Іменем України
03 вересня 2025 року м. Кропивницький
справа № 399/296/25
провадження № 22-ц/4809/1383/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді - Мурашко С. І., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області;
відповідачі - ОСОБА_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД»;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Конярство України»;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Конярство України», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про витребування земельної ділянки, скасування права оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року (суддя Шульженко В. В.).
Короткий зміст вимог позовної заяви
У березні 2025р заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Конярство України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області про:
- витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0563 (кадастровий номер згідно позову), що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;
- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродапр ЛТД» щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0550, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Позовна заява мотивована тим, що Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області виявлено порушення в діяльності Онуфріївської селищної ради - реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку та подальша передача її в приватну власність, усупереч її належності до держаної форми власності та перебування у постійному користуванні ДП «Конярство України».
Таким чином, прокуратурою на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення вимог земельного законодавства при набутті у власність землі, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.
При зверненні до суду, враховуючи положення ст. ст. 175, 177 ЦПК України прокурором визначено ціну позову в сумі 59591,91 грн, сплачено судовий збір за майнову вимогу про витребування земельної ділянки та за немайнову вимогу, до позову долучено оригінал платіжного доручення. З метою визначення вартості земельної ділянки прокурором сформовано витяг №НВ-9951880862025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в Національній кадастровій системі України щодо спірної земельної ділянки.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 1 липня 2025р позов заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури О. Нестерової в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар ЛТД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Конярство України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області про витребування земельної ділянки, скасування права оренди земельної ділянки, залишений без розгляду.
Роз'яснене право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 26 травня 2025р прокурором не усунуті, не надані документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки), яка здійснена в порядку, визначеному законом та чинна на дату подання позовної заяви.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи прокуратури Кіровоградської області з приводу того, що відповідач є недобросовісним набувачем, оскільки на даній стадії провадження справи, суд не надає оцінку доказам, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з судовою ухвалою, перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, якою просить про скасування оскаржуваної ухвали Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 1 липня 2025рта направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки ухвалена внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Позовну заяву прокурором подано до суду в березні 2025 року.
Станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення до суду з позовом, діяла редакція ст. 177 ЦПК України, яка визначала перелік документів, що додаються до позовної заяви, що було дотримано і виконано.
Залишаючи позовну заяву без руху відповідно до ухвали від 26.05.2025, а в подальшому залишаючи ухвалою від 01.07.2025 позовну заяву без розгляду, суд застосував ч. 4 ст. 177 ЦПК України, яка доповнена абзацом другим відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який набрав чинності 09.04.2025.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Норми ЦПК України підлягають застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії - звернення прокурора з позовом до суду (березень 2025 року). Відповідачка ОСОБА_1 набула спірну земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 3524655100:02:000:0550), розташовану на території Онуфріївської територіальної громади, на підставі рішення сесії Онуфріївської селищної ради №1542 від 26.07.2021. Зазначена земельна ділянка була передана їй у власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з ч. 5 ст. 390 ЦК України держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Тобто, для застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України у відносинах між власником майна та відповідачем, має бути третя особа, з вини якої майно незаконно вибуло з володіння власника (третя особа, яка не мала права його відчужувати), і в якої добросовісний набувач придбав майно за відплатним договором, понісши при цьому певні витрати.
ОСОБА_1 є первісним набувачем права власності на земельну ділянку, яку вона набула безоплатно та з порушення вимог законодавства.
Відзиви на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Агродар ЛТД» Горобець О.Л., не погоджуючись з доводами оскарження, просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Онуфріївського районного суду від 01.07.2025р у справі № 399/296/25, без змін.
Звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність презюмується, тобто особа вважається добросовісною, поки не буде доведено протилежне.
Прокурор не посилається на жоден доказ того, що ОСОБА_1 знала або мала знати про незаконність реєстрації права комінальної власності на спірну земельну ділянку за Онуфріївською селищною радою, а натомість намагається "оцінити поведінку", що не має жодного правового значення для визначення добросовісності набуття.
Земельна ділянка, що є предметом спору, була набута фізичною особою ОСОБА_1 на підставі рішення місцевої ради, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Надалі державний орган Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області через представництво прокуратури ініціював витребування цієї земельної ділянки, стверджуючи, що первісне відчуження було незаконним. Разом з тим, прокурор не вніс суму вартості майна на депозитний рахунок суду, як того вимагає частина п'ята статті 390 ЦК України, введена Законом 12.03.2025 року.
