1 ст. 1 Закону); неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) (п. 44 ч. 1 ст. 1 Закону).
Згідно положень ч. 8 - ч. 10 ст. 86 Закону надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі з виконання: помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача; помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника; платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавала платіжних послуг.
У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувач, надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення помилю переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжне операції.
У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платник надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів з помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійне винагороди).
Відповідно до ч. 14 ст. 86 Закону надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов'язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.
Наведені положення Закону дають підстави для висновку, що не можна вважати помилковим зарахування коштів, який здійснено з рахунку належного платника на рахунок належного отримувача.
У спірних правовідносинах між позивачем та відповідачем платник і отримувач за переказами були належними, списання з рахунку позивача здійснено банком без відповідного повідомлення, у зв'язку із чим дії позивача щодо встановлення відповідачу заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом не узгоджуються з наведеними вище нормами матеріального права.
Вищенаведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, що викладені в Постанові від 05.09.2019 у справі № 524/6549/15-ц.
Також, згідно пункту 41 Постанови Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» (Постанова НБУ № 75 від 04.07.2018) операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.
Пунктом 44 Постанови Національного банку України № 75 від 04.07.2018 визначено, що первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують, зокрема, за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).
Згідно п. 62 Постанови НБУ № 75 від 04.07.2018 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Як доказ збільшення суми при обрахунках внаслідок технічної помилки, позивач надав лише лист компанії Euronet USA LLC, зі змісту якого не зрозуміло яким чином цей збій стався у відповідний момент та за відповідними платіжними операціями, протягом якого часу міг тривати та не був виявлений, в який конкретно період мали місце обставини, зазначені позивачем, не вказано, як і не підтверджено визначеними законом способами доказування сам факт проведення транзакцій позивача на суму, що в сто разів перевищує фактичні суми у зв'язку саме з наявною технічною помилкою. Будь-яких інших доказів, окрім листа, про наявність самого факту програмної помилки та виникнення заборгованості перед банком позивачем не надано.
Вищезазначена правова позиція щодо належного доведення наявності технічної помилки та підстав для списання коштів з рахунку відображена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.03.2020 у справі № 760/5112/15-ц.
Крім іншого, аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. В свою чергу клієнт несе відповідальність за проведення незаконних операцій.
Наявні в матеріалах справи докази жодним чином не свідчать про незаконність дій відповідача при проведенні транзакцій по рахунку власному рахунку.
Вищезазначене кореспондується з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 у справі № 296/3921/15-ц.
Частина перша розділу І Договору визначає, що несанкціонований овердрафт - заборгованість клієнта перед банком, що не була обумовлена договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення клієнтом видаткових операцій з карткового рахунку на суму, що перевищує встановлений банком розмір платіжного ліміту.
Згідно визначенню наведеному в договорі платіжний ліміт - максимальна сума коштів, яка доступна клієнту для здійснення операцій із використанням картки та її реквізитів. Розраховується як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку за вирахуванням суми незнижуваного залишку та суми заблокованих, не списаних коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку), а у випадку наявності кредитного ліміту за картковим рахунком - як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку та невикористаного кредитного ліміту за мінусом суми заблокованих, але не списаних грошових коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку).
Стаття 1069 ЦК України передбачає, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Так, з аналізу вищезазначеного та положень пунктів 3.1-3.3 частини третьої розділу II Договору вбачається, що несанкціонований овердрафт може виникнути внаслідок видаткової платіжної операції ініційованої клієнтом банку на суму що більша ніж залишок власних коштів на картковому рахунку за вирахуванням суми заблокованих, не списаних коштів, за умови, що договором про банківський рахунок передбачена можливість кредитування рахунка.
Отже, враховуючи вищезазначені норми встановлені законодавством та наявні відомості в матеріалах справи, можливо дійти до висновку, що в момент ініціювання (проведення) відповідачем видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти доступні для використання в порядку визначеному ч.1 ст. 1072 ЦК України, ст. 46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача.
Відтак, грошові кошти в сумі 7476,58 Євро не набуті позивачем без достатньої правової підстави, що виключає виникнення зобов'язання повернути відповідачу зазначені грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.
З урахуванням викладеного та предмету спору, відповідач обґрунтовано вважає, що позивачем не доведено вини клієнта свого банку - відповідача, що ініційовані платіжні операції є незаконними чи проведені без належної правової підстави.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14.04.2025 року заяву ОСОБА_1 подану в його інтересах представником ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.02.2024 по справі №537/3914/23 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням до підготовчого судового засідання.
23.04.2025 року до суду надійшов відзив відповідача де останній заперечував проти позовних вимог з підстав алогічним вказаних у заяві про перегляд заочного рішення.
Також 23.04.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними, згідно якої останній прохав визнати дії АТ «ПУМБ» щодо встановлення ОСОБА_1 заборгованості за несанкціонованим (технічним) овердрафтом у розмірі 7476,58 Євро за договором про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання несанкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 302653262 від 26.01.2022 року - неправомірними.
В обґрунтуванні зустрічної позовної заяви останній вказав, що відповідно до частини 1 «Визначення термінів» Розділу І «Загальні засади» Публічної Пропозиції AT «ПУМБ» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який був укладений між сторонами несанкціонований овердрафт - це заборгованість Клієнта перед Банком, що не була обумовлена Договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення Клієнтом видаткових операцій з Карткового рахунку на суму, що перевищує встановлений Банком розмір Платіжного ліміту. Згідно визначенню наведеному в договорі платіжний ліміт - максимальна сума коштів, яка доступна клієнту для здійснення операцій із використанням картки та її реквізитів. Розраховується як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку за вирахуванням суми незнижуваного залишку та суми заблокованих, не списаних коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку), а у випадку наявності кредитного ліміту за картковим рахунком - як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку та невикористаного кредитного ліміту за мінусом суми заблокованих, але не списаних грошових коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку).
Стаття 1069 ЦК України передбачає, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Так, з аналізу вищезазначеного та положення пунктів договору вбачається, що несанкціонований овердрафт може виникнути внаслідок видаткової платіжної операції ініційованої клієнтом банку на суму, що більша ніж залишок власних коштів на картковому рахунку за вирахуванням суми заблокованих, не списаних коштів, за умови, що договором про банківський рахунок передбачена можливість кредитування рахунка.
