Справа № 643/11279/23
Провадження № 1-кп/643/176/25
15.09.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221170002780 від 08.08.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований у встановленому законом порядку та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, -
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023221170002780 від 08.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України.
Положеннями ст. 58 Конституції України гарантовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як це унормовано вимогами ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Оскільки станом на момент проведення судового засідання - 15 вересня 2025 року набули чинності зміни до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, вплинуло на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність, судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 право на закриття кримінального провадження, внесеного 08.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221170002780 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні надав свою згоду на закриття кримінального провадження в частині інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, зазначив, що йому зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження, що надана ним згода є добровільною, йому зрозуміло, що закриття кримінального провадження буде здійснюватися з нереабілітуючих підстав.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного, не заперечувала проти закриття кримінального провадження в частині інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор та потерпілий не заперечували проти закриття кримінального провадження №12023221170002780 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з наведених вище обставин.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження доходить висновку про таке.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Правилами ч. 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на наведене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 скоїв стосовно потерпілого ОСОБА_4 07 серпня 2023 року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений на рівні 2684 гривень, а 50 відсотків від його розміру становлять, відповідно, 1342,00 гривень.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 2684,00 гривень (1342 х 2 = 2684).
Як убачається з обвинувального акту, діями ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 загалом на суму в розмірі 1184,00 гривень.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України унормовано, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Як убачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 серпня 2023 року за №12023221170002780, ОСОБА_5 інкриміновано таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене в умовах воєнного стану, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України за подією, яка мала місце 07.08.2023 у сумі 1184,00 гривень.
Здійснивши аналіз наведених вище положень законів (пункти 3.1., 3.2.), слід дійти висновку, що відбулася втрата чинності закону шляхом прийняття нового закону і, відповідно, визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Відтак, не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна, вартість якого становить до 2684,00 гривень, ураховуючи положення ст. 5 КК України (часткова декриміналізація).
З огляду на наведене вище, беручи до уваги положення статті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, позаяк вартість викраденого майна відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, ураховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України, позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав згоду на закриття кримінального провадження стосовно нього з наведених вище підстав, кримінальне провадження підлягає закриттю через втрату чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 7, 284, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України, суд
Керуючись ст. 7, 284, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України, суд
Кримінальне провадження, внесене 08.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221170002780 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд міста Харкова.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено і підписано 16 вересня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1