Справа №348/158/25
Номер провадження 2/348/376/25
02 вересня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Надвірнянської міської ради про визнання недійсним державного акту про право власності на землю, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Надвірнянської міської ради про визнання недійсним державного акту про право власності на землю, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона разом з сім'єю з 1981 року проживали у багатоквартирному будинку на АДРЕСА_1 . Поруч з будинком знаходяться земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які були розподілені між мешканцями будинку та використовувались для городництва. Вони користувались земельною ділянкою площею 0,0895 га, яку чоловік позивачки ОСОБА_5 приватизував на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 24.12.1997 за № 491 та отримав Державний акт на право приватної власності на землю за №І-ІФ №020085. 18.03.2003 ОСОБА_5 подарував їй вказану земельну ділянку, про що між ними було укладено договір дарування земельної ділянки. Згідно Державного акта земельній ділянці присвоєно кадастровий № 2624010100:07:001:0042, площа - 0,0895 га, ділянка знаходиться на АДРЕСА_2 . Цю земельну ділянку вона продовжувала використовувати для городництва, сплачувала земельний податок за неї, жодних спорів щодо її використання ні з ким не виникало. Для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий № 2624010100:07:001:0042 позивач замовила виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки кадастровий №2624010100:07:001:0042 в натурі (на місцевості). Рішенням № РВ-7100199132024, винесеним 12.12.2024 державним кадастровим реєстратором управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв'язку з перетином її ділянки з ділянкою № 2624010100:07:001:0560, площа співпадає на 92.0332. Згідно інформації, ТзОВ «Інформаційно-консультаційний центр «Інформ-Ініціатива» виготовило технічну документацію їх землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно наданого відповідачами Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ІФ № 004425, виданого громадянину України ОСОБА_3 , який мешкає в АДРЕСА_3 на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 22 грудня 1993 року № 354 про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_2 без номера в м. Надвірна для обслуговування жилого будинку і господарських споруд, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю по Надвірнянській міській раді за № 545 від 24.12.1996. Право власності на земельну ділянку кадастровий № 2624010100:07:001:0560 зареєстровано 09.08.2024 за ОСОБА_4 приватним нотаріусом Вірстюком Тарасом Васильовичем на підставі договору купівлі-продажу, виданим 09.08.2024 приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу. Отже, ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ІІ-ІФ №004425 зареєстрував земельну ділянку кадастровий № 2624010100:07:001:0560 та 09.08.2024 уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_4 , в результаті чого ОСОБА_4 став власником земельної ділянки, яка на 92.0332 співпадає з ділянкою позивачки. Разом з тим, ОСОБА_3 ніколи не користувався земельною ділянкою кадастровий № 2624010100:07:001:0560, і не отримував її у власність. На адвокатський запит архівний відділ Надвірнянської райдержадміністрації повідомив, що в рішенні Надвірнянської міської ради від 22 грудня 1993 року №354 «Про передачу земель у приватну власність» запис про виділення земельної ділянки ОСОБА_3 за адресою на АДРЕСА_2 без номера не знайдено. Отже Надвірнянська міська рада не приймала рішення про надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки на АДРЕСА_2 без номера та не реєструвала і не видавала Державний акт на право приватної власності ОСОБА_3 про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_2 без номера землю щодо цієї земельної ділянки. У зв'язку із чим просить визнати недійсним державний акт про право власності на землю, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки,а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати: судовий збір та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.02.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 06.03.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази.
Ухвалою від 02.06.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача адвокат Гандзюк І. Р. у судовому засіданні уточнені позовні ОСОБА_6 підтримала та просила її задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації. Судові повістки повернуті без вручення із зазначенням причини "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач ОСОБА_4 в судові засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належно шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації. Судові повістки отримував особисто, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача Надвірнянської міської ради у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у вирішенні даної справи поклався на розсуд суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у судове засідання не з'явився, надав до суду письмові пояснення, де зазначив, що відомості про державний акт на право приватної власності на землю серії II-ІФ № 004425, згідно із наявними книгами реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, на право приватної власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі на території Надвірнянського району Івано-Франківської області станом на 01.01.2013 у відділі № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління - відсутні відомості про реєстрацію вказаного державного акту.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9952779282024 від 06.11.2024, місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером2624010100:07:001:0403 АДРЕСА_2 , категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дата державної реєстрації земельної ділянки 30.12.2013. Опису меж: від А до Б ОСОБА_3 , від Б до В ОСОБА_9 , від В до Г землі міської ради (вулиця Кармелюка), від Г до А землі міської ради (охоронна зона потічка) (а.с. 9-14).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 402637146 від 06.11.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 2624010100:07:001:0560 на праві власності належить ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 09.08.2024 (а.с.15).
Відповідно до відповіді Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 27.12.2024, за ОСОБА_2 обліковано земельні ділянки загальною площею 0,1659 га, а саме: 0,0895 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2624010100:07:001:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та 0,0764 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16).
Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 02.01.2025 зазначено, що у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель відділу обліковується документація із землеустрою, а саме "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 в АДРЕСА_3 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд". Стосовно видачі державного акту на право приватної власності на землю серією ІІ-ІФ № 004425, то станом на 01.01.2013 відсутні відомості про реєстрацію запитуваного державного акту (а.с.17).
На підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 020085 від 03.03.1998, ОСОБА_5 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,1659 гектарів. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1 . Землю передано для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 748 (а.с.21-22).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 030642, ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 18.03.2003 є власником земельної ділянки площею 0,0895 га, яка розташована на АДРЕСА_2 (а.с.23-24).
Згідно договору дарування від 18.03.2003 ОСОБА_5 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1659 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться на території АДРЕСА_1 (а.с.25).
18.11.2024 було складено договір на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_4 (а.с.26-27).
Архівний відділ Надвірнянської районної державної адміністрації за № Б-207/01-15 від 20.11.2024 повідомив, що в рішенні Надвірнянської міської ради від 22.12.1993 № 354 "Про передачу земель у приватну власність" запис про виділення земельної ділянки ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , не знайдено (а.с.29).
Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 26.12.2024 надало інформацію, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю по Надвірнянській міській раді за № 545 від 24.12.1996, зареєстрований державний акт на право приватної власності на землю серії III-ІФ № 032545, який виданий ОСОБА_10 на підставі рішення Надвірнянської міської ради народних депутатів від 28.11.1996 № 405, площею 0,0054 для гаражного будівництва, земельна ділянка розташована на території Надвірнянської міської ради по АДРЕСА_5 (а.с.31-32).
Рішенням № РВ-7100199132024 від 12.12.2024 ОСОБА_2 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв'язку із тим, що електронний документ не відповідає установленим вимогам з рекомендацією усунути перетин з ділянкою 2624010100:07:001:0560, площа співпадає на 92.0332 (а.с.35-36, 37-38, 39).
Як вбачається з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.08.2024, ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 2624010100:07:001:0560, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відчужуване майно належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ІФ №004425, виданого Надвірнянською міською радою 24.12.1996 на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 22.12.1993 за № 354. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 545 (а.с.100).
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю № 004425, ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою АДРЕСА_2 (а.с.101).
Згідно витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, 31.01.2025 за № 12025096200000019 зареєстроване кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 31.01.2025 до Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області надійшла ухвала Надвірнянського районного суду за зверненням ОСОБА_2 про те, що на думку заявниці ОСОБА_3 підробив державний акт на право приватної власності на землю (а.с.106).
Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, 14.03.2025 за № 12025096200000078 зареєстроване кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення:13.03.2025 до чергової частини Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області поступив рапорт т.в.о. начальника СД Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про те, що в ході проведення досудового розслідування, гр. ОСОБА_3 незаконно, злочинним шляхом, зареєстрував земельну ділянку гр. ОСОБА_2 на себе, чим заволодів майном останньої та в подальшому перепродав вказану земельну ділянку іншій особі. В діях ОСОБА_3 вбачається ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (а.с.107).
ФОП ОСОБА_11 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_2 (а.с.108-126).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , у 1981 році ОСОБА_2 та її сім'ї видали квартиру і земельну ділянку, у цьому будинку три квартири і у кожного своя земельна ділянка,в 1991 році вони викупили квартиру. ОСОБА_2 завжди користувалася цією земельною ділянкою, вона є огородженою, ніхто на неї не претендував. У 2022 році позивач виїхала до доньки за кордон, вирішила виготовити документацію на земельну ділянку і потім з'ясувалося, що є проблема. На даний час ніхто цю земельну ділянку не обробляє. Відповідача ОСОБА_3 не знає і ніколи про нього не чула.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона є племінницею позивача. Земельна ділянка ОСОБА_2 огороджена, на даний час її ніхто не обробляє. Відповідача ОСОБА_3 не знає.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно із положеннями статей 91,96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.
Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Крім того, відповідно до вимог ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій, сіл, селищ, міст, районів та областей.
Вимоги про визнання незаконними та скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки (державного акту на земельну ділянку), а також усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи (висновки у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 243/8040/17 (провадження № 61-273св20), від 01 червня 2022 року у справі № 453/222/19 (провадження № 61-2024св21), на яку містяться посилання в касаційній скарзі, від 26 жовтня 2022 року у справі № 158/1788/20 (провадження № 61-2998св21)).
За змістом частини 1 статті 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно з пунктами статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також викуп земельних ділянок для суспільних потреб.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Підстави виникнення права на земельну ділянку та порядок оформлення речових прав на земельну ділянку передбачені ст. 125 і 126 Земельного кодексу України.
За правилами ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (п.29 Постанови Великої Палати ВС від 11 грудня 2019 року, справа № 265/5040/13-ц, п.81 Постанови Великої Палати ВС від 18.12.2019 справа № 522/1029/18).
