01.02.07 р. Справа № 19/437а
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.
При секретарі Волошиної О.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;
ОСОБА_2, підприємець.
Від відповідача: Коржов Ю.М., за довіреністю.
Розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області
до відповідача: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ
про визнання недійсним наказу начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ про визнання недійсним наказу начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
Ухвалою суду від 01.12.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі №19/437а.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що:
- 30.06.2005р. ОСОБА_2 було отримано ліцензію НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
- з моменту отримання ліцензії і до теперішнього часу вказану господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не здійснював, займався оформленням документів щодо здійснення перевезення пасажирів по маршруту “Олександрівка-Донецьк»;
- 06.07.2006р. комісією у складі спеціалістів відділів державного контролю територіального управління Головавтоінспекції у Київській та в Донецькій областях було здійснено перевірку підприємця на предмет додержання ліцензійних умов. За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки ліцензійних умов НОМЕР_3, Акт про неможливість забезпечити виконання ліцензійних умов НОМЕР_4 та Акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії НОМЕР_5;
- на підставі зазначених актів начальником Головавтоінспекції прийнято рішення про анулювання ліцензії - наказ НОМЕР_2;
- між позивачем та ВП “Шахта “Піонер» ДП “Добропіллявугілля» було укладено договір НОМЕР_6 на отримання послуг передрейсового технічного огляду транспортного засобу, стоянки, проведення передрейсового медичного огляду водія;
- жодного рейсу позивач не здійснив, і тому не мав проходити передрейсовий техогляд та медогляд, у зв'язку з чим факт ненадання вказаних послуг не можна вважати фактом невиконання договору НОМЕР_6, і відповідно неможливістю забезпечити виконання Ліцензійних умов;
- 09.01.2006р на адресу відповідача направлено лист з повідомленням про зміну в документах з додаванням примірнику договору НОМЕР_6;
- на адресу Експертно-апеляційної ради при державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва направлено скаргу щодо скасування наказу НОМЕР_2
- заявлено позов про визнання зазначених Актів недійсними, справу розглянуто, постановою Господарського суду Донецької області від 09.10.2006 р. по справі № 33/366а у задоволенні відмовлено.
16.01.2007р. через канцелярію суду надійшла заява (вх. НОМЕР_7), в якій позивач відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України просить змінити позовні вимоги, а саме: замість “визнання недійсним», просить скасувати наказ начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
З врахуванням положень п.1 ст. 51, п.1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України заяву позивача долучено до справи.
Відповідач, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ, надав заперечення на позовну заяву (вх. № 02-41/1792 від 17.01.2007р.). в якому проти позову заперечив, послався на те, що Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті було розглянуто листи Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької ОДА від 06.06.2006р. № 001-413/т-130 та від 26.06.2006р. № 07/12-1605 відносно проведення позапланової перевірки перевізників Донецької області, які порушують ліцензійні умови. Відповідно до п.1.4,1.5, 1.8 Наказу № 26/153 від 02.03.2004р. Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту та зв'язку України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 319/8918 від 12.03.2004р., на підставі розпорядження про створення комісії з перевірки виконання ліцензійних умов № 41/1-9-7279п від 03.07.2006р., посвідчення на проведення перевірки ліцензіата НОМЕР_8, була проведена позапланова перевірка ПП ОСОБА_2, за результатами якої посадовими особами складено акт про неможливість забезпечити виконання Ліцензійних умов НОМЕР_4, Акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних зазначених у документах, що додавались до заяви про видачу ліцензії НОМЕР_5 та Акт перевірки ліцензійних умов НОМЕР_3. Наполягає на тому, що згідно Акту перевірки додержання ліцензійних вимог НОМЕР_3 виявлені порушення вимог ст. 17 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності, а саме: неповідомлення органу ліцензування про укладення договору НОМЕР_6 з ОП “Шахта “Піонер» ДП “Добропіллявугілля» на отримання послуг з передрейсового технічного огляду транспортного засобу, стоянки, проведення передрейсового медичного огляду водія та неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов. Повідомив, що згідно даних Головавтоінспекції зміни, а саме про укладення вищенаведеного договору, позивач до ліцензійної справи не вносив. Вважає, що листами ОП “Шахта “Піонер» ДП “Добропіллявугілля» (НОМЕР_9) та ТОВ “Донгорресурс» (НОМЕР_10 підтверджується невиконання позивачем договорів з технічного огляду транспортних засобів та проведення медичного огляду водіїв. Зазначив, що твердження позивача про нездійснення послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом не відповідає дійсності, оскільки при здійсненні державного контролю на автомобільному транспорті згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2003р. “Про порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування» у період 2005-2006рр. відносно ПП ОСОБА_2 за порушення законодавства про автомобільний транспорту під час здійснення перевезень пасажирів було складено три протоколи на підставі яких винесені постанови про застосування фінансових санкцій. Доповнив, що підставою для проведення позапланової перевірки ліцензійних умов також було звернення Донецької обласної державної адміністрації до заступника Міністра транспорту та зв'язку України. ПП ОСОБА_2 є нелегальним перевізником, здійснює перевезення без дозволів та інше. Відповідно до ст. 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для анулювання ліцензії є акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності. У зв'язку з чим, ліцензійна комісія Головавтоінспекції прийняла рішення про анулювання ліцензії позивачу відповідно до діючого законодавства та у відповідності з порядком проведення перевірки ліцензійних умов.
