Справа № 180/1871/25
1-кп/180/178/25
16 вересня 2025 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Марганець, в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025041330000228 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 286-1, ч.2 ст. 286-1, ч.2 ст.288-1 КК України,-
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно обвинуваченого.
Клопотання обгрунтовує тим, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан та указом Президента України № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 09 травня 2025 року, строком на 30 діб. Даний Указ затверджено Законом України № 4356-ІХ від 16.04.2025, тобто діяв на час вчинення вказаного нижче злочину, у період якого, ОСОБА_5 , вчинив умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану на території Покровського району м. Кривого Рогу за наступних обставин.
Так, 17.07.2025 близько 15 годині 20 хвилин згідно висновку експерта № 9619 від 04.08.2025 на основі результатів проведення судово-токсикологічної експертизи доставлених зразків сечі від громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 при судово-токсикологічному дослідженні газо-хроматографічним методом, в доставленому зразку сечі від громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,74%о, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом «Сеzet 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині заміської дороги в напрямку від вулиці Промислової м. Марганець в напрямку с. Глухе Томаківського району та на задньому пасажирському сидіння вказаного мотоцикла знаходився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Під час руху ОСОБА_5 , діючи необережно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, але легковажно розрахуючи на їх відвернення, в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, який передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, для чого у ОСОБА_5 не було ніяких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому його виконати, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, у результаті чого втратив контроль над керуванням та допустив перекидання мотоциклу, під час якого пасажир мотоциклу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 впав на проїзну частину дороги.
У результаті падіння, відповідно до висновку експерта від 28.08.2025 № 359-Е ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, а саме - забійна рана потиличної ділянки справа, лінійний перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, субдуральна гематома справа, травматичний субарахноїдальний крововилив, вогнищеві забої III ст. головного мозку обох лобних та обох скроневих ділянок, які відповідно до п.п. 2.1.36.В. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджені Наказом № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року за характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку експерта від 03.09.2025 № СЕ-19/104-25/34613-ІТ в даній дорожній обстановці технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди для водія мотоцикла Cezet 350 ОСОБА_5 визначалась виконанням вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх.
При заданому механізмові події дії водія мотоцикла Cezet 350 ОСОБА_5 , не відповідали вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч.2 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше сховище вчиненого в період воєнного стану, 18.07.2025 повідомлено: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Зоря, Томаківського району, Дніпропетровської області, громадянину України, військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації, стрільця - номера обслуги відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти, військової частини НОМЕР_2 , маючому середню спеціальну освіту, неодруженому, не інваліду, на утриманні нікого не маючому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому.
- 29.09.2025 року кримінальне провадження № 12025041330000228 від 17.07.2025 року направлено з обвинувальним актом до Марганецького міського суду.
ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч.2 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив умисний тяжкий злочин, не має постійного місця роботи, відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183, ст. 184 КПК України КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
1.Обвинувачений ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до прокурора або суду. Цей ризик обумовлений тим, що останній, будучи раніше неодноразово судимим, знову вчинив тяжкий злочин, тобто обізнаний про наслідки вчиненого ним злочину та можливості застосування реальної міри покарання, таким чином є достатньо вважати, що останній може ігнорувати виклики слідчого, прокурора або суду, з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини;
2.Вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_5 , є особою, яка, не працює, отже не має постійного заробітку, у зв'язку з цим є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 , може скоювати в подальшому злочини з метою відшукування коштів для існування.
3.Незаконно впливати на свідків. Цей ризик підтверджується тим, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_5 , ознайомлювався із матеріалами кримінального провадження, та знає місце проживання і роботи свідків та потерпілого, тому у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, останній матиме змогу вчинити на них тиск з метою надання неправдивих показань та зміни показань на стадії судового розгляду.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом повинно враховуватися, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183, ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України. Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що жоден з інших запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 днів.
Просить суд, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити, вказавши, що клопотання містить ряд технічних помилок, зазначивши, що обвинувачений раніше не судимий.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.
Обвинувачений в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник в судовому засіданні просила визначити обвинуваченому розмір застави.
Суд заслухавши учасників процесу дійшов наступного висновку:
Відповідно до ч 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
В порушення вимог п.1 ч.1 ст. 184 КПК України прокурором короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа викладений наступним чином: …..« ОСОБА_5 , вчинив умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану на території Покровського району м. Кривого Рогу за наступних обставин»….. «перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом «Cezet 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині заміської дороги в напрямку від вулиці Промислової м. Марганець в напрямку с. Глухе Томаківського району»…
В порушення вимог п.2 ч.1 ст. 184 КПК України прокурором вказано правову кваліфікацію кримінального правопорушення по якій особі оголошено про підозру ст. 286-1 ч.2 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в інше сховище вчиненого в період воєнного стану.
Крім того, зазначено що ОСОБА_5 , вчинив умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану.
Тоді як правова кваліфікація ч.2 ст. 286-1КК України, передбачає порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
ДТП за своєю суттю є необережним злочином, але може бути визнана умисним, якщо водій мав на меті спричинити смерть або тілесні ушкодження постраждалим, і тоді її кваліфікують як умисний злочин проти життя та здоров'я людини, а не як порушення ПДР.
Обвинувачення ОСОБА_5 взагалі висунуто по ч.1 ст. 286-1, ч.2 ст. 286-1, ч.2 ст.288-1 КК України.
Відповідно до п.1 ч 3 ст. 184 КПК України до клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення вимог даного пункту прокурором не надано жодних копій матеріалів, якими він обґрунтовує доводи свого клопотання.
Відповідно до п.1 ч 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
Прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
-Обвинувачений ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до прокурора або суду. Цей ризик обумовлений тим, що останній, будучи раніше неодноразово судимим, знову вчинив тяжкий злочин, тобто обізнаний про наслідки вчиненого ним злочину та можливості застосування реальної міри покарання, таким чином є достатньо вважати, що останній може ігнорувати виклики слідчого, прокурора або суду, з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини;
Наведений прокурором ризик нічим не підтверджується, а навпаки спростовується наведеними в клопотанні даними про особу, якій висунуто обвинувачення, а саме, зазначено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, тому на думку суду вказаний ризик є недоведений прокурором.
-Вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_5 , є особою, яка, не працює, отже не має постійного заробітку, у зв'язку з цим є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 , може скоювати в подальшому злочини з метою відшукування коштів для існування.
Вказаний ризик також, на думку суду є недоведений, оскільки як слідує з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за призивам під час мобілізації, стрільцем - номера обслуги відділення вогневого ураження 1 штурмового взводу штурмової роти, військової частини НОМЕР_2 , тому твердження прокурора про те, що ОСОБА_5 не має постійного заробітку, у зв'язку з цим може скоювати в подальшому злочини з метою відшукування коштів для існування є недоведеним.
-Незаконно впливати на свідків. Цей ризик підтверджується тим, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_5 , ознайомлювався із матеріалами кримінального провадження, та знає місце проживання і роботи свідків та потерпілого, тому у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, останній матиме змогу вчинити на них тиск з метою надання неправдивих показань та зміни показань на стадії судового розгляду.
Наведений ризик також прокурором жодним чином не доказується, думку прокурора про те, що обвинувачений буде чинити тиск на свідків чи потерпілого, оскільки він ознайомився з матеріалами кримінального провадження, суд розцінює як суб'єктивну думку прокурора, яка нічим не підтверджується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч 3 ст. 199 КПК України Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч.1 ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Оскільки прокурор у судовому засіданні не довів що обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 194, 197, 198, 199, 315 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.
Суддя: ОСОБА_1