Отже, враховуючи вищезазначені норми встановлені законодавством та наявні відомості в матеріалах справи, можливо дійти до висновку, що в момент ініціювання (проведення) відповідачем видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти доступні для використання в порядку визначеному ч.1 ст. 1072 ЦК України, ст. 46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача.
З урахуванням викладеного вище та предмету спору, відповідач обґрунтовано вважає, що позивачем не доведено вини клієнта свого банку - відповідача, що ініційовані ним платіжні операції є незаконними чи проведені без належної правової підстави. Відтак, грошові кошти в сумі 7476,58 Євро не набуті позивачем без достатньої правової підстави, що виключає виникнення зобов'язання повернути відповідачу зазначені грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, а дії позивача щодо встановлення несанкціонованого (технічного) овердрафту в розмірі 7 476, 58 Євро є неправомірними.
Тож, відповідач вважає, що на підставі ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, а також відповідно до умов укладеного договору на рахунок відповідача були зараховані кошти, що в розумінні ч. 1 ст. 49 Закону вважається закінченою платіжною операцією, згодом у відповідності зі ст. 1071 ЦК України відповідачем були здійсненні видаткові платіжні операції, які були здійсненні в межах наявного платіжного ліміту, що відповідає положенням ч. 1 ст. 1072 ЦК України, ч. 3 ст. 46 Закону.
Відтак, грошові кошти в сумі 7 476, 58 Євро не набуті позивачем без достатньої правової підстави, що виключає виникнення зобов'язання повернути відповідачу зазначені грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, а також не підтверджує наявність правових підстав для встановлення банком несанкціонованого овердрафту у вказаному розмірі на рахунку відповідача.
Отже, в момент ініціювання (проведення) позивачем за зустрічним позовом видаткових платіжних операцій на суму 7 476, 58 Євро відповідач правомірно вважав, що зараховані кошти доступні йому для використання в порядку визначеному ч.1 ст. 1072 ЦК України, ст. 46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність позивача. У зв'язку з чим, відповідач обґрунтовано вважає дії позивача щодо встановлення несанкціонованого овердрафту в сумі 7476,58 гривні вчиненні без законного обґрунтування, оскільки жодних підстав для встановлення на рахунку відповідача кредитного боргу (несанкціонованого овердрафту) позивач не мав.
28.04.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив де первісний позивач АТ «ПУМБ» вказує, що аргументи та їх обґрунтування, зазначені у відзиві, є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними. Заперечення проти позову суперечать нормам матеріального та процесуального права, є хибними, а викладені у відзиві відомості суперечать та не узгоджуються із фактичними обставинами справи, не підтверджені жодним доказом і беззаперечно спростовуються наступним.
Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням реквізитів платіжної картки користувача ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , а саме повної інформації щодо шістнадцятизначного номеру картки, про строк її дії та секретного CVV-коду, які були відомі виключно відповідачу та не підлягали ним розголошенню, ініціював два грошових перекази на онлайн сервісі послуг TransferGo 24 вересня 2022 року о 17:10:56 та о 17:42:59 на загальну суму 307 423, 49 MGA, а не на загальну суму 30 742 349,00 MGA, що є помилковою. При цьому, внаслідок рахункової помилки та здійсненої конвертації, на рахунок відповідача ОСОБА_1 зараховано кошти в розмірі 7 552, 10 Євро, замість правильної суми коштів 75, 52 Євро, за двома операціями переказів на загальну суму 307 423, 49 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в Євро, про що він був достовірно обізнаний безпосередньо при здійсненні переказу.
При реєстрації 25 липня 2022 року на онлайн-сервісі міжнародної компанії TransferGo (Швидкі гроші), ОСОБА_4 зазначено наступні дані: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адрес місця проживання: АДРЕСА_2 ; контактний номер мобільного телефону НОМЕР_3 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; IP-адреси під час відкриття рахунку, доступу до рахунку: 94.231.180.18. (за даними мережі інтернету Тернопіль), IP-адреси під час здійснення платежів 24 вересня 2022 року: 37.73.149.234. (за даними мережі інтернету Київ). Крім іншого, 24 вересня 2022 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням реквізитів платіжної картки користувача ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , також ініціювалось два невдалих грошових перекази на онлайн сервісі послуг TransferGo малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в Євро. У зв'язку із тим, що по цих операціях досягнуто денний ліміт по сумі операцій, їх відхилено зі сторони емітента.
Помилково зараховані кошти на рахунок відповідача є коштами АТ «ПУМБ», а не відповідача, а тому підлягають поверненню Банку на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки отримані відповідачем без достатніх правових підстав. У зв'язку з рахунковою помилкою в Програмі ITM ОСОБА_1 безпідставно зараховано надлишкові кошти за одним переказом, що призвело до збільшення видаткового ліміту за поточним рахунком відповідача за рахунок коштів АТ «ПУМБ». Виникнення несанкціонованого овердрафту не є наданням кредиту відповідачу, а пов'язане виключно із здійсненням ним видаткових операцій з використанням платіжної картки та перевищенням видаткового ліміту власних коштів, що узгоджується з умовами укладеного договору банківського рахунку. Тобто, наявність вказаної помилки, яка була усунена АТ «ПУМБ» після її встановлення, стала подією, скориставшись якою ОСОБА_1 безпідставно набув майно, що належить позивачу, що підтверджено обґрунтуванням позовних вимог, які зазначено у позовній заяві та підтверджено наданими до позовної заяви відповідними доказами у додатку. Відповідачу ОСОБА_1 взагалі не встановлювався кредитний ліміт, а у зв'язку із помилковим зарахуванням коштів, виник несанкціонований овердрафт, при цьому відповідач негайно зняв з рахунку грошові кошти одразу після їх безпосереднього надходження. Водночас, помилкове зарахування надлишкових сум на рахунок та здійснення за рахунок них видаткових операцій відповідачем ОСОБА_1 є набуттям майна без достатньої правової підстави. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.