Таким чином, вважає вимогу позивача щодо скасування наказу про анулювання ліцензії необґрунтованою, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу ( ст. 9 КАС України).
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, слід зазначити наступне.
30.06.2005р. Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті України (Головавтоінспекцією) Міністерства транспорту та зв'язку України на ім'я ОСОБА_2 видано ліцензію НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), якою дозволені внутрішні перевезення пасажирів.
На підставі листа Донецької обласної державної адміністрації НОМЕР_11, адресованого заступнику Міністра транспорту та зв'язку України, з проханням доручити Головавтоінспекції здійснити позапланову перевірку автоперевізників, які грубо порушують правила обслуговування пасажирів, ігнорують вимоги Закону України “Про автомобільний транспорт», серед яких вказаний позивач та зазначене порушення СПД ОСОБА_2 - нелегальний перевізник, відсутність дозволу, невиконання розкладу та маршруту руху, посадка пасажирів в непристосованих місцях; систематичні порушення законодавства про автомобільний транспорт, Головна державні інспекція на автомобільному транспорті України:
- листом НОМЕР_12 з посиланням на п.1.4 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, затвердженого спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства транспорту України від 02.03.2004р. № 26/153, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2004р. за № 319/8918 зобов'язало начальника територіального управління Головавтоінспекції у Донецькій області провести позапланову перевірку додержання Ліцензійних умов ПП ОСОБА_2.
- винесла розпорядження про створення комісії з перевірки виконання ліцензійних умов НОМЕР_13 по проведенню позапланової перевірки з 04.07.2006р. по 06.07.2006р. та видала посвідчення НОМЕР_8 про проведення позапланової перевірки ПП ОСОБА_2 провідному спеціалісту відділу Державного контролю територіального управління Головавтоінспекції у Київській області Роговському І.В. та головному спеціалісту відділу державного контролю територіального управління Головавтоінспекції у Донецькій області Репіну В.В.
В період з 04.07.2006р. по 06.07.2006р. комісією у складі провідного спеціаліста відділу Державного контролю територіального управління Головавтоінспекції у Київській області Роговського І.В. та головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтоінспекції у Донецькій області Репіна В.В., на підставі посвідчення НОМЕР_14 проведено позапланову перевірку діяльності ліцензіата приватного підприємця ОСОБА_2 з питань додержання Ліцензійних умов.
Перевіркою виявлено наступне:
1. Порушення вимог п.2.3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) - далі Ліцензійні умови. ОСОБА_2 підвищення кваліфікації для керівників автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту не проходив.
2. Порушення вимог статті 17 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» щодо неповідомлення органу ліцензування про складання нового договору НОМЕР_6 з ОП “Шахта “Піонер» ДП “Добропіллявугіль» на отримання послуг з передрейсового технічного огляду транспортного засобу, стоянки, проведення передрейсового медичного огляду водія.
3. Порушення вимог 2.3.2 Ліцензійних вимог. Ліцензіатом не проводяться інструктажі з безпеки руху та охорони праці, відсутній журнал їх обліку, відсутній договір на отримання таких послуг.
4. Порушення вимог п.2.3.1 Ліцензійних умов, статей 29-37 Закону України “Про дорожній рух» та вимог Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998р. № 102, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.04.1998р. № 268/2708. Графіки планування проведення робіт з ТО-1 та ТО-2 не розробляються, документи, які підтверджують проведення таких робіт відсутні.
5. Порушення вимог 2.3.3 Ліцензійних умов, статті 43 Закону України “Про автомобільний транспорт», наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водії транспортних засобів». Водій не проходить передрейсовий медичний огляд.
6. Порушення вимог п.2.3.2 Ліцензійних умов, статей 29-37 “Про дорожній рух» та вимог Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожній транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998р. № 102, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.04.1998р. № 268/2708. Передрейсовий технічний огляд транспортного засобу ліцензіата не проводиться.
За результатами перевірки складено Акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов НОМЕР_3.
