Справа № 953/4178/25
н/п 2-о/953/74/25
05 вересня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
присяжних Лужної А.Л., Соломко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,
представника заявника - адвоката Маркової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, ІНФОРМАЦІЯ_9, Військова частина НОМЕР_1 , Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою, -
01 травня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Маркова О.І. , в якій заявник просить оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) (далі - Заявник) з 26.09.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 26.09.2003 року (серії НОМЕР_4 ).
В шлюбі народжені сини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які на момент подання позовної заяви є повнолітніми.
10.11.2022р. ОСОБА_3 зарахували до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , який в добровільному порядку та за власною ініціативою відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022 №574/2022 та розпорядження командувача Національної гвардії України від 24.02.2022 №27/9/1/3/ М-282т-Е прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаду рядового запасу, помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення (ВОС - 103630П), присвоївши звання осіб рядового складу «солдат» та особистий номер НОМЕР_6 (про що свідчить Витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 10.11.2022 №320, посвідчена копія якого додається до заяви).
01.01.2023р. ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків за посадою помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ВОС - 103630П) (про що свідчить Витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 01.01.2023 №1, посвідчена копія якого додається до заяви).
25.01.2023р. ОСОБА_3 зник безвісти на північно-східній околиці ІНФОРМАЦІЯ_7 під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації.
16.02.2023р. ОСОБА_3 звільнений з посади та зарахован в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у зв'язку з відсутністю військовослужбовця понад 10 діб, до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, з 12 лютого 2023 р. (про що свідчить Витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 16.02.2023 №54, посвідчена копія якого додається до заяви).
Листом від 24.01.2025 р. №40/17/10/2-976 військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на звернення Заявника від 15.01.2025 р. щодо надання документів відносно її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було отримано копію висновку службового розслідування за фактом зникнення безвісти, зокрема, солдата ОСОБА_3 від 17.03.2023 р. відповідно до змісту якого встановлено наступне:
- На вогневій позиції «ІНФОРМАЦІЯ_6, що розташована на північно-східній околиці ІНФОРМАЦІЯ_7 під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації ОСОБА_3 безвісти зник зі штабною зброєю;
- Зі слів опитаного командира 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_6 , пояснив, що лейтенант ОСОБА_7 (нині загиблий) наказав ОСОБА_3 встановити навпроти, через дорогу, кулемет та гранатомет. Під час виконання цього наказу ворог, із будівлі навпроти, почав вести по ним вогонь з кулемета та вдарив з гранатомета, в результаті чого ОСОБА_3 було поранено. ОСОБА_6 повідомив, що бачив як солдат ОСОБА_3 накладав собі турнікет, після чого він намагався переміститись через дорогу, однак, у нього цього не вийшло, ймовірно через сильне поранення, після чого він залишався лежати на дорозі та десь 2-3 години стогнав, з рота йшов пар, потім він перестав подавати ознаки життя. Допомогти ОСОБА_3 не вдавалось через шквал вогню ворожого кулемета, після цього побратими вимушено відійшли на сусідню позицію, тіло солдата ОСОБА_3 залишилось на дорозі;
- Зі слів опитаного гранатометника 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_8 , пояснив, що вночі 25.01.2023 лейтенант ОСОБА_7 наказав йому та ОСОБА_3 встановити навпроти, через дорогу, кулемет та гранатомет. Під час виконання цього наказу ворог, із будівлі навпроти, почав вести по ним вогонь з кулемета та вдарив з гранатомета, в результаті чого їх обох було поранено, однак, солдат ОСОБА_3 залишився на місці та лежав в конвульсіях, допомогти йому він не міг через кулеметний вогонь ворога та власне поранення, через деякий час йому здалось, що ОСОБА_3 вже мертвий;
- 26.01.2023 р. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2023 р. №31 солдата ОСОБА_3 було виключено зі всіх видів забезпечення з 25.01.2023, як безвісно відсутнього;
- Відповідно до заключної частини зазначеного висновку службового розслідування встановлено, що даний факт зникнення безвісті, зокрема, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 стався під час бойового зіткнення з збройними силами рф на вогневій позиції «ІНФОРМАЦІЯ_6, що розташована на північно-східній околиці ІНФОРМАЦІЯ_7 25.01.2023 та станом на момент складання висновку службового розслідування його місце знаходження невідоме (фактично на 52 день з дня зникнення безвісти);
- Факт зникнення безвісти помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспор-терах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 вважати підтвердженим;
- Копію матеріалів службового розслідування направити до відповідних правоохоронних органів (про що свідчить Висновок службового розслідування за фактом зникнення безвісти від 17.03.2023 р.).