Також слід зазначити, що умовами укладеного договору між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 не передбачено, що при ініціюванні платником переказу у валюті малагасійський аріарі (MGA) на рахунок отримувача Банк, має зарахувати суму переказу у 100-кратному розмірі, а тому виникнення несанкціонованого (технічного) овердрафту у зв'язку з отриманням відповідачем коштів, які належать Банку, без достатньої правової підстави має місце.
Вищевказана позиція повністю узгоджується з висновками, здійсненими Верховним Судом у постанові від 26 травня 2021 року, справа № 202/7994/17-ц. Так, Верховний Суд зазначає, що використання клієнтом грошових коштів понад залишок по рахунку або встановленого банком ліміту овердрафту є несанкціонованим овердрафтом. Отже, овердрафт є непередбаченим, якщо в договорі передбачено, що клієнт може вчиняти операції лише в межах залишку коштів на рахунку. Несанкціонований овердрафт підпадає під дію ЦК України (глава 83 ЦК України набуття, збереження майна без достатньої правової підстави). Таким чином, Верховний Суд вбачає, що несанкціонований овердрафт є дійсною вимогою, а тому повернення помилково зарахованих банком коштів відповідачу має місце. При цьому, Верховний Суд зазначає, що сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19.
Крім того, для спірних правовідносин вина не має значення. (Велика палата Верховного Суду та висновки Верховного Суду у кондикційних зобов'язаннях.) Згідно з висновками, здійсненими Верховним Судом у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 202/7994/17-ц, несанкціонований овердрафт підпадає під дію ЦК України (глава 83 ЦК України - набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) та ст.1212 ЦК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Слід зазначити, що набуття майна без достатньої правової підстави є кондикційним зобов'язанням. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: Набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); Набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі N 6 3090цс15).
Згідно до висновку, що викладений у п.72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 629/4628/16-ц, в якій Верховний суд зазначає наступне: «72. За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.»
Так, у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 357/8975/20 зроблено висновок, що, для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (ст. 1212-1214 ЦК України).
Наявність рахункової помилки в Програмі ІТМ обумовило безпідставне зарахування коштів саме на рахунок ОСОБА_1 , а не Компанії Euronet USA або персоналу АТ «ПУМБ». Таким чином, особою, яка набула майно без достатньої правової підстави, є саме відповідач ОСОБА_1 , а не Компанія Euronet USA та персонал АТ «ПУМБ». Слід зазначити, що повернення майна, яке набуте відповідачем без достатньої правової підстави, не є заходом відповідальності.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2024 року, що прийнята за наслідком розгляду касаційної скарги АТ «ПУМБ» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року, фактично підтверджено обґрунтуванням позовних вимог АТ «ПУМБ» у цивільній справі № 537/3914/23 за позовом до ОСОБА_1 та викладений наступний правовий висновок стосовно тотожних правовідносин у цивільній справі стосовно стягнення з відповідача безпідставно набутих ним грошових коштів, які внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» помилково зараховано на рахунок відповідача у стократному розмірі від ініційованої суми переказу у валюті малагасійський аріарі (MGA), а саме.
Так, несанкціонований овердрафт, який виник у зв'язку із помилковим зарахуванням коштів на рахунок відповідача, є заборгованістю відповідача перед банком, що не була обумовлена договором. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банка поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Наявність вказаної помилки, яка була усунена АТ «ПУМБ» після її встановлення, стала подією, скориставшись якою, відповідач безпідставно набув майно, що належить банку.
Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Отже, наявні всі обов'язкові умови для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
Таким чином, вищевикладена позиція Верховного Суду, в тому числі Великої Палати, повністю узгоджується з обґрунтуванням позовних вимог АТ «ПУМБ» у цивільній справі № 537/3914/23 за позовом до відповідача ОСОБА_1 .
До відповіді на відзив стороною первісного позивача долучено докази, а саме: Постанову Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 183/5849/23 (провадження № 61-18393св23); Запит АТ «ПУМБ» до TransferGo українською мовою за вихідним № 14.5.1/4 від 21 березня 2025 року; Запит АТ «ПУМБ» до TransferGo англійською мовою за вихідним № 14.5.1/4 від 21 березня 2025 року; Відповідь TransferGo на запит АТ «ПУМБ» зі вкладеннями 1 та 2; Вкладення 1 до відповіді TransferGo на запит АТ «ПУМБ»; Вкладення 2 до відповіді TransferGo на запит АТ «ПУМБ»; Переклад з англійської на українську мову відповіді TransferGo на запит АТ «ПУМБ» зі вкладеннями 1 та 2.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.05.2025 року судом прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними та об'єднано зустрічну позовну заяву в одне провадження з первісною позовною заявою.
27.05.2025 року до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву згідно якого первісний позивач прохав відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви у зв'язку з тим, що вимоги є безпідставними, необґрунтованими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Так, представник позивача за зустрічним позовом стверджує, що Банком безпідставно та незаконно встановлений на рахунку ОСОБА_1 несанкціонований овердрафт у сумі 7 476,58 Євро, оскільки ці кошти не є набутими ним без достатньої правової підстави, а набуті на підставі ст. ст. 1066, 1068, 1069, 1071, 1072 Цивільного кодексу України та статей 46, 49 Закону, який не конкретизований та неназваний, як кредитні.
Як зазначено Банком у первісному позові, 26 січня 2022 року, на підставі Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 302653262 від 26 січня 2022 року (далі - Заява) АТ «ПУМБ» відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок у форматі IBAN: № НОМЕР_1 ; у валюті Євро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки (далі за текстом - рахунок).
Частиною 4 Розділу ІІ «Послуги Банку» Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), який уклав з Банком ОСОБА_1 шляхом приєднання та підписання Заяви, передбачено, що Банк після прийняття від Клієнта відповідної Заяви на приєднання до Договору або при зверненні Клієнта через Дистанційні канали обслуговування, за результатом проведення аналізу, відповідно до встановлених в Банку процедур, може надавати Клієнту кредит у національній валюті України у формі Овердрафту або Кредитної лінії на умовах, передбачених цим Договором. Кредит у формі Овердрафту та Кредитної лінії є відновлюваним в межах встановленого Банком Кредитного ліміту.
