154/1133/23
1-кп/154/101/25
11 вересня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.ч.2,3,4 ст.191 КК України,
У провадженні Володимирського міського суду Волинської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.ч.2,3,4 ст.191 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що підставою застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, передбачених ч.3 ст.190 та ч.ч.2,3,4 ст.191 КК України, один з яких є корупційним. Крім того, зазначив, що існують ризики передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України. Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, останній може почати переховуватися від суду. Обвинуваченому відомі адреси проживання та інші контактні дані основних свідків у кримінальному провадженні, оскільки більшість із них були його підлеглими, а тому, з огляду на особу обвинуваченого, він може незаконно впливати на даних свідків шляхом проведення зустрічей з ними, умовляннями, підкупом чи погрозами може спонукати до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного. Також, на думку прокурора, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки зареєстрований та проживає у м. Івано-Франківськ, що по території віддалено від м. Володимир Волинської області, а також на даний час існують факти неприбуття обвинуваченого в судові засідання. Вищевказані обставини, на думку сторони обвинувачення, дають достатні підстави вважати, що лише застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним ризикам, визначеним у п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України. Необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора через його безпідставність.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як встановлено судом, в межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 перебуває на стадії судового розгляду і на цій стадії провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
У даному випадку суд вважає, що клопотання прокурора містить достатньо даних для висновку про можливу причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінального правопорушення.
Також суд враховує, що ризиком є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами «поза розумним сумнівом».
Зазначений прокурором у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, на думку суду є частково обґрунтованим.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, та поведінка обвинуваченого під час судового провадження, який неодноразово не з'являвся в судові засідання, докази поважності причин неявки в суд, не надавав, вказують на існування достатніх підстав вважати, що він може переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність інших ризиків є лише припущенням прокурора і не підтверджена жодним доказом. Прокурор в судовому засіданні не довів, що за час перебування справи на розгляді в суді обвинувачений чинив спроби впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Таким чином, суд вважає, що прокурором в ході розгляду клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу доведена лише наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України
Водночас, судом не встановлено та прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановленим ризикам. Обвинувачений має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, раніше не судимий.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде достатньо для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання встановленим ризикам.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч.1 ст.179 КПК України).
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
На підставі вищезазначеного суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на обвинуваченого наступних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 184, 186, 193, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк два місяці.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали закінчується 11.11.2025.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Вступна і резолютивна частина ухвали виготовлена в нарадчій кімнаті та проголошена 11.09.2025. Повний текст ухвали суду складений 16.09.2025.
Головуючий ОСОБА_1