Справа № 727/9544/25
Провадження №2/726/559/25
Категорія 61
16.09.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Чернівецької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
До Садгірського районного суду м. Чернівці за підсудністю надійшов позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Чернівецької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини у якому представниця позивача просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк на прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 1 (один) місяць з дня набрання судовим рішенням законної сили.
У позові вказує, що після смерті матері позивача відкрилась спадщина на земельну ділянку АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців першої черги, окрім позивача, немає.
Зазначає, що позивачу повідомляли про смерть його матері, однак, по причині його безпорадного стану, позивач не мав фізичної можливості звернутись до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини, або хоча б твердо висловити або виписати на папері своє волевиявлення. Його ліва рука була повністю паралізована, вимова порушена, а правою рукою він міг рухати, але писав щось незрозуміле. Лише у червні 2025 року, після зайнять з логопедом, стан позивача покращився і він почав говорити та повідомив жінці, що за ним доглядає - ОСОБА_4 про те, що бажає успадкувати земельну ділянку після смерті матері. Нотаріус зареєструвала спадкову справу, однак винесла Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з причин пропуску позивачем встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини.
Вважає, що саме тяжка хвороба є тією поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини і може бути підставою для його поновлення, а тому з посланням на відповідні норми просить задовольнити позов. Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.
Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом строк не подано.
Позов ОСОБА_1 сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2025 та поданий до Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Гавалешко П.С. від 04.08.2025 сраву за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини визначено передати до Садгірського районного суду м.Чернівці для розгляду за територіальною підсудністю.
Матеріали справи отримані Садгірським районним судом м. Чернівці 27.08.2025 та того ж дня передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А., відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025.
Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 29.08.2025 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 16.09.2025.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_2 не заявилися, однак 16.09.2025 скерували до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити позов з підстав у ньому зазначених. Також просили розглядати справу за їх відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_5 11.09.2025 скерувала до суду заяву у якій просила розглянути позов за відсутності представника Чернівецької міської ради. У вирішені справи поклалася на розсуд суду. Просила ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Процесуальні дії у справі спрямовані на забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову не вчинялися. Зупинення і поновлення провадження не здійснювалося.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи подані до суду заяви, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши їх доказами, суд доходить такого висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Чернівці , про що складено відповідний актовий запис за № 1998, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25 серпня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Відповідно до даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , а його матір'ю вказана ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка № НОМЕР_3 в садівничому товаристві «Ягідка» за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,0686 га, кадастровий номер 7310136900:48:002:0063, що підтверджується даними копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 635497, виданого 11 січня 2005 року.
Відповідно до даних Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 82019665 від 29.07.2025 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Прошиною М.В. зареєстровано спадкову справу № 74396400 (у спадковому реєстрі) № 21/2025 (у нотаріуса) після смерті ОСОБА_3 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих № 63/02-31 від 30 липня 2025 року, яка постановлена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Прошиною М.В., за результатами спадкової справи розпочатої за заявою сина померлої - ОСОБА_1 , справжність підпису якого на заяві за станом здоров'я (перенесений інсульт) засвідчено на дому, відмовлено спадкоємцеві ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Вказано, що причиною відмови є пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач посилається на наявність поважної причини пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини, а саме на наявність у нього тяжкого захворювання, що викликало його безпорадний стан, а саме позивач не мав фізичної можливості звернутись до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини, або хоча б твердо висловити або виписати на папері своє волевиявлення. Його ліва рука була повністю паралізована, вимова порушена, а правою рукою він міг рухати, але писав щось незрозуміле.
На підтвердження цих обставин долучає до матеріалів справи Витяг з історії хвороби № 7172, виданий Чернівецькою міською клінічною лікарнею № 3, який підтверджує факт перенесеного інсульту та подальшого лікування. Також вказано про погіршення стану здоров'я, нерухомість кінцівок пацієнта та порушення вимови. Призначено тривалий курс лікування.