Відповідно до підпункту 4.1.1. частини 4 Розділу ІІ ДКБО передбачено, що «Кредитні кошти у формі Овердрафту за Картковим рахунком можуть бути надані Банком Клієнтам - резидентам України, які Акцептували Публічну пропозицію Банку на укладення цього Договору і обрали відповідну послугу чи Пакет послуг, до наповнення якого входить послуга з надання Овердрафту.» Згідно підпункту 4.2.1. частини 4 Розділу ІІ ДКБО «Кредитна картка із відновлювальною Кредитною лінією може бути надана Клієнтам - резидентам України, які у встановленому Договором порядку обрали дану послугу чи Пакет послуг, до наповнення якого входить ця послуга, і Акцептували Публічну пропозицію Банку на укладення цього Договору.»
Виходячи з викладеного, Банк може надавати клієнтам кредит лише у двох формах Овердрафту або Кредитної лінії виключно на умовах, передбачених ДКБО, при обранні відповідної послуги чи пакету послуг, до наповнення якого входять послуги з надання Овердрафту чи Кредитної лінії.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як свідчить, Заява, підписана ОСОБА_1 , кредит ні у формі Овердрафту ні у формі Кредитної лінії йому не надавався, будь-яких інших заяв чи інших документів, які б свідчили про його звернення до Банку за наданням кредиту не надходило, будь які угоди про надання йому Банком кредиту в будь-яких формах відсутні, тобто кредитний договір у письмовій формі між Банком і ОСОБА_1 не укладався.
За змістом ч.1, ч.3 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Як передбачено п.6 ч.2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон, крім положень щодо врегулювання простроченої заборгованості, пункту 9 частини третьої статті 9, пункту 15 частини першої та частини другої статті 12 цього Закону, не поширюється на несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення.
Частиною 1 Розділу І ДКБО «Визначення термінів» передбачено, що несанкціонований овердрафт - заборгованість Клієнта перед Банком, що не була обумовлена Договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення Клієнтом видаткових операцій з Карткового рахунку на суму, що перевищує встановлений Банком розмір Платіжного ліміту. Платіжний ліміт - максимальна сума коштів, яка доступна Клієнту для здійснення операцій із використанням Картки та її реквізитів. Розраховується як сума залишку коштів Клієнта на Картковому рахунку за вирахуванням суми Незнижуваного залишку та суми заблокованих, але не списаних коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку), а у випадку наявності Кредитного ліміту за Картковим рахунком - як сума залишку коштів Клієнта на Картковому рахунку та невикористаного Кредитного ліміту за мінусом суми заблокованих, але не списаних грошових коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку). (ч.1 Розділу І ДКБО).
Виходячи з приписів вищенаведених норм та умов ДКБО, оплата Банком платіжних доручень ОСОБА_1 понад платіжний ліміт повністю підпадає під визначення несанкціонованого овердрафту, тому посилання представника ОСОБА_1 на приписи ст. 1069 ЦК України про кредитування ОСОБА_1 . Банком є безпідставним. Зазначаючи у зустрічному позові, що «в момент ініціювання (проведення) відповідачем видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти доступні для використання в порядку визначеному ч.1 ст.1072 ЦК України, ст.46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача» представник ОСОБА_1 не зазначає на якій саме правовій підставі кошти, помилково зараховані Банком на рахунок ОСОБА_1 , перейшли у його власність. Тобто, будь-які докази правомірності набуття ОСОБА_1 коштів у сумі 7476,58 Євро, зарахованих Банком на його рахунок в результаті помилки у програмному забезпеченні, відсутні, його представником не наведені, відповідних доказів не надано. Водночас, помилкове зарахування надлишкових сум на рахунок та здійснення за рахунок них видаткових операцій відповідачем ОСОБА_1 є набуттям майна без достатньої правової підстави. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.
Також слід зазначити, що умовами укладеного договору між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 не передбачено, що при ініціюванні платником переказу у валюті малагасійський аріарі (MGA) на рахунок отримувача Банк, має зарахувати суму переказу у 100-кратному розмірі, а тому виникнення несанкціонованого (технічного) овердрафту у зв'язку з отриманням відповідачем коштів, які належать Банку, без достатньої правової підстави має місце.
Вищевказана позиція повністю узгоджується з висновками, здійсненими Верховним Судом у постанові від 26 травня 2021 року, справа № 202/7994/17-ц. Так, Верховний Суд зазначає, що використання клієнтом грошових коштів понад залишок по рахунку або встановленого банком ліміту овердрафту є несанкціонованим овердрафтом. Отже, овердрафт є непередбаченим, якщо в договорі передбачено, що клієнт може вчиняти операції лише в межах залишку коштів на рахунку. Несанкціонований овердрафт підпадає під дію ЦК України (глава 83 ЦК України набуття, збереження майна без достатньої правової підстави). Таким чином, Верховний Суд вбачає, що несанкціонований овердрафт є дійсною вимогою, а тому повернення помилково зарахованих банком коштів відповідачу має місце. При цьому, Верховний Суд зазначає, що сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19.
Щодо твердження представника ОСОБА_1, що «відповідач обґрунтовано вважає, що позивачем не доведено вини клієнта свого банку», то Великою Палатою Верховного Суду сформована практика, згідно якої для спірних правовідносин вина не має значення. Згідно з висновками, здійсненими Верховним Судом у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 202/7994/17-ц, несанкціонований овердрафт підпадає під дію ст.1212 ЦК України (глава 83 ЦК України - набуття, збереження майна без достатньої правової підстави). Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Наявність рахункової помилки в Програмі ІТМ обумовило безпідставне зарахування коштів саме на рахунок ОСОБА_1 , а не Компанії Euronet USA або персоналу АТ «ПУМБ». Таким чином, особою, яка набула майно без достатньої правової підстави, є саме відповідач ОСОБА_1 , а не Компанія Euronet USA та персонал АТ «ПУМБ». Наявність вказаної помилки, яка була усунена АТ «ПУМБ» після її встановлення, стала подією, скориставшись якою, відповідач за первісним позовом безпідставно набув майно, що належить Банку. Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
03.06.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив поданого на зустрічну позовну заяву, де первісний відповідач вказує, що наведені представником банку у відзиві на зустрічний позов аргументи не в повній мірі відповідають фактичним обставинам заявленого зустрічного позову з огляду на таке. Предметом позовних вимог є стягнення із відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України заборгованості за несанкціонованим (технічний) овердрафтом у розмірі 7 476, 58 Євро, що є майном, отриманим відповідачем без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини 1 «Визначення термінів» Розділу І «Загальні засади» Публічної Пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб,який був укладений між сторонами, несанкціонований овердрафт - це заборгованість Клієнта перед Банком, що не була обумовлена Договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення Клієнтом видаткових операцій з Карткового рахунку Платіжного ліміту. на суму, що перевищує встановлений Банком розмір Згідно визначенню наведеному в договорі платіжний ліміт - максимальна сума коштів, яка доступна клієнту для здійснення операцій із використанням картки та її реквізитів. Розраховується як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку за вирахуванням суми незнижуваного залишку та суми заблокованих, не списаних коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку), а у випадку наявності кредитного ліміту за картковим рахунком - як сума залишку коштів клієнта на картковому рахунку та невикористаного кредитного ліміту за мінусом суми заблокованих, але не списаних грошових коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку).