23.02.2023р. Заявник звернулась до правоохоронних органів з заявою про зникнення безвісті її чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно сповіщення з військової частини НОМЕР_1 знак безвісті 25.01.2023 на північно-східній околиці ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЖЄО №2856 від 23.02.2023). Жодної інформації по суті звернення про місце перебування особи на момент подання заяви - не отримувалось.
23.05.2025р. електронною поштою отримано лист від Управлінню з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України) №808/30-2025 від 24.03.2025 (1859188) на адвокатський запит №б/н від 21.03.2025 адвоката Маркової Олеся Ігорівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250324-3800 від 24.03.2025 р., відповідно до змісту якого зазначено інформацію про обставини зникнення безвісти особи та встановлення її місця перебування, або поховання чи місцезнаходження тіла (останків) - зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття особи зниклої безвісти за особливих обставин 17.11.2023 р. (про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №202503243800 від 24.03.2025 р., посвідчена копія якого додається до заяви).
02.04.2025р. засобом поштового зв'язку отримано лист від Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-1526 від 26.03.2025 на адвокатський запит №б/н від 21.03.2025 адвоката Маркової Олеся Ігорівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , з інформацією про наступне:
- в Об'єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_3 ;
- під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не отримувалась (про що свідчить лист від Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-1526 від 26.03.2025, посвідчена копія якого додається до заяви).
Враховуючи всі вищезазначені обставини та всю підтверджуючу інформацію наявні об'єктивні обставини вважати особу померлою задля встановлення цього факту, що має юридичне значення Заявник й звернувся до суду з даною заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим.
Враховуючи, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі коли військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, зник безвісти за особливих обставин або його в судовому порядку визнано безвісно відсутнім та у подальшому рішенням суду оголошено померлим, - дата набрання законної сили рішенням суду про оголошення військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, померлим.
Відсутність свідоцтва про смерть, копія якого є обов'язковим документом для надання до заяви про отримання одноразової грошової допомоги, можливість отримання якого, в даному випадку можлива тільки за наявності рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою, не дає можливості звернутись Заявнику до РТЦКСП з заявою про отримання одноразової грошової допомоги та реалізувати своє право на гарантовану допомогу держави сім'ї військовослужбовця, у зв'язку з його загибеллю під час виконання ним обов'язків військової служби.
Враховуючи, що право на вищезазначене звернення Заявника до РТЦКСП обчислюються 3 роками з моменту виникнення підстав для виплати, просить суд оголосити померлим ОСОБА_3 від дня набрання законної сили рішенням суду про це та не використовувати право суду на оголошення особи померлою від дня її вірогідної смерті, бо за таких обставин Заявник може бути позбавлений можливості звернутись до РТЦКСП в установлений строк, у разі різного тлумачення моменту (дня) виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 справу передано судді Бобко Т.В.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 02 травня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку окремого провадження.
08.05.2025 до суду від Міноборони надійшли пояснення у справі, в яких заявлено клопотання про залучення до участі в справі в якості заінтересованої особи - Міністерство внутрішніх справ України.
30.05.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Маркової О.І.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 у зв'язку з достроковим закінченням відрядження та відрахування зі штату судді Бобко Т.В., справу передано судді Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2025 року клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 щодо залучення заінтересованої особи Міністерства внутрішніх справ України - задоволено частково. Залучено Міністерство внутрішніх справ України ( вулиця Академіка Богомольця, 10, Київ, 01601) в якості заінтересованої особи по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою. У задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
11.07.2025 до суду від заінтересованої особи - представника Міністерства внутрішніх справ України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких заявлено клопотання про залучення до участі в справі в якості заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_9.
