Справа № 372/2998/25
Провадження № 2-1636/25
08 вересня 2025 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарі Калашник І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначає, що 08.01.2022 року між відповідачем та представником позивача був укладений договір №3604302007-574639 про надання коштів у позику, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 11500,00 грн., строком 30 днів, процентна ставка у розмірі 1.65% за 1 день. ТОВ «Кошельок» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Разом з тим відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 39962,50 грн., що складається з заборгованості за сумою кредиту 11500,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою 28462,50 грн.
У зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №3604302007-574639 від 08.01.2022 р. в розмірі 39962,50 грн., що складається з: заборгованості за сумою кредиту 11500,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою 28462,50 грн., стягнути суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
11.06.2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив суд проводити розгляд даної справи без участі представника ТОВ «Кошельок», не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
08.01.2022 р. між відповідачем та ТОВ «Кошельок» було укладено в електронній формі Кредитний договір №3604302007-574639. Відповідачу було надано кредит в сумі 11500,00 грн., строк кредитування 30 діб (а.с.9-16)
Згідно детального розрахунку заборгованості за договором №3604302007-574639 від 08.01.2022 р. про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту заборгованість ОСОБА_1 складає 39962,50 грн., що складається з: заборгованості за сумою кредиту 11500,00 грн., заборгованості за відсотками за користування позикою 28462,50 грн. (а.с.17-18)
Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 р. у справі №732/670/19, від 23.03.2020 р. у справі №404/502/18, від 07.10.2020 р. №127/33824/19.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір між сторонами відповідає формі, передбаченій ст. 1055 ЦК України.
Тому суд вважає позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2422 грн. 40 коп. судового збору, які були сплачені позивачем, суд вважає необхідним задовольнити, оскільки ці витрати були понесені позивачем внаслідок неправомірної відмови відповідача від виконання зобов'язання по договору і пов'язаним з цим зверненням до суду. Дані вимоги відповідають ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною другою статті 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідноз умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною п'ятою статті 137ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137ЦПК обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячиз конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно з частиною 4статті 62ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтями26,27Закону України«Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Захист інтересів позивача здійснює адвокат Гурський Герман Юрійович, що підтверджується копією Договора про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025 р. (а.с.32).
Стороною заявника до матеріалів цивільної справи долучено додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 р., в якому міститься детальний опис виконаних робіт, кількістю часу на надання правової допомоги та розміром гонорару, згідно яких витрати на правову допомогу складають 10000 грн. (а.с.33)
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені.
Відповідно до частини 8статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2статті 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.
Дослідивши подані документи, суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 76, 259, 263-264 ЦПК України, ст. 16,509, 525, 526, 1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за Кредитним договором №3604302007-574639 від 08.01.2022 р. у розмірі 39962,50 грн., що складається з: заборгованості за сумою кредиту 11500,00 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою: 28462,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.М.Зінченко