Стаття 1069 ЦК України передбачає, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Так, з аналізу вищезазначеного та положень пунктів договору вбачається, що несанкціонований овердрафт може виникнути внаслідок видаткової платіжної операції ініційованої клієнтом банку на суму, що більша ніж залишок власних коштів на картковому рахунку за вирахуванням суми заблокованих, не списаних коштів, за умови, що договором про банківський рахунок передбачена можливість кредитування рахунка.
Отже, враховуючи вищезазначені норми встановлені законодавством та наявні відомості в матеріалах справи, можливо дійти до висновку, що в момент ініціювання (проведення) відповідачем видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти доступні для використання в порядку визначеному ч.1 ст. 1072 ЦК України, ст. 46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача. Як доказ збільшення суми при обрахунках внаслідок технічної помилки, позивач надав лише лист компанії Euronet USA LLC, зі змісту якого не зрозуміло яким чином цей збій стався у відповідний момент та за відповідними платіжними операціями, протягом якого часу міг тривати та не був виявлений, в який конкретно період мали місце обставини, зазначені позивачем, не вказано, як і не підтверджено визначеними законом способами доказування сам факт проведення транзакцій позивача на суму, що в сто разів перевищує фактичні суми у зв'язку саме з наявною технічною помилкою. Будь-яких інших доказів, окрім листа (незасвідченої копії без підпису), про наявність самого факту програмної помилки та виникнення заборгованості перед банком позивачем не надано.
Вищезазначена правова позиція щодо належного доведення наявності технічної помилки та підстав для списання коштів з рахунку відображена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.03.2020 у справі № 760/5112/15-ц. Крім іншого, аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. В свою чергу клієнт несе відповідальність за проведення незаконних операцій. Наявні в матеріалах справи докази жодним чином не свідчать про незаконність дій відповідача при проведенні транзакцій по рахунку власному рахунку.
Вищезазначене кореспондується з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 у справі № 296/3921/15-ц.
З урахуванням викладеного вище та предмету спору, відповідач обґрунтовано вважає, що позивачем не доведено вини клієнта свого банку - відповідача, що ініційовані ним платіжні операції є незаконними чи проведені без належної правової підстави. Відтак, грошові кошти в сумі 7476,58 Євро не набуті позивачем без достатньої правової підстави, що виключає виникнення зобов'язання повернути відповідачу зазначені грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, а дії позивача щодо встановлення несанкціонованого (технічного) овердрафту в розмірі 7 476, 58 Євро є неправомірними. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що на підставі ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, а також відповідно до умов укладеного договору на рахунок відповідача були зараховані кошти, що в розумінні ч. 1 ст. 49 Закону вважається закінченою платіжною операцією, згодом у відповідності зі ст. 1071 ЦК України відповідачем були здійсненні видаткові платіжні операції, які були здійсненні в межах наявного платіжного ліміту, що відповідає положенням ч. 1 ст. 1072 ЦК України, ч. 3 ст. 46 Закону.
Отже, грошові кошти в сумі 7 476, 58 Євро не набуті позивачем без достатньої правової підстави, що виключає виникнення зобов'язання повернути відповідачу зазначені грошові кошти на підставі ст. 1212 ЦК України, а також не підтверджує наявність правових підстав для встановлення банком несанкціонованого овердрафту у вказаному розмірі на рахунку відповідача. Отже, в момент ініціювання (проведення) позивачем за зустрічним позовом видаткових платіжних операцій на суму 7 476, 58 Євро відповідач правомірно вважав, що зараховані кошти доступні йому для використання в порядку визначеному ч.1 ст. 1072 ЦК України, ст. 46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність позивача.
У зв'язку з чим, відповідач обґрунтовано вважає дії позивача щодо встановлення несанкціонованого овердрафту в сумі 7476,58 гривень вчиненні без законного обґрунтування, оскільки жодних підстав для встановлення на рахунку відповідача кредитного боргу (несанкціонованого овердрафту) позивач не мав. Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні первісного позову відмовити.
06.06.2025 року до суду надійшли заперечення первісного позивача на відповідь на відзив, де первісний позивач вказав, що наведені представником позивача за зустрічним позовом у відповіді на відзив аргументи та міркування не відповідають наведеним нормам права та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Представник ОСОБА_1 виходячи з визначень несанкціонованого овердрафту та платіжного ліміту, наведених в Договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), та норм ст. ст. 1069, 1072 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), також статті 46 Закону, що не названий, стверджує, що «в момент ініціювання (проведення) відповідачем видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти доступні для використання в порядку визначеному ч.1 ст. 1072 ЦК України, ст. 46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача».
Як вже було зазначено представником АТ «ПУМБ» у відзиві на зустрічний позов, кредит надається виключно на підставі укладеного у письмовій формі кредитного договору (ст. 1055 ЦК України), кредитний договір між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 не укладався, тому будь-які підстави вважати кредитними коштами наявність коштів на рахунку ОСОБА_1 у сумі, що в 100 разів перевищує суму переказів від ОСОБА_5 та які з'явились на рахунку саме після надходження цих переказів, відсутні. Будь-яких посилань про укладення кредитного договору (чи то кредитування рахунку чи споживчого кредиту) між сторонами справи ні у зустрічному позові, ні у відповіді на відзив не міститься, що підтверджує безпідставність тверджень представника ОСОБА_1 . Висновок представника ОСОБА_1 про те, що «…зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача» з посиланням на ч. 1 ст. 1072 ЦК України, теоретично на цій нормі базуватися не може, оскільки вона не регламентує підстави переходу права власності, а регламентує черговість списання грошових коштів з рахунку.