В обґрунтування клопотання зазначено, що як убачається зі змісту заяви, оголошення ОСОБА_3 необхідно заявнику для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги через загибель військовослужбовця відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022.
За приписами частини 1 статті 6 Закону №876 військово-політичне та адміністративне керівництво Національною гвардією України здійснює Міністр внутрішніх справ України. В той час як безпосереднє військове керівництво Національної гвардії України здійснює командувач Національної гвардії України, який одночасно є начальником головного органу військового управління Національної гвардії України (частина 1 ст. 7 Закону № 876).
За приписами пунктів 1, 8, 14 Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28.03.2014 № 346/2014 (далі - Положення), головним органом військового управління Національної гвардії України (далі - головний орган військового управління НГУ) є ІНФОРМАЦІЯ_9.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ІНФОРМАЦІЯ_9 є самостійною юридичною особою (код ЄДРПОУ 08803498).
Отже, Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) та ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ 08803498) є окремими юридичними особами.
Відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України (далі - Порядок та умови), затвердженого наказом МВС України від 09.08.2022 № 484, Головне управління НГУ приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю). Після прийняття рішення про призначення ОГД Головне управління НГУ (за наявності відповідних коштів державного бюджету) здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки уповноважених органів в установах Державної казначейської служби України.
Відтак, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_9 відповідно до Положення забезпечує безпосереднє військове керівництво військовими частинами Національної гвардії України, здійснює заходи щодо забезпечення відповідно до закону соціального і правового захисту особового складу Національної гвардії України і членів їх сімей, приймає рішення про виплату одноразової грошової допомоги або про її відмову, то ІНФОРМАЦІЯ_9, а не МВС України, має бути належною заінтересованою особою за заявленими
У зв'язку з цим, просить суд також вирішити питання щодо виключення МВС України з числа заінтересованих осіб у зазначеній цивільній справі.
17.07.2025 представник заявника в судовому засіданні просила залучити до участі у справі в якості заінтересованої особи: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 33292155 адреса: 61121 м.Харків, проспект Тракторобудівників, буд. 144.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 17.07.2025 клопотання представника Міністерства внутрішніх справ України Лисенко Влади Олексіївни про залучення заінтересованої особи Головного управління Національної гвардії України, - задоволено. Залучено ІНФОРМАЦІЯ_9 (АДРЕСА_2) в якості заінтересованої особи по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України про оголошення фізичної особи померлою. Клопотання представника ОСОБА_1 про залучення заінтересованої особи Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - задоволено. Залучено Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 33292155 адреса: 61121 м.Харків, проспект Тракторобудівників, буд. 144) в якості заінтересованої особи по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України про оголошення фізичної особи померлою.
Представник заявниці Маркова О.І. в судовому засіданні вимоги заявниці підтримала та просила задовольнити заяву.
Представники заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_8, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 , Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з'явилися, представник в/ч НОМЕР_1 та Червертого ВДРАЦС подали заяви про розгляд справи без участі їх представників. (а.с.70,154).
Згідно частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, дійшов такого.
Положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим необхідно заявниці для отримання одноразової грошової допомоги та реалізувати своє право на гарантовану допомогу держави сім'ї військовослужбовця, у зв'язку з його загибеллю під час виконання ним обов'язків військової служби.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Подібний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21, від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22.
На наявність у суду саме права, а не обов'язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.
При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).
За правилами доказування, визначеними статтями 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі наданих заявницею доказів судом встановлено, що ОСОБА_3 є чоловіком заявниці, до моменту зникнення останнього вони спільно проживали однією сім'єю, вели спільне господарство.
Зазначені обставини підтверджуються даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали шлюб 26 вересня 2003 року, про що Київським районним управлінням юстиції м.Харкова зроблено запис за №560 (а.с.15).
В шлюбі народжені сини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , (а.с.16,17).
