Справа № 643/2583/25
Провадження № 2-а/643/70/25
28.07.2025 рокуСалтівський районний суд міста Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря -Полчанінової А.С. , розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 01/911 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 01/911 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. , а саме за порушення абз.2 ч.1 т.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу » абз.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560).Позивач вважає, що вищевказана постанова була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому справа про адміністративне правопорушення повинна бути закрита.
Так у постанові від 10.02.2025 р. було вказано, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом у строк, зазначений у отриманій ним повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних 28.11.2025 року.Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не враховувалися і не досліджуватися. Тому на підставі наведеного ОСОБА_1 було накладено штраф в розмірі 17 000 грн.
В протоколі № 277 від 06 лютого 2025 року було встановлено факт порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.Так під час перевірки, відповідно до даних гр. ОСОБА_1 та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_4 документів та пояснень було встановлено, що він без поважних на те причин не з'явився за викликом у строк вказаний у повістці . Але не вказане на який час позивач повинен був з'явитися, за якою адресою, не надано доказів направлення, повістки за адресою позивача , не наведено доказів вручення йому повістки , позивач не був присутній при розгляді питання про винесення постанова від 10 .02.2025 року |§ 01/911, свої пояснення і заперечення не зміг довести посадовій особі, що грубо порушило норми КУпАП.
Протокол № 277 від 06.02.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складено з порушенням вимог, визначених ст. 256 КУпАІІ. яким передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Проте, у протоколі № 277 від 06.02.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не зазначено місце адміністративного правопорушення; неправильно вказана дата адміністративного правопорушення.
Позивач зазначає, що представники ІНФОРМАЦІЯ_2 не надали змоги ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, не надали до огляду повістку і інші документи, не взято до уваги що гр. ОСОБА_1 неодноразово проходив військово - лікарську комісію, оновив свої дані , подавав заяву на відстрочку від мобілізації і його заява була задоволена. Позивач має сина інвалід II групи відповідно до медичного висновку № 32 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 15 лютого 2021 року.
Крім того в протоколі складеним 06.02.2025 року вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 07 лютого 2025 року в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . В той час як постанова № 277 постановлена 06.12.2024 року, що грубо порушила права позивача і не надала змоги довести, що він не порушував законодавство. Протокол № 277 від 06.02.2025 року має виправлення, що грубо порушує норми чинного законодавства.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Відповідачем подано відзив , в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
З матеріалів справи вбачається, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 01/911 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. , а саме за порушення абз.2 ч.1 т.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу » абз.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560)
За змістом зазначеної постанови: під час дії воєнного стану в Україні продовженого на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024№ 4024-ІХ та продовження проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України від 28.10.2024 № 741/2024, затвердженого Законом України від 23 липня 2024 року № 4025-ІХ громадянин ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 28.11.2025 та протягом наступних 7 діб не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , надісланою засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням № 0610208196610 від 18.11.2024, яке повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою та відповідно до п.41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560) вважається належним чином врученою. 08.12.2024 було сформовано електронне звернення НОМЕР_1 у ЄДРПВР «Оберіг» від ІНФОРМАЦІЯ_2 до ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області про розшук та доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для складання матеріалів щодо адміністративного правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 20, 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560). Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .
Відповідно до ч.1 ст.210 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Ч. 3ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення порушення передбаченого частиною 1 цієї статті в особливий період.
Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210,210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі-Інструкція).
Розділом ІІ п. 1, 3, 4 Інструкції передбачено, що протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться змістстатті 63Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбаченістаттею 268КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Пунктом 27 Порядку № 560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з дорайонних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності довійськової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 41 Порядку № 560 визначено, що Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Постановою КМУ№ 270від 05.03.2009 року затверджено«Правила надання послуг поштового зв'язку» (далі Правила№ 270). Ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Пунктом 82 вказаних Правил № 270 передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Протокол № 277 від 06.02.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП складено з порушенням вимог, визначених ст. 256 КУпАІІ, яким передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, ио-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Проте, у протоколі № 277 від 06.02.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП: не зазначено місце адміністративного правопорушення; неправильно вказана дата адміністративного правопорушення.
Крім того не було взято до уваги, що представники ІНФОРМАЦІЯ_2 не надали змоги ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, не надали до огляду повістку і інші документи, не взято до уваги що гр. ОСОБА_1 , те що позивач неодноразово проходив військово - лікарську комісію, оновив свої дані , подавав заяву на відстрочку від мобілізації і його заява була задоволена
Крім того в протоколі складеним 06.02.2025 року вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 годині 07 лютого 2025 року в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . В той час як постанова № 01/911 постановлена 10.02.2025 року.
Протокол № 277 від 06.02.2025 року має виправлення, що грубо порушує норми чинного законодавства.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру •комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або па збори військовозобов'язаних та резервістів.
Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних ортанів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття па військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів І розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за ; невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»),
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-УШ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Виходячи із вищевикладеним вбачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (етапі 210, 210-)211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоячих органів і посадових осіб, правом оскарження, інтими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до cт. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із закріпленого в ч. 4ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається саме на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно дост. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При таких обставинах, із наявних у справі доказів суд вважає, що Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 - підполковником ОСОБА_2 в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийнята постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, із передчасним висновком про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, чим порушені права останнього.
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова у справі про адміністративне правопорушення № 01/911 від 10.02.2025 року підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Керуючись ст. 2, 5, 77, 243 - 246, 250, 255, 292 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 01/911 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Майстренко