Набуття права власності регламентується Главою 24 Розділу 1 Книги 3 ЦК України (ст.ст. 316 - 327). Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Будь-яких підстав, передбачених ЦК України, для набуття ОСОБА_1 права власності на кошти АТ «ПУМБ» у сумі 7 445 Євро 60 Євроцентів його представником ні у зустрічному позові ні у відповіді на відзив не наведено. Також, представником ОСОБА_1 не наведено будь-яких доказів того, що сума двох переказів, здійснених 24 вересня 2022 року ОСОБА_6 на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 307 423,49 MGA (триста сім тисяч чотириста двадцять три малагасійських аріарі сорок дев'ять сантимів), відповідає зарахованій Банком на його рахунок сумі 7552 Євро 10 Євроцентів. До того ж, представником ОСОБА_1 не наведено будь-яких доказів та аргументів неточностей чи безпідставності, здійсненого Банком у первісному позові, розрахунку конвертації суми переказів ОСОБА_5 з малагасійських аріарі в долари та в подальшому в Євро, в результаті якого слідує, що до зарахування на рахунок ОСОБА_1 належала сума 75 Євро 52 Євроцентів. Тобто, сума надлишково зарахованих АТ «ПУМБ» на його рахунок коштів за цими двома операціями складає 7 445 Євро 60 Євроцентів, що є власними коштами Банку, а відповідно ці кошти є безпідставно набутими ОСОБА_1 .
Посилання представника ОСОБА_1 на позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 26.03.2020 у справі № 760/5112/15-ц, щодо належного доведення наявності технічної помилки та підстав для списання коштів з рахунку та постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 296/3921/15-ц щодо відповідальності банку за безпеку власної платіжної системи, є недоречним, виходячи з наступного.
Спір, що розглядався у справі № 760/5112/15-ц, не є тотожним за предметом спору, підставам позову, змісту позовних вимог і встановленим судом фактичним обставинам спору у даній справі, оскільки у справі № 760/5112/15-ц між сторонами був укладений кредитний договір і спір стосувався правомірності списання коштів банком з рахунку клієнта та нарахування пені і відсотків. Предметом спору у справі № 296/3921/15-ц є наявність заборгованості клієнта за кредитним договором, предметом позову - визнання зобов'язання клієнта щодо погашення кредитного ліміту по платіжній картці припиненим. Встановлення факту технічної помилки у цій справі було однією з обставин справи, які підлягали доказуванню, оскільки клієнтом здійснювалось зняття готівкових коштів у банкоматі, в якому була допущена технічна помилка про закладанні готівки в касети банкомата, при цьому кредитна картка була емітована одним банком, а банкомат належав іншому банку.
Натомість, предметом позову у справі №537/3914/23 є стягнення з клієнта коштів Банку, безпідставно отриманих клієнтом на його рахунок в результаті помилки у програмному забезпеченні, яка стає очевидною в результаті простих математичних обрахунків щодо конвертації валюти переказу у валюту зарахування коштів на рахунок клієнта, всі операції виконувались в безготівковій формі в процесинговому центрі одного банку - АТ «ПУМБ».
Кошти у сумі 7 445 Євро 60 Євроцентів, які помилково зараховані АТ «ПУМБ» на рахунок ОСОБА_1 , є несанкціонованим овердрафтом, які підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України як безпідставно набуте майно, що узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 травня 2021 року по справі № 202/7994/17-ц. Вказана постанова є судовим рішенням в подібних правовідносинах, оскільки подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, так як позивачем у цій справі АТ КБ «ПриватБанк» вчинені операції, здійснені за невідповідним курсом конвертації UAH/USD, у подальшому проведено корегування транзакцій за вірним валютообмінним курсом (на дату їх здійснення), що призвело до виявлення заборгованості за рахунками відповідача та безпідставного набуття ним грошових коштів банку.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10.06.2025 року підготовче провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними закрито.
В судове засідання представник позивача за первісним позовом АТ «ПУМБ» - Голуб Л.І. не з'явилася, направила до суду заяву згідно якої прохала справу розглянути без її участі, позовні вимоги первісного позову підтримує та прохає їх задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове за сідання не з'явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Проти первісного позову заперечують у повному обсязі, на задоволенні зустрічного позову наполягають.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 26 січня 2022 року, на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 302653262 від 26 січня 2022 року Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок у форматі IBAN: № НОМЕР_1 ; у валюті Євро, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки. До поточного рахунку на ім'я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International: Visa Rewards PayWave Instant Issue № НОМЕР_2 .
Обслуговування рахунку здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому законодавством України, правилами міжнародної платіжної системи Visa International, правилами користування платіжною карткою, договором банківського рахунку.
24 вересня 2022 року на рахунок відповідача помилково зараховані кошти в розмірі 7 552, 10 Євро, замість правильної суми коштів 75, 52 Євро, за двома операціями переказів з-за кордону на загальну суму 307 423,49 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в Євро.
Отже, різниця між 7 552, 10 Євро та 75, 52 Євро, яка становить 7 476, 58 Євро, є безпідставно набутими грошовими коштами відповідачем, з яких 7 445, 60 Євро не повернуті відповідачем та становлять суму боргу відповідача, що підтверджується наступним.
AT «ПУМБ» є учасником Міжнародної платіжної системи Visa International (далі за текстом - МПС Visa), яка внесена до реєстру платіжної інфраструктури, що ведеться Національним банком України, та відповідно до закону, нормативно-правових актів Національного банку України та правил платіжної системи має право здійснювати діяльність в Україні.
Отримання грошових коштів відповідачем за переказами з-за кордону у валюті малагасійський аріарі (MGA) здійснювалися за процедурою «Visa Fast Funds» (у перекладі на державну мову - «Віза Швидкі Гроші») відповідно до правил МПС Visa.
Помилка в розрахунках обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ІТМ), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру AT «ПУМБ», неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані.
Наявність вищевказаної помилки в Програмі ІТМ, що використовується AT «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC (далі за текстом - Euronet) та підтримується нею, підтверджується листом компанії Euronet.
