Справа № 953/4775/25
Провадження № 2/638/5547/25
16 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Поддубкіної А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,-
19.05.2025 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 30.09.2020. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з часом почуття любові, поваги та розуміння згаслі і поступово стосунки погіршилися, спроби зберегти сім'ю не вдалися та шлюбні відносини остаточно припинилися. Сторони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, збереження шлюбу буду суперечити їхнім інтересам.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 23.05.2025 справі передано до Шевченківського районного суду м.Харкова.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 16.07.2025 по справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просила їх задовольнити, представник відповідача не заперечував у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.ч.1,4 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 між позивачем та відповідачем 30.09.2020 зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_5 .
За положенням ч.2 ст. 112 СК України, суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Враховуючи викладене, оскільки фактичні шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинено, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї не можливе та суперечить інтересам позивача та відповідача, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
В позовній заяві зазначено, що позивач просить покласти судові витрати на неї.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При таких обставинах суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21,112 Сімейного кодексу України, ст.ст.76-81,141,142,206 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 вересня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №3225.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Є.В.Невеніцин