Справа №295/12784/25
Категорія 307
3/295/3273/25
16.09.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Луньова Д.Ю., розглянувши матеріалами справи, які надійшли з ВА УПП в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ч. 1 ст.173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення, -
09.09.2025 року о 19 год. 30 хв., ОСОБА_1 за місце свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 а саме: виражалась словами нецензурної лайки.Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, повідомлена належним чином про дату, час і місце засідання. Судом направлялось повідомлення про дату, час і місце судового засідання на телефон, вказаний нею при складанні протоколу.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи за даною категорією справ не є обов'язковою, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з цим суд розглядає справу у відсутність ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що із донькою була сварка на побутовому рівні, поліцію вона викликала погарячкувавши. Жертвою домашнього насильства себе вона не відчуває.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, крім рапорту працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 208810 від 09.09.2025; заяву ОСОБА_2 ; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність повторюваних в часі інцидентів множинних видів насильства; системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, керуючись законом, суд дійшов переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України, відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 124, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Конституцією України, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення
Суддя Д.Ю. Луньова