Справа № 202/6847/25
Провадження № 2-др/202/73/25
Іменем України
(додаткове)
16 вересня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» - адвоката Юхименка Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 202/6847/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа № 202/6847/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, за результатом розгляду якої, 10 вересня 2025 року ухвалено рішення.
11 вересня 2025 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» - адвокат Юхименко Ю.Ю. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подав заяву, в якій просить: ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 гривень.
В судове засідання учасники не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За вказаних обставин,з підстав, передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяви про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи № 202/6847/25, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до матеріалів справи, рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2025 року, ухваленому за результатом розгляду справи № 202/6847/25, задоволені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» про стягнення заборгованості.
Також вирішено питання про розподіл понесених судових витрат з оплати судового збору й покладено їх на позивача.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
У ЦПК України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (стаття 134 ЦПК України).
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, так і відзиву), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зважаючи на положення частини восьмої статті 141 ЦПК України, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів.
Представником позивача визначено передній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень. Також зазначено, що остаточний розмір витрат на правову допомогу буде наданий протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
З поданих позивачем документів встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» та Адвокатським бюро «Тараса Онищенко» укладено Договір про надання правової допомоги № 2025/06/02 від 02 червня 2025 року.
Обсяг виконаних робіт визначений акті приймання-передачі наданих послуг № 94 до Договору про надання правової допомоги № 2025/06/02 від 02 червня 2025 року, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» прийняло правову допомогу на загальну суму 5000 гривень. Сума у 5000 гривень булла сплачена позивачем згідно платіжної квитанції 26 червня 2025 р..
Під час розгляду справи та після надходження до суду заяви про ухвалення додаткового рішення суду, стороною відповідача не було заявлено клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу витрат на правову допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час, тощо.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суть спору, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що визначений адвокатом розмір витрат на оплату його послуг в сумі 5000,00 гривень, відповідає критеріям, закріпленим ЦПК України, зокрема, принципам співмірності, реальності та розумності судових витрат.
При цьому, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Відповідно до 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» задоволені, то у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень, покладаються на відповідача.
З урахуванням викладених вище обставин та вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача та ухвалення додаткового рішення по справі.
Керуючись ст. 127, 137-141, 270 ЦПК України, -
Заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» - адвоката Юхименка Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 202/6847/25 - задовольнити.
Ухвалити по цивільній справі № 202/6847/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, додаткове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» (03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 1, прим. 1028/3, Код ЄДРПОУ: 42014911) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.М. Мачуський