Також, 06.07.2006р. комісією у складі провідного спеціаліста відділу Державного контролю територіального управління Головавтоінспекції у Київській області Роговського І.В. та головного спеціаліста відділу державного контролю територіального управління Головавтоінспекції у Донецькій області Репіна В.В., на підставі акту перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов НОМЕР_3, складено Акт НОМЕР_4 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов та Акт НОМЕР_15 про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. Водночас, позивача запрошено прийняти участь у засіданні Ліцензійної комісії, що відбудеться 18.07.2006 р. о 15-00 год.
18.07.2006р., керуючись статтями 20,21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», за результатами розгляду матеріалів перевірок додержання ліцензіатами Ліцензійних умов та з урахуванням пропозицій, які викладені в Протокольному рішенні НОМЕР_16 Ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України, було прийнято наказ НОМЕР_2 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій та усунення порушень додержання Ліцензійних умов» про анульовання ліцензії НОМЕР_1, виданої ОСОБА_2 30.06.2005р.
Листом НОМЕР_17 Територіальним управлінням Головавтоінспекції у Донецькій області за дорученням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, відповідно до ст. 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» надіслано на адресу ПП ОСОБА_2 витяг з наказу Головавтоінспекції від 18.07.2006р. НОМЕР_2 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій та усунення порушень додержання Ліцензійних умов».
Позивачем направлено на ім'я голови Експертно-апеляційної ради при державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва скаргу на наказ начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України НОМЕР_2 про анулювання ліцензії.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить скасувати наказ начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України “Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про автомобільний транспорт», надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно із статтею 1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов; ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.
Відповідно до абз. 1 ст. 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно абз 8 ст. 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування та спеціально уповноважений орган з питань ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.
Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.(абз. 10 ст. 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.
Згідно абз. 12 ст. 20 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», орган, що здійснює перевірку, за результатами перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику суб'єкта, який перевірявся, другий - зберігається органом, який здійснив перевірку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.200р. № 1698 затверджено перелік органів ліцензування. Пунктом 22 цього переліку встановлено, що ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з наданням послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) здійснює Головавтотрансінспекція.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту України 18.12.2003 N 136/985 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 р. за N 1259/8580) визначають кваліфікаційні, технічні, організаційні та інші вимоги до провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
Відповідно до п.2.31 Ліцензійних умов, суб'єкти господарювання, що надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) згідно з отриманою ліцензією, повинні, зокрема, виконувати законодавство про автомобільний транспорт з питань безпеки дорожнього руху та забезпечувати:
належний технічний стан автомобільних транспортних засобів відповідно до вимог статей 29-37 Закону України "Про дорожній рух" та Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 N 102.
Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України “Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).
Згідно п.п. 3.6, 3.7 Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом міністерства транспорту зв'язку від 30.03.1998р. № 102 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1998р. № 268/2708), перевірка технічного стану здійснюється щоденно відповідним технічним персоналом після повернення ДТЗ на місце постійної стоянки, а також водієм перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо ДТЗ експлуатуються без повернення в кінці робочого дня на місце постійної стоянки, перевірка їх технічного стану проводиться водієм щодня перед початком роботи.
Технічне обслуговування ДТЗ виконується у планово-обов'язковому порядку, включаючи визначений цим документом та інструкціями виробників перелік обов'язкових робіт.
Відповідно до п.2.3.2 Ліцензійних умов, суб'єкти господарювання, що надають послуги з внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів відповідно до вимог Законів України "Про дорожній рух", "Про охорону праці", Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.12.98 N 527, зареєстрованим Міністерством юстиції України 11.03.1999 за N 157/3450, зокрема, зобов'язані:
проводити навчання, стажування, відповідні інструктажі працівників з безпеки руху, охорони праці та пожежної безпеки на автомобільному транспорті, організовувати підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв;
забезпечити контроль за станом здоров'я водіїв та за проходженням водіями періодичного медичного огляду відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 05.06.2000 N 124/345;
організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, що встановлений чинним законодавством, з одержанням відповідних документів.
Відповідно до Акту НОМЕР_4 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, виявлені під час перевірки ПП ОСОБА_2 порушення Ліцензійних умов, які викладені в акті перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов НОМЕР_3, та вимоги пункту 5.12 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов дають підставу вважати ПП ОСОБА_2 таким ліцензіатом, що не може забезпечити виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
Позивач наполягає на тому, що жодного рейсу не здійснив, і тому не мав проходити перед рейсовий техогляд та медогляд.
Суд зазначає, що твердження позивача про нездійснення послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом спростовуються матеріалами справи.