Таким чином, внаслідок помилки в Програмі ІТМ, яка полягає у неправильно визначеному «параметрі експоненти», за двома переказами, що були зараховані на рахунок відповідача, за базу розрахунку при їх конвертації у валюту рахунку (Євро) використано загальну суму у валюті малагасійський аріарі, збільшену в 100 разів, а саме: 30 742 349, 00 MGA (тридцять мільйонів сімсот сорок дві тисячі триста сорок дев'ять малагасійських аріарі нуль сантимів), замість дійсної суми переказу 307 423,49 MGA (триста сім тисяч чотириста двадцять три малагасійських аріарі сорок дев'ять сантимів).
Крім того, інформація, наведена МПС Visa у листі-відповіді від 02 лютого 2023 року на лист - запит AT «ПУМБ» щодо реквізитів платіжних операцій з переказу коштів з використанням платіжних інструментів (платіжних карток) Visa International у валюті малагасійський аріарі (MGA), що були виконані з конвертацією у валюту розрахунку з МПС Visa International (USD), достеменно підтверджує, що два перекази з використанням реквізитів платіжної картки відповідача № НОМЕР_2 ініційовані платником 24 вересня 2022 року о 17:10:56 та о 17:42:59 на загальну суму 307 423, 49 MGA, а не на загальну суму 30 742 349,00 MGA, що є помилковою. Використання помилкових розмірів по двох переказах на загальну суму 30 742 349, 00 MGA при розрахунку суми до зарахування на рахунок отримувача (відповідача) підтверджується випискою по рахунку.
Після виявлення помилкового зарахування грошових коштів на рахунки отримувачів у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення отримувачами видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку, AT «ПУМБ» здійснено корегування помилкового зарахування коштів по операціям у валюті малагасійський аріарі (MGA), у тому числі щодо рахунку відповідача, на якому 26 вересня 2022 року утворилась заборгованість за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 7 476, 58 Євро що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Листом від 28 жовтня 2022 року за вихідним № КНО-982 AT «ПУМБ» з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом. Поштове відправлення зазначеного листа від 28 жовтня 2022 року з штрихкодовим ідентифікатором за № 0407038283661 повернуто до AT «ПУМБ» у зв'язку із закінченням терміну його зберігання у відділенні AT «Укрпошта».
Однак, станом на дату звернення AT «ПУМБ» до суду безпідставно отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 7 445, 60 Євро у добровільному порядку AT «ПУМБ» не повернуто.
Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» строки виконання платіжних операцій у платіжних системах встановлюються правилами платіжних систем, але не можуть перевищувати строків, визначених цим Законом (частина шоста статті 47); правилами платіжної системи встановлюється, зокрема, схема виконання платіжних операцій, що використовується для виконання платіжних операцій (частина 10 статті 71).
Переказ за процедурою «Visa Fast Funds» передбачає необхідність зарахування коштів держателям платіжних карток протягом не більше ніж 30 хвилин з моменту схвалення переказу.
Отже, відповідно до правил МПС Visa, при ініціюванні кожного переказу з-за кордону у малагасійських аріарі (MGA) на рахунок відповідача, з використанням реквізитів платіжної картки МПС Visa, за таким переказом банком повинна бути забезпечена доступність коштів на рахунку отримувача (відповідача) не пізніше ніж 30 хвилин з моменту схвалення переказу, тобто до їх фактичного отримання від МПС Visa. Відповідно, банк повинен здійснити розрахунок грошової суми, на яку необхідно збільшити доступність коштів на рахунку, до фактичного надходження до банку коштів від МПС Visa за переказом.
Частиною 4 Розділу ІІ «Послуги Банку» Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), який уклав з Банком ОСОБА_1 шляхом приєднання та підписання Заяви, передбачено, що Банк після прийняття від Клієнта відповідної Заяви на приєднання до Договору або при зверненні Клієнта через Дистанційні канали обслуговування, за результатом проведення аналізу, відповідно до встановлених в Банку процедур, може надавати Клієнту кредит у національній валюті України у формі Овердрафту або Кредитної лінії на умовах, передбачених цим Договором. Кредит у формі Овердрафту та Кредитної лінії є відновлюваним в межах встановленого Банком Кредитного ліміту.
Відповідно до підпункту 4.1.1. частини 4 Розділу ІІ ДКБО передбачено, що «Кредитні кошти у формі Овердрафту за Картковим рахунком можуть бути надані Банком Клієнтам - резидентам України, які Акцептували Публічну пропозицію Банку на укладення цього Договору і обрали відповідну послугу чи Пакет послуг, до наповнення якого входить послуга з надання Овердрафту.» Згідно підпункту 4.2.1. частини 4 Розділу ІІ ДКБО «Кредитна картка із відновлювальною Кредитною лінією може бути надана Клієнтам - резидентам України, які у встановленому Договором порядку обрали дану послугу чи Пакет послуг, до наповнення якого входить ця послуга, і Акцептували Публічну пропозицію Банку на укладення цього Договору.»
Виходячи з викладеного, Банк може надавати клієнтам кредит лише у двох формах Овердрафту або Кредитної лінії виключно на умовах, передбачених ДКБО, при обранні відповідної послуги чи пакету послуг, до наповнення якого входять послуги з надання Овердрафту чи Кредитної лінії.
Як свідчить, Заява, підписана ОСОБА_1 , кредит ні у формі Овердрафту ні у формі Кредитної лінії йому не надавався, будь-яких інших заяв чи інших документів, які б свідчили про його звернення до Банку за наданням кредиту не надано, будь які угоди про надання йому Банком кредиту в будь-яких формах відсутні, тобто кредитний договір у письмовій формі між Банком і ОСОБА_1 не укладався.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст.1068 ЦК України Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Відповідно до частини 1 «Визначення термінів» Розділу І «Загальні засади» Публічної Пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, несанкціонований овердрафт - це заборгованість Клієнта перед Банком, що не була обумовлена Договором, не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення та яка виникає внаслідок здійснення Клієнтом видаткових операцій з Карткового рахунку на суму, що перевищує встановлений Банком розмір Платіжного ліміту.
