Справа № 727/8464/25
Провадження № 2-а/727/169/25
15 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Гавалешка П.С.,
за участю секретаря Бринзили Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Москаль Григорій Григорович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Москаль Григорій Григорович звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що 12 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №1341 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови « ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'заного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до пункту 1 частини 2 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-IX від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», період уточнення персональних даних встановлено з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.
Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3544-XII від 21.10.1993 р., що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Вважає, що вказана вище постанова є протиправною через відсутність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та підлягає скасуванню. Оскільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають доступ до інформації з електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ), зокрема до електронних медичних записів та реєстрів, які ведуться в цій системі. Електронні медичні картки пацієнтів, які зберігаються в ЕСОЗ, містять інформацію про звернення до диспансерів та інші медичні дані та шляхом взаємодії з даною базою можуть отримати відомості про військовозобов'язаних, в тому числі і їх персональні дані.
Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_3 мав змогу отримати інформацію про персональні дані ОСОБА_1 , шляхом електронної взаємодії з ЕСОЗ.
Більше того, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки взаємодіють не тільки з ЕСОЗ, а й з іншими державними реєстрами, а тому відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, ОСОБА_1 не міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності, тим більше його персональні дані з часу останнього його візиту до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Глибока) (де він перебуває на військовому обліку) не змінювались.
Водночас, в оскаржуваній постанові не зазначено доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не мав можливості отримати персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Крім того, варто зазначити, що норми КУпАП, які регламентують адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про мобілізацію мають бланкетний характер, а, отже, при кваліфікації таких правопорушень, в постанові про накладення адміністративного стягнення, обов'язково зазначається нормативно-правовий акт, який регулює порядок мобілізації, та відповідний пункт, який особа порушила.
Відповідальність за порушення строків уточнення своїх персональних даних регулюється абзацом 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , своїми діями порушив вимоги абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто, невиконання зовсім іншого обов'язку - з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі отримання повістки.
Проте позивач жодних повісток про виклик не отримував, ним не було порушено вимог абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а, отже, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи вищенаведені доводи, оскаржувана постанова є незаконною, адже прийнята з порушенням норм КУпАП, обставини, викладені в ній не відповідають дійсності, а тому така постанова підлягає скасуванню.
Просив суд Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення №1341 від 12 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП із накладенням на останнього штрафу у розмірі 17000 грн. - скасувати. Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 18.07.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзив обґрунтовано тим, що військовозобов?язаним ОСОБА_1 подано позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування Постанови №1341 від 12.03.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_6 не визнає позовних вимог ОСОБА_1 та заперечує проти них з наступних підстав.
Правове регулювання даних правовідносин передбачене Конституцією України, Законами України «Про військовий обов?язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про основи національного спротиву», Законом України «Про оборону України», Указами Президента України та Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Зазначає, що Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р.
Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022 визначено оголосити та провести загальну мобілізацію, в тому числі і на території Чернівецької обл., з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань. В подальшому, відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» строк проведення загальної мобілізації було продовжено строком на 90 діб (станом на момент розгляду справи).
Згідно ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» зазначено, що саме належить до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста.
Відповідно п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов?язані з?явитися: військовозобов?язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов?язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов?язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов?язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов?язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов?язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника,
військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов?язаний з?явитися у зазначені у ній місце та строк.
Можливості отримати інформацію про місце фактичного проживання та місце перебування, номери засобів зв?язку та адреси електронної пошти в установах ТЦК та СП відсутня, оскільки відповідних реєстрів не існує.
Зауважують, що Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих» питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р., № 3633 IX, встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов?язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв?язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста (за наявності): у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста (за наявності).
Вищевказані приписи військовозобов?язаним ОСОБА_1 в
період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані.
Позивач не з?являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_4 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста не уточнив.
Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З огляду на зазначене, вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити в його відсутності. Позов підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, у прохальній частині відзиву просив суд відмовити в задоволенні позову та розглянути справу в їх відсутності.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі ч.4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою у засідання усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши докази надані в обґрунтування та спростування позовних вимог судом встановлено наступні обставини.
Як було встановлено судом, 12 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення №1341 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою накладено на громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. В постанові зазначено, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧРТЦК № 581 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'заного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до пункту 1 частини 2 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-IX від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», період уточнення персональних даних встановлено з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р.
Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 частини 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3544-XII від 21.10.1993 р., що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому враховуючи наведене уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 складено адміністративний протокол серії ЧРТЦК № 581 від 25.02.2025 року у відношенні правопорушника.
ОСОБА_1 , у період з 02.02.2009 по 30.01.2025 перебуває на обліку в ОКНП Чернівецькому обласному наркологічному диспансері та перебуває на замісній підтримувальний терапії (ЗПТ), де проходить курс лікування осіб із психічними та поведінковими розладами згідно довідки № 212 від 30.01.2025.
Згідно ОСОБА_3 уточнив дані 18.04.2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу(п.п. 12-13 Положення № 154).
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
У відповідності до вимог абз. 7 ч.3 ст.1, абз.5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Додатком №2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 19 вказаного Поряду визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Положеннями ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Крім того, підпунктом 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, нормами законодавства визначено 60-денний строк для уточнення облікових даних; останній день вказаного строку припадає на 16.07.2024 року.
Згідно п.п. 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
За змістом спірної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану у встановлений законодавством термін (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) не з'явився для уточнення своїх облікових даних.
Тобто, згідно вказаних вимог позивач до 16.07.2024 року був зобов'язаний уточнити свої облікові дані.
Доказів на підтвердження того, що позивач уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки суду надано не було.
Так, згідно з вимог статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Слід зазначити, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Приміткою у статті 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Суд враховує, що примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Враховуючи вищевикладені вимоги закону, а також беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній будучи військовозобов'язаним у визначений законодавством термін протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 була доведена працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та підтверджується іншими вищезазначеними належними та допустимими доказами.
Доводи захисника про те, що відповідальність за порушення строків уточнення своїх персональних даних регулюється абзацом 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення ним абз.7 ч.3 ст.22 цього Закону, тобто, невиконання зовсім іншого обов'язку - з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 у разі отримання повістки - суд відхиляє з огляду на те, що згідно оскаржуваної постанови у провину позивачу ставиться порушення ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: те що позивач протягом визначеного законодавством терміну (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) не з'явився для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку, або до центру надання адміністративних послуг або шляхом уточнення даних через додаток «Резерв+».
Суд приходить до висновку, що відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову №1341 від 12.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративному позові ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Москаль Григорій Григорович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Керуючись ст. 241, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Москаль Григорій Григорович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя П.С. Гавалешко