Єдиний унікальний номер 175/12975/25
Провадження № 3/175/6577/25
16 вересня 2025 року селище Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, військове звання - старший лейтенант, місце служби і посада - командир 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,-
В протоколі про адміністративне правопорушення серії А2120 №196 від 22 липня 2025 року зазначено, що 03 липня 2025 року о 21:00 під час перевірки особового складу було виявлено відсутність у місці тимчасового розташування артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 командира 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 . Штатна зброя знаходилась в місці тимчасового зберігання в підрозділі. На телефонні дзвінки не відповідав. Пошуки вищевказаного військовослужбовця результатів не дали, місцезнаходження не відомо. 07 липня 2025 року о 16:30 командир 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 , самостійно повернувся до місця тимчасового розташування артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Будь-яких поважних причин самовільного залишення місця несення служби, які б підтверджувались відповідними документами, старший лейтенант ОСОБА_1 не повідомив. Весь відсутній час проводив на власний розсуд. З наданих пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_1 було встановлено, що в період з 13:00 03 липня 2025 року до 16:30 07 липня 2025 року він перебував поза встановленими межами району відведення артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Документи, які могли б підтвердити законну відсутність військовослужбовця на військовій службі військова частина НОМЕР_1 не отримувала. В період з 13:00 03 липня 2025 року до 16:30 07 липня 2025 року проводив час на власний розсуд, не пов?язуючи його з обов?язками військової служби. Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що 03 липня 2025 командир 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 самовільно залишив місце несення служби. Документи, які могли підтвердити відсутність даного військовослужбовця на законних підставах відсутні. Проводив час на власний розсуд не пов?язуючи його з обов?язками військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та дату повідомлявся належним чином, проте причини своєї неявки не повідомив, відповідних клопотань чи заяв не надавав, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу.
Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, з таких підстав.
Так, ч. 4 ст. 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, а так само за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, 03 липня 2025 року о 21:00 під час перевірки особового складу було виявлено відсутність у місці тимчасового розташування артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 командира 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 . Штатна зброя знаходилась в місці тимчасового зберігання в підрозділі. 07 липня 2025 року о 16:30 командир 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 , самостійно повернувся до місця тимчасового розташування артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Тобто, дії ОСОБА_1 були вчинені ним як в умовах особливого періоду, так і в умовах воєнного стану.
Разом із цим, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і дотепер.
Так, у контексті ч. 4 ст. 172-11 КУпАП законодавець відокремив поняття «особливий період» та «воєнний стан».
Відповідальність за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП настає саме за діяння, передбачені частиною першою або частиною третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При цьому, з огляду на диспозицію ст. 172-11 КУпАП у період дії воєнного стану самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, а так само самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Отже, оскільки наразі в Україні триває правовий режим «воєнного стану» дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Тому не вбачається передбачених чинним законодавством підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у вказаній справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 251, 247, 283, 284, 294 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.Г. Васюченко