справа № 619/3816/25
провадження № 2/619/1723/25
16 вересня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на його користь, у зв'язку з продовженням навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з свідоцтвом про народження його батьком є ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання 2 курсу, факультет: аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури, термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, у зв'язку з чим вимушений звернутись з даним позовом до суду.
Позивач позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити. Надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач позовні вимоги визнав, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання 2 курсу, факультет: аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури, термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027, про що свідчить довідка № 2025/17 від 27.06.2025.
Відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, відносно ОСОБА_1 , відомості про страховий стаж, заробітну плату та інші дані, необхідні для обчислення та призначення виплат за окремими видами загальнообов'язкового соціального страхування, в Реєстрі застрахованих осіб відсутні.
Згідно з рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2020 зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.03.2006 (справа №2-729/2006) на користь ОСОБА_4 , на утримання неповнолітньої дитини - сина - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини на 1/6 частину заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України у п. 20 Постанови від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 200, 201 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З наданих сторонами доказів судом встановлено, що повнолітній син відповідача ОСОБА_2 продовжує навчання на денній онлайн формі навчання.
Доказів на спростування тих обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, відповідачем не надано.
Також відповідач належних доказів, які б свідчили про відсутність у нього можливості надавати допомогу повнолітньому сину у заявленому позивачем розмірі - не надав.
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд враховує те, що утримувати повнолітню дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька, як і те, що основні витрати на утримання повнолітньої дитини на даний час несе мати.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 КК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Приймаючи до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, крім того наявні законні підстави для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Отже, суд вважає можливим стягувати з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання повнолітнього сина у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову, до закінчення сином навчання, але не більше, ніж до досягнення 23-х років.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки при зверненні до суду з цим позовом позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з продовженням навчання, у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 04.07.2025 та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 - річного віку.
Стягнення аліментів припинити у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н. В. Коваленко