Прокуратура, яка ініціює витребування майна та діє в інтересах держави, створила правову ситуацію, що дозволила передачу земельної ділянки. Відтак, відповідно до стандартів, визначених ЄСПЛ така поведінка держави - без компенсації та за відсутності вини набувача - порушує право особи на мирне володіння майном та становить реальну загрозу порушення права, якщо суд погодиться на витребування земельної ділянки без попереднього надання компенсації та без доведення недобросовісності набувача.
У відзиві представник ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" Нестеришин Т.С. просить апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2024 року у справі № 399/296/25 - задовольнити, а ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2024 року у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що зміни до ЦПК України, внесені підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІ Закону № 4292-IX, не мають зворотної сили. Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Станом на момент звернення прокурора до суду, усі вимоги процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, документів, які додаються до позовної заяви тощо, були виконані повністю та належним чином, що підтверджено фактом відкриття судом першої інстанції провадження у справі після перевірки дотримання вимог ЦПК України.
Станом на момент звернення прокурора до суду вимоги статей 175, 177 ЦПК України, в тому числі щодо зазначення ціни позову та додання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, були виконані.
Дії суду на випадок, коли ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, регламентовані ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом привирішенні справи.
Вказана процесуальна норма не відноситься до ст. ст. 175, 177 ЦПК України, недотримання яких надає суду право залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі згідно ст. 185 ЦПК України та не передбачає права суду залишити позовну заяву без руху у випадку непідтвердження ціни позову (коли ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості) після відкриття провадження у справі.
Представник позивача Гайворонська М.С. подала письмові пояснення, датовані 20.08.2025р, згідно яких просить скасувати ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01.07.2025 року по справі №399/296/25 про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що суд не звернув уваги на ту обставину, що вимога частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України про обов'язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (стаття 388 Цивільного Кодексу України), і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України).
З огляду на системний аналіз ст.ст. 387,388,390 Цивільного кодексу України, добросовісним набувачем є особа, яка набула спірне майно не безоплатно, а за відплатним договором, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
При постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції застосував положення частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, які не підлягають застосуванню, через що постановив помилкову ухвалу, що, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 Цивільного процесуального кодексу України, є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рух справи
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 липня 2025 року справу за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 07 серпня 2025 року.
За клопотанням представника позивача Гайворонської М.С. про надання процесуальної можливості ознайомитися та підготуватися до апеляційного розгляду, справу розглядом відкладено до 3 вересня 2025р.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи, змінено члена колегії суддів, з підстав вказаних у протоколі.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
Ухвалою від 5 серпня 2025року заяву представника Державного підприємства «Конярство України» - адвоката Нестеришина Тараса Степановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, задоволено. Розгляд справи за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Конярство України», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, про витребування земельної ділянки, скасування права оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року постановлено здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника Державного підприємства «Конярство України» - адвоката Нестеришина Тараса Степановича, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 5 серпня 2025року клопотання представника Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Гамери Володимира Зиновійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Розгляд справи за позовом заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Конярство України», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, про витребування земельної ділянки, скасування права оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року постановлено здійснювати в режимі відеоконференції за участю представника Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Гамери Володимира Зиновійовича, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор Лагода О. підтримала доводи апеляційної скарги наполяга на її задоволенні, навела підстави згідно мотивів оскарження.
Представники сторін: позивача - Гайворонська М.С., відповідача - Горобець О.Л., третьої особи - Нестеришин Т.С. виказали своє відношення до апеляційної скарги у відповідності до поданих відзивів, пояснення.
Представник третьої особи Гамера В.З. не погодився з вимогою апеляційної скарги.
У судове засідання апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки відповідачка про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі особи, яка не з'явилася, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Процесуальні обставини справи
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області суду від 04.04.2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Після відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
Так, 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX від 12.03.2025, яким передбачено зміни і до ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст. 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Суд запропонував:
- надати до суду експертно-грошову оцінку земельної ділянки;
- в разі збільшення вартості спірної земельної ділянки, відповідно до експертно-грошової оцінки, доплатити розмір судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» (ст.4), документ підтверджуючий доплату судового збору надати до суду;
- внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, надати суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду зазначених грошових коштів.
Ухвалою від 2 червня 2025року заяву прокурора від 29.05.2025 про продовження процесуального строку до 10 днів з дня вручення ухвали (28.05.2025), задоволено. Продовжений строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2025 до 09.06.2025 (включно).
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно дозаконів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У позовній заяві йдеться про застосування положень ЦК, предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.
