Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/29/2025 Справа № 641/4966/20
16 вересня 2025 року
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220000000397 від 26.03.2019 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 233, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 233, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 233, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, -
На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019220000000397 від 26.03.2019, за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 233, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 233, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 233, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України. Стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 20 вересня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 прокурор посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна та вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення. Також прокурор просив визначити розмір застави обвинуваченому в сумі 393640,00 грн. із покладенням відповідних обов'язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заперечувала, просила обрати йому забіжний захід, не пров'язаний із триманням під вартою. Додатково зазначала, що розмір застави було зменшено ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.09.2025.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника, заперечував проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 приходить до наступного.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не одружений, не має офіційного місця роботи та доходу.
З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діянь, а також тяжкість покарання за особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , та обставини вчинення злочинів, що інкриміновані, суд приходить до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому злочинів, що в сукупності вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що інкриміновані обвинуваченому злочини віднесено згідно статті 12 КК України до особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим строком на 60 днів.
Суд також зазначає, що на теперішній час у справі не були допитані свідки, потерпілі, не досліджено докази. Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яке інкриміноване обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування таких. Між тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як зазначає Європейський суд у своєму рішенні «Гаора проти Мальти» тривалість тримання під вартою, про яке іде мова, після надання звільнення під заставу може викликати питання відповідно до Конвенції. Дійсно той факт, що заявник залишався під вартою протягом майже 13 місяців після ухвалення рішення звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
З огляду на положення ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатись.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.09.2025 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 було зменшено останньому розмір застави до 100 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме до 302800,00 грн.
З огляду на конкретні обставини справи, суму заподіяної обвинуваченим ОСОБА_4 шкоди та особу обвинуваченого, розмір застави визначається відповідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302800,00 грн. (100 х 3028 грн.)
Одночасно з цим, необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 331, 371-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали по 14 листопада 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 302800, 00 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 20820172035529900200000667), згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням обвинуваченим покладених на нього обов'язків доручити Харківській обласній прокуратурі.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cуддя- ОСОБА_1