Вирішуючи вказаний позов, на основі поданих доказів, суд керується такими правовими нормами.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1ст. 1220 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, що передбачено ч.1 ст. 1268 ЦК України.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (згідно ст. 1258 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стаття 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року в справі № 484/1626/20 (провадження № 61-18752св20) зроблено висновок, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи».
Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 315/714/19 вказав, що якщо в період з дати смерті спадкодавця до закінчення шестимісячного строку у спадкоємця була тяжка хвороба, яка унеможливила його звернення до нотаріуса, суд вправі на підставі статті 1272 ЦК України встановити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця і такі висновки суду обґрунтовані, оскільки вони базуються на правильному застосуванні норм статей 1270, 1272 ЦК України.
Водночас, цивільне законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
На підтвердження поважності пропуску строку позивач надав до суду належні та допустимі докази, відповідно до яких на момент смерті матері (спадкодавця) та до закінчення шестимісячного строку у нього, як спадкоємця, була тяжка хвороба (інсульт), що перешкоджала йому реалізувати надані законом права на подачу заяви про прийняття спадщини та вираження своєї волі на вчинення таких дій.
Лише в червні 2025 року, після зайнять з логопедом, стан позивача покращився і він почав говорити та повідомив ОСОБА_4 про свій намір успадкувати майно після смерті матері і саме ОСОБА_4 допомогла йому звернутися до приватного нотаріуса, який за стоном здоров'я позивача прийняла від нього заяву за місцем проживання лише 29.07.2025.
ОСОБА_4 у своїх письмових поясненнях підтвердила вказані обставини, а саме вказала про те, що опікується хворим ОСОБА_6 з грудня 2019 року, з того моменту, коли він переніс інсульт. Повідомляла йому про смерть матері, однак позивач перебував в безпорадному стані та не міг говорити. Лише у червні 2025 року, після занять із логопедом, повідомив про земельну ділянку, що належала померлій матері та про те, що хоче вступити у право на спадкування, а тому звернулася до приватного нотаріуса для оформлення спадщини. Оскільки нотаріус повідомила про пропуск строку для прийняття спадщини, звернулися до адвоката за допомогою.
Отже суд встановив, що на момент відкриття спадщини існували об'єктивні обставини, які перешкодили позивачу звернутись своєчасно, у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини. Таким чином, суд вважає, що з об'єктивних причин (тяжка хвороба) позивач на день спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини не мав змоги звернутись до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини та вчасно подати заяву про своє бажання її прийняти. Тому суд вважає, що строк позивачем пропущений з поважної причини, адже у нього, як спадкоємця, існували обставини, які об'єктивно перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу вчасно.
Зваживши у сукупності наведені вище докази, а також врахувавши, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом і висловив бажання прийняти спадщину, заяв про прийняття спадщини, про відмову від спадщини, або про видачу свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило; з урахуванням встановлених судом обставин справи; за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).
Водночас відмова у задоволенні позову може становити непропорційне втручанням у право особи на мирне володіння майном, невизначеність правового статусу спадкового майна.
Виходячи із принципу пропорційності між досягненням можливої мети та інтересами суспільства, з одного боку, та метою звернення із позовом до суду, якою є захист порушених прав позивача в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд, яке включає право доступу до суду, що окрім звернення до суду для вирішення певного питання передбачає те, що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення особою свого права, та застосовувати принцип «пропорційності» при втручанні в право власності, щоб не порушити ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», позов необхідно задовольнити, а позивачу - надати додатковий строк один місяць з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті його матері.
Строк один місяць, на думку суду, буде цілком достатнім для вчинення всіх необхідних дій для прийняття спадщини.
Суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись до нотаріуса, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
На підставі ст. 58 Конституції України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1233, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 49, 76-83, 206, 211, 247, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Чернівецької міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк на прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 1 (один) місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя С. А. Асташев