справа № 208/6267/25
№ провадження 1-кп/208/1185/25
15 вересня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, має середню спеціальну освіту, працює водієм-експедитором ТОВ «Мета-Де», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
12.04.2025 близько 16:50 год. водій ОСОБА_4 , керуючи власним технічно справним автомобілем «ВАЗ 21013», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Заводському районі міста Кам'янського по проспекту Відродження з боку вулиці Спортивної в напрямку проспекту Тараса Шевченка.
Під час руху ОСОБА_4 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні перешкоди для руху у вигляді пішохода ОСОБА_5 , яка вийшла на проїзну частину дороги справа наліво за напрямком руху автомобіля, дійшла до розділової смуги, після чого розвернувшись пішла у зворотному напрямку, заходів до своєчасного зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду не прийняв і, в районі будинку №9, передньою частиною вищезгаданого автомобіля скоїв на неї наїзд.
В результаті наїзду пішоходові ОСОБА_5 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з відкритим переломом правої великогомілкової кістки в верхній треті з раною правої гомілки в цій ділянці, подвійного уламкового перелому правої малогомілкової кістки в верхній треті та в середній треті, синцем на лівому стегні, закритою черепно-мозковою травмою з раною в ділянці лівої надбрівної дуги, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, який свідчить:
- п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, які водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,
- невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали, оскільки зазначене порушення безпосередньо спричинило настання даної події.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, та підтвердив обставини встановлені досудовим слідством, не оспорює обставин при яких ним було скоєно інкримінований злочин. Просив суд його суворо не карати та зазначив, що відшкодував потерпілій шкоду, пов'язану із необхідністю отримання медичної допомоги.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового розгляду, прийняв рішення не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння вказаних вище кримінальних правопорушень та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначенні особи зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено.
Потерпіла ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутності та зазначила, що претензій майнового та морального характеру до ОСОБА_4 не має.
За результатами розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
Питання призначення кримінального покарання повинно вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).
Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, характер суспільної небезпеки діяння, конкретні обставини по справі, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній має середню спеціальну освіту, працює водієм-експедитором в ТОВ «Мета-Де», одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та-психіатра не перебуває, під час дорожньо-транспортної пригоди не перебував у алкогольному чи наркотичному сп'янінні. За місцем проживання скарг від сусідів на його поведінку не надходило
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в силу ст. 66 КК України суд визнає щире каяття у вчиненні кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини у справі, вищевказані дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Також судом враховуються положення ч. 2,3 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, наявність обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги, що вчинене обвинуваченим суспільно небезпечне діяння не потягло незворотних наслідків, приймаючи до уваги обставини, при яких відбулась дорожньо-транспортна пригода, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства і за цих підстав вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння із застосуванням положень ст. 75 КК України, із позбавлення права керування транспортними засобами, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення:
- судової експертизи технічного стану транспортних засобів №СЕ-19/104-25/14887-ІТ від 22.04.2025 вартістю 1782 гривні 80 копійок;
-судової експертизи технічного стану транспортних засобів №СЕ-1+/104-25/14890-ІТ від 22.04.2025 вартістю 1782 гривні 80 копійок;
-судової експертизи обставин та механізму ДТП №СЕ-19/104-25/15578 від 22.04.2025 вартістю 3565 гривень 60 копійок, -
підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.04.2025 на автомобіль «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_1 , скасувати.
Керуючись ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки згідно зі ст. 76 КК України.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.04.2025 на автомобіль марки «ВАЗ 21013», р.н. НОМЕР_1 (номер кузова НОМЕР_2 ) - скасувати.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази:
- копію медичної карти ОСОБА_5 №2728 від 12.04.2025 та два оптичні диски із рентгенологічними дослідженнями - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати за проведення:
- судової експертизи технічного стану транспортних засобів №СЕ-19/104-25/14887-ІТ від 22.04.2025 у сумі 1782 гривні 80 копійок;
-судової експертизи технічного стану транспортних засобів №СЕ-1+/104-25/14890-ІТ від 22.04.2025 у сумі 1782 гривні 80 копійок;
-судової експертизи обставин та механізму ДТП №СЕ-19/104-25/15578 від 22.04.2025 у сумі 3565 гривень 60 копійок,
стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Кам'янського протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1