За положеннями ч.5 ст.12 ЦК діє презумція добросовісності. Висновок про добросовісність чи недобросовісність набуття спірного майна здійснюється судом під час ухвалення судового рішення по суті, тобто остаточного висновку за наслідком розгляду справи, оцінки доказів. На стадії відкриття розгляду і до вирішення спору, діє презумція добросовісності набувача.
За статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Матеріалами справи підтверджується, що предметом позовних вимог заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури є витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області з володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0550, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області та скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» щодо земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0550, що розташована на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (том 1 а. с. 1-19).
Звертаючись до суду з позовом, прокурор керувався нормами Цивільного законодавства, які регламентують право власника на витребування майна від добросовісного набувача, так як за ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність презюмується, тобто особа вважається добросовісною, поки не буде доведено протилежне.
Ухвалою місцевого суду від 26.05.2025 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Запропоновано надати до суду експертно-грошову оцінку земельної ділянки; в разі збільшення вартості спірної земельної ділянки, відповідно до експертно-грошової оцінки, доплатити розмір судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» (ст.4), документ підтверджуючий доплату судового збору надати до суду; внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, надати суду документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду зазначених грошових коштів.
У заяві прокурора зазначено, що він не має законних підстав замовити експертну грошову оцінку земельної ділянки через відсутністьу нього правомочностей володіння або користування майном, як цевизначено ч.2 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У позові прокурор зокрема зазначає, що спірна земельна ділянка була та на сьогодні є державною формою власності, а ДП «Конярство України» є її постійним користувачем, а тому вказана земельна ділянка не вважається землями комунальної власності територіальної громади.
За заявою прокуратури, судом продовжений процесуальний строк для виконання вимог ухвали суду без руху.
Даних про те, що суду було надано експертно-грошову оцінку земельної ділянки, чинної на дату подання заяви, та документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, матеріали справи не містять.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосувавши положення ч. 4 ст. 177, ч. 11 ст. 187, ч. 14 ст. 265 ЦПК України, дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Так, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оцінку землі» експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.
Таким чином, сторона на виконання вимог закону повинна надати оцінку спірної земельної ділянки у відповідності до положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року.
Обгрунтування, що норми ч. 4 ст. 177 ЦПК України не мають зворотної дії в часі та відповідно не підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, не заслуговують на увагу суду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповіднодо законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, який набрав чинності 09 квітня 2025 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Цими ж перехідними положеннями внесено зміни і до норм ст. ст. 177, 185, 265 ЦПК України.
З системного аналізу норм даного закону і його Прикінцевих і перехідних положень вбачається, що якщо положення цього закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, тобто норми ст. 390 ЦК України, то в даному випадку слід застосовувати і норми ст.ст. 177, 185, 265 ЦПК України, чинні на час розгляду таких справ в суді першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України.
У ст. 390 ЦК України, яка у відповідності до Закону № 4292-ІХ доповнена ч. 5 визначено, що суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади,органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Тлумачення вказаної статті свідчить про імперативність її норм, зокрема, встановлює обов'язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.
При цьому, в разі незастосування даних норм ЦПК України буде неможливо застосувати та виконати при вирішенні даного спору вимоги ст. 390 ЦК України в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Обов'язковість врахування положень Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» також відображено у постановах ВС, зокрема у постановах від 30 квітня 2025 року у справі № 686/14711/21, 07 травня 2025 року у справі № 128/680/21, від 21 травня 2025 року у справі № 678/1280/21.
Всі доводи сторін щодо «добросовісності» набувача землі, на стадій залишення позовної заяви не відповідають принципам судочинства, так як суд не надає оцінку такій обставині так як «добросовісність/недобросовісність» з'ясовується судом при вирішенні спору по суті. За правилами ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність презюмується, тобто особа вважається добросовісною, поки не буде доведено протилежне.
Суд звертає увагу, що сторона в силу норм ЦПК України не позбавлена повторної можливості звернутись до суду з новим позовом і обґрунтовувати позовні вимоги, посилаючись на відповідні положення законодавства, усунути недоліки, що стали підставою залишення позову ьез розгляду у даній справі.
Таким чином доводи апеляційноїї скарги висновку суду першої інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, та зводяться до власного тлумачення норм права позивачем.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд маєвиконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, стаття 375 ЦПК.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду першої інстанції без змін, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 15 вересня 2025року.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді С. І. Мурашко
О. А. Письменний