Платіжний ліміт - максимальна сума коштів, яка доступна Клієнту для здійснення операцій із використанням Картки та її реквізитів. Розраховується як сума залишку коштів Клієнта на Картковому рахунку за вирахуванням суми Незнижуваного залишку та суми заблокованих, але не списаних коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку), а у випадку наявності Кредитного ліміту за Картковим рахунком - як сума залишку коштів Клієнта на Картковому рахунку та невикористаного Кредитного ліміту за мінусом суми заблокованих, але не списаних грошових коштів (в т.ч. суми нарахованої комісії за обслуговування рахунку).
Виходячи з викладеного оплата Банком платіжних доручень ОСОБА_1 понад платіжний ліміт повністю підпадає під визначення несанкціонованого овердрафту, тому посилання представника ОСОБА_1 на приписи ст. 1069 ЦК України про кредитування ОСОБА_1 . Банком є безпідставним.
Згідно до п.3.3.4. Частини 3 «Порядок здійснення розрахунків» Розділу II «Послуги Банку» Публічної Пропозиції АТ «ПУМБ» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Клієнт зобов'язаний погасити заборгованість за Несанкціонованим овердрафтом в повному обсязі протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня його виникнення.
Заборгованість за Несанкціонованим овердрафтом та проценти за користування коштами Несанкціонованого овердрафту погашається за рахунок коштів, що надійшли на Картковий рахунок Клієнта, в день їх зарахування. Сума заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом, що не повернена протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати його виникнення, вважається простроченою заборгованістю. При непогашенні Клієнтом у встановлений строк заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом, процентами за користування коштами Несанкціонованого овердрафту. Банк набуває право, а Клієнт цим безвідклично доручає Банку самостійно, на підставі належним чином оформлених Банком платіжних документів, списувати грошові кошти в розмірі, необхідному для погашення простроченої заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом з будь-яких інших рахунків Клієнта, відкритих в Банку, а також з будь-яких рахунків Клієнта, які буде відкрито йому в Банку після укладення цього Договору.
Оскільки після виявлення помилки щодо безпідставного зарахування коштів на рахунок відповідача у стократному розмірі від ініційованої суми переказів та здійснення відповідачем видаткових операцій понад суму залишку власних коштів на рахунку, АТ «ПУМБ» здійснено корегування сум по рахунку, у зв'язку з чим 26 вересня 2022 року, виник несанкціонований (технічний) овердрафт у розмірі 7 476, 58 Євро, що є майном, отриманим відповідачем без достатньої правової підстави.
Відповідно до дійсних обставин справи та відповідних їм правових відносин на рахунок відповідача помилково зараховано грошові кошти у стократному розмірі від ініційованої суми операції, а у подальшому відповідачем за рахунком здійснено видаткові операції і не повернуто грошові кошти АТ «ПУМБ», незважаючи на направлені останньому вимоги про повернення безпідставно набутого майна.
Отже, помилкове зарахування коштів на рахунок відповідача у більшій сумі вказує на те, що грошові кошти у розмірі 7 476, 58 Євро, з яких 7 445, 60 Євро не повернуто відповідачем та становлять суму боргу відповідача, набуті відповідачем не на підставі норм закону чи умов Договору, тобто без достатньої правової підстави, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 202/7994/17-ц.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду : від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19; від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18; від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.
Сутність зобов'язання із набуття майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі (постанови Верховного Суду : від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20; від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18; від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18; від 06 березня 2019 року у справі №910/1531/18).
Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 904/5330/18 також зазначив, що встановлення відсутності зобов'язань, які б виникали з правочинів чи інших передбачених законом актів, як на час перерахування коштів, так і на час розгляду справи, свідчить про безпідставність утримання таких коштів та можливість використання правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України. У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19 та постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 202/7994/17-ц.
Судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 7 476, 58 Євро, з яких 7 445, 60 Євро не повернуто відповідачем та становлять суму боргу відповідача, набуті відповідачем не на підставі норм закону чи умов Договору, тобто без достатньої правової підстави.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 7 445, 60 Євро, у зв'язку з чим позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення.
При цьому доводи первісного відповідача щодо того, що в момент ініціювання (проведення) відповідачем видаткових платіжних операцій він правомірно вважав, що зараховані кошти доступні для використання в порядку визначеному ч.1 ст. 1072 ЦК України, ст. 46 Закону та умовами договору, оскільки зараховані кошти за платіжними операціями перейшли у власність відповідача - не знайшли свого підтвердження за відсутності будь-яких доказів правомірності набуття ОСОБА_1 коштів у сумі 7476,58 Євро, зарахованих Банком на його рахунок в результаті помилки у програмному забезпеченні.
Судом було встановлено, що у зв'язку з рахунковою помилкою в Програмі ITM ОСОБА_1 безпідставно зараховано надлишкові кошти за переказом, що призвело до збільшення видаткового ліміту за поточним рахунком відповідача за рахунок коштів АТ «ПУМБ». Виникнення несанкціонованого овердрафту не є наданням кредиту відповідачу, а пов'язане виключно із здійсненням ним видаткових операцій з використанням платіжної картки та перевищенням видаткового ліміту власних коштів, що узгоджується з умовами укладеного договору банківського рахунку.
Твердження відповідача про те, що позивачем не доведено вини клієнта свого банку - відповідача, що ініційовані ним платіжні операції є незаконними чи проведені без належної правової підстави, а дії позивача щодо встановлення несанкціонованого (технічного) овердрафту в розмірі 7 476, 58 Євро є неправомірними - не доведені та спростовані встановленими під час розгляду справи судом обставинами.
Водночас, помилкове зарахування надлишкових сум на рахунок та здійснення за рахунок них видаткових операцій відповідачем ОСОБА_1 є набуттям майна без достатньої правової підстави. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок банку поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
За таких підстав первісний позов є обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені, натомість у задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити у зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що первісний позов задоволений повністю, а у зустрічному відмовлено тож з первісного відповідача на користь первісного позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 4413,75 грн. та 1342,00 грн.
Керуючись ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська 4), безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 7445 (сім тисяч чотириста сорок п'ять) Євро 60 (шістдесят) Євроцентів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська 4) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4413,75 грн. та 1342,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання дій неправомірними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич
Повне рішення суду складено 11.09.2025 року.