При здійсненні державного контролю на автомобільному транспорті , згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 29.01.2003р. “Про порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування» у період 2005-2006рр. стосовно позивача складено три протоколи про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на підставі яких винесені постанови про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій ІНФОРМАЦІЯ_2, копії яких містяться у матеріалах справи.
Згідно протоколу НОМЕР_19 про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт держінспектором Головавтоінспекції під час перевірки автотранспортного засобу (Мерседес 312Д НОМЕР_20), що належить позивачу, встановлено, відсутність дозволу на перевезення пасажирів, запис здійснений у дорожньому листі НОМЕР_21. Протокол складений на території с. Пески “Донецьк-Добропілля», та підписаний ОСОБА_2 без заперечень.
Згідно протоколу НОМЕР_22 під час перевірки автотранспортного засобу (Форд Транзит НОМЕР_23, що належить позивачу) встановлено, що під час перевірки здійснювалися нерегулярні пасажирські перевезення, неоформлені документи: дорожній лист, ліцензійна картка на транспортний засіб, договір з замовником перевезень, документи про оплату, в салоні транспортного засобу знаходилось 8 пасажирів. Протокол складений на території с. Пески “Донецьк-Красноармійськ», та підписаний водієм ОСОБА_3 - без заперечень.
Згідно протоколу НОМЕР_24 під час перевірки автотранспортного засобу (Форд Транзит НОМЕР_23, що належить позивачу) встановлено відсутність договору
із замовником перевезень, ліцензійної картки на транспортний засіб, дорожній лист. Протокол складений в Добропільському районі “Добропілля-Донецьк», та підписаний водієм ОСОБА_3 - без заперечень.
Постанови про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем не оскаржені, недійсними в судовому порядку не визнані.
З вищезазначених протоколів та постанов вбачається, що пасажирські перевезення здійснювались позивачем на підставі ліцензії НОМЕР_1, яку відповідачем анульовано згідно наказу НОМЕР_2 “Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензій та усунення порушень додержання Ліцензійних умов».
Пунктом 33 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
Згідно абз. 4 ст. 14 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України (абз 5 ст. 14 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).
Згідно ст. 17 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. На підставі документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, орган ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені цим Законом. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.
В Акті НОМЕР_15 про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії зазначено, що:
під час проведення перевірки додержання ПП ОСОБА_2 Ліцензійних умов було виявлено, що при подачі заяви додав документи про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), в яких змінив:
Ліцензіат уклав договір від 04.01.2006р. НОМЕР_6 строком до 31.12.2006р., укладений з ОП “Шахта “Піонер» ДП “Добропіллявугіль» щодо надання послуг з технічного обслуговування транспортного засобу, його стоянки проведення передрейсового медичного огляду водія.
В ліцензійній справі є договір від 26.04.2005р. б/н укладений з ТОВ “Дондержресурс» щодо здійснення стоянки, перевірки технічного стану транспортного засобу MERCEDES-BENS-312 держ.НОМЕР_20, проведення медичного огляду водія перед виїздом на лінію, забезпечення при необхідності поточного ремонту. Термін дії договору скінчився 31.12.2005р.
В установлений законодавством строк не подав до органу ліцензування вищевказані змінені дані, які додаються до заяви про видачу ліцензії.
Позивач наполягає на тому, що 09.01.2006р. на адресу відповідача було направлено листа з повідомленням про зміну в документах з додаванням примірнику договору НОМЕР_6
Відповідач наполягає, що зміни в документах про укладення договору від 09.01.2006. НОМЕР_6 від позивача до Головавтоінспекції не надходили.
Позивачем не додано до матеріалів справи доказів надсилання на адресу відповідача листа від 09.01.2006р. з повідомленням про зміну в документах з додаванням примірнику договору НОМЕР_6
Частиною 3 статті 17 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.
За приписами ч.1 ст. 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для анулювання ліцензії, зокрема, є: акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.
Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття (ч.2 ст.21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).
Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття (ч.4 ст.21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).
Наказ начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) прийнятий на підставі Акту НОМЕР_4 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов та Акту НОМЕР_15 про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, враховуючи рішення Ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
Доказів відсутності порушень зазначених в актах НОМЕР_4 про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов та НОМЕР_15 про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії позивачем не спростовані.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наказ начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням наданих повноважень; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Тому, вимоги позивача про скасування наказу начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 48, 49, 51, 69, 71, 122-154, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254, пункту 6 розд. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 смт. Новодонецьке Добропільського району Донецької області у задоволенні позовних вимог до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ про скасування наказу начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_2 в частині анулювання ліцензії НОМЕР_1 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).
В судовому засіданні 01.02.2007 р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.02.2007 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дучал Н.М.
Надруковано 3 екземпляри:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1- у справу