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як встановлено в судовому засіданні, при ухваленні рішення Надвірнянської міської ради від 22.12.1993 № 354 "Про передачу земель у приватну власність" питання про виділення земельної ділянки ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , не приймалося. За № 545 в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю зареєстрований зовсім інший державний акт на ОСОБА_12 .. Відомості про реєстрацію державного акту II-ІФ № 004425, який був наданий приватному нотаріусу Вірстюку Т.В. при посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки, відсутні.
Згідно висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11 державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання недійснимДержавного акт на право приватної власності на землю Серія ІІ-ІФ №004425, виданого громадянину України ОСОБА_3 про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_2 без номера в м. Надвірна для обслуговування жилого будинку і господарських споруд та визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 2624010100:07:001:0560, укладеного 09.08.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 3083, посвідченого приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Вірстюком Тарасом Васильовичем, оскільки судом не встановлено підстав набуття права приватної власності ОСОБА_3 на відчужувану ним земельну ділянку.
Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: … скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;… . Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
В постанові від 20.03.2024 у справі № 731/264/23 ВС зазначив, що У справі спір виник внаслідок накладання (площа співпадіння 98,9703 %) належної позивачу земельної ділянки із земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_3 на підставі оспорюваного рішення Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 17 червня 2021 року № 288.Тобто предметом спору є не одна й та ж земельна ділянка, яка могла б витребовуватися у порядку статей 387 і 388 ЦК України, а різні земельні ділянки, що накладаються, внаслідок чого порушені права ОСОБА_2 , який набув право власності на земельну ділянку раніше.Апеляційний суд не врахував, що при частковому накладанні земельних ділянок власник однієї з них може, зокрема, оспорювати відповідне рішення органу місцевого самоврядування й державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку іншого власника. У цьому випадку вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння не є належним способом захисту права, адже позивач не є власником тієї частини земельної ділянки відповідача, що не накладається на його землю.
Отже, з метою реального відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2624010100:07:001:0560 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просила стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3875,84 грн, сплачений останнім при зверненні до суду.
Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 35000 грн, суд зауважує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг), платіжні інструкції про сплату судових витрат на ім'я ОСОБА_1 в сумі 10050 грн, 10050 грн, 10050 грн та 5025 грн (а.с.139-141).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому суд звертає увагу на те, що справа не є малозначною та є достатньо складною.
За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 35000 грн не є завищеними, належним чином обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та не становлять надмірний тягар для відповідачів.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн та судового збору в сумі 3875,84 грн з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача в рівних частинах.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 12, 78, 79-1, 81, 90, 91, 96, 116, 118, 125, 126, 152, 158 ЗК України, ст. 16, 202, 203, 215, 317, 328, 391 ЦК України, ст. 4, 5, 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 133, 134, 137, 141, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю Серія ІІ-ІФ №004425, виданий громадянину України ОСОБА_3 про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_2 без номера в м. Надвірна для обслуговування жилого будинку і господарських споруд.
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий№ 2624010100:07:001:0560, укладений 09.08.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за № 3083, посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Вірстюком Тарасом Васильовичем.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2985445226240; тип об'єкта: земельна ділянка; кадастровий номер: 2624010100:07:001:0560; опис об'єкта: площа (га): 0,1: номер відомостей про речове право: 56204109; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації: 09.08.2024 11:23:16; державний реєстратор: приватний нотapiyc Вiрстюк Тарас Васильович, Надвiрнянський районний нотарiальний округ, Iвано-Франкiвська обл.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74510298 від 09.08.2024 11:26:42: приватний нотapiyc ОСОБА_13 , Надвiрнянський районний нотарiальний округ, Iвано-Франкiвська обл.; документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3083, виданий 09.08.2024, видавник: приватний нотapiyc ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; власники: ОСОБА_14 , з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки та закриттям розділу.
Скасувати у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер № 2624010100:07:001:0560, площею 0,1 га, місце розташування: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням «02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав): «09.08.2024»; номер запису про право (в державному реєстрі прав» «56204109», з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки із скасуванням кадастрового номеру 2624010100:07:001:0560.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , судові витрати на правову допомогу в розмірі 35000 грн, а також сплачений судовий збір в сумі 3875,84 грн, а всього 38875 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн 84 коп. по 19437 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн 92 коп з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .
Представник позивача: Гандзюк Ірина Романівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 571 від 28.09.2006, адреса: вул. Комунальна, 10 м. Надвірна Івано-Франківської області.
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Надвірнянська міська рада, код ЄДРПОУ 04054257, місцезнаходження: вул. Гетьмана Мазепи, 29 м. Надвірна Івано-Франківської області.
Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ЄДРПОУ 39767437, місцезнаходження: вул. Сахарова, 34 м. Івано-Франківськ.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко
Повне судове рішення складено 10.09.2025.