10.11.2022р. ОСОБА_3 зарахували до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , який в добровільному порядку та за власною ініціативою відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022 №574/2022 та розпорядження командувача Національної гвардії України від 24.02.2022 №27/9/1/3/ М-282т-Е прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаду рядового запасу, помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бронеавтомобілях) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення (ВОС - 103630П), присвоївши військове звання осіб рядового складу «солдат» та особистий номер НОМЕР_6 (про що свідчить Витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 10.11.2022 №320, посвідчена копія якого додається до заяви).
01.01.2023р. ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків за посадою помічника гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ВОС - 103630П) (про що свідчить Витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 01.01.2023 №1, посвідчена копія якого додається до заяви).
25.01.2023р. ОСОБА_3 зник безвісти на північно-східній околиці ІНФОРМАЦІЯ_7 під час бойового зіткнення з підрозділами збройних сил російської федерації.
16.02.2023р. ОСОБА_3 звільнений з посади та зарахован в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у зв'язку з відсутністю військовослужбовця понад 10 діб, до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, з 12 лютого 2023 р. (про що свідчить Витяг з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 16.02.2023 №54, посвідчена копія якого додається до заяви).
Листом від 24.01.2025 р. №40/17/10/2-976 військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на звернення Заявника від 15.01.2025 р. щодо надання документів відносно її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було отримано копію висновку службового розслідування за фактом зникнення безвісти, зокрема, солдата ОСОБА_3 від 17.03.2023 р. 26.01.2023 р. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.01.2023 р. №31 солдата ОСОБА_3 було виключено зі всіх видів забезпечення з 25.01.2023, як безвісно відсутнього.
23.02.2023р. Заявник звернулась до правоохоронних органів з заявою про зникнення безвісті її чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно сповіщення з військової частини НОМЕР_1 знак безвісті 25.01.2023 на північно-східній околиці ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЖЄО №2856 від 23.02.2023).
Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250324-3800 від 24.03.2025 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 17.11.2023 (а.с.22-23).
З листа Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-1526 від 26.03.2025 вбачається, що в Об'єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення ОСОБА_3 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не отримувалась (а.с.19).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000637 від 23.02.2023 за ч. 1 ст. 115 КК України, відомості внесені за заявою від громадянки ОСОБА_1 щодо зникнення безвісті її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно сповіщення з військової частини НОМЕР_1 зник безвісті 25.01.2023 на північно-східній околиці м.Бахмут Донецької області (ЖЄО №2856 від 23.02.2023)(а.с.20).
З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, які в сукупності свідчать про те, що існують обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи, тобто, надані докази у своїй сукупності не свідчать про смерть ОСОБА_3 , а лише про обґрунтоване припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 розглянула, зокрема, питання щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Так, оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Згідно з Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (постанова КМУ №884 від 30.11.2016), цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх. У цьому Порядку під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби. За військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
Відповідно до п.2 Постанови виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 Постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України "Про Національну поліцію" та пункті 4 статті 161 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням положень абзаців четвертого і п'ятого цього пункту.
Відповідно до та пункті 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до п. 1-1 Постанови установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави- агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 Постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому пункту 2 Постанови, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
У разі коли особа, яка зазначена у пунктах 1-1-2 Постанови, зникла безвісти за особливих обставин або її в судовому порядку визнано безвісно відсутньою та у подальшому рішенням суду оголошено померлою, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата набрання законної сили рішенням суду про оголошення такої особи померлою.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного Суду для з'ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Також у цій постанові ВП ВС наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 на території Бахмутської міської територіальної громади Донецької області велися активні бойові дії з 24.02.2022 по 12.12.2023 року. Отже, з цього моменту має вираховуватись строк, визначений ч. 2 ст. 46 ЦК України, так як відповідно до неї фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2,12,13,19,259,263-265,273,293,294,315,316,319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, ІНФОРМАЦІЯ_9, Військова частина НОМЕР_1 , Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє місце проживання: АДРЕСА_1 .
Днем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання законної сили рішення суду про оголошення його померлим.
Після набрання законної сили рішення про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 2 ст. 308 ЦПК України надіслати рішення суду відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.
Роз'яснити, що у разі, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення його померлим, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А.Колесник
Присяжні А.Л.Лужна
І.В.Соломко