Дата документу 11.09.2025
Справа № 501/2/25
2/501/4/25
11 вересня 2025 року м. Чорноморськ Одеської області
Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Смирнова В.В.,
при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс » до ОСОБА_1 .
Вимоги позивача: стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22035000135765 від 10.07.2019 р. у розмірі 50042,23 грн.. судові витрати у справі.
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.07.2019 р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №22035000135765 за умовами якого позикодавець перерахував на рахунок позичальника грошові кошти у сумі 39680,0 грн. а позичальник, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку та умовах, визначених договором.
Однак, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 50042,23 грн..
28.03.2024 р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Вердикт капітал» був укладений договір №28/03/24 відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги за договором №№22035000135765 від 10.07.2019 р..
Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитом не погашає, позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Відповідачка надала суду відзив на позовну заяву в якому просила суд у задоволені позовних вимог про стягнення боргу відмовити у частині нарахування відсотків та комісії провадження у справі закрити (а.с.157а -159).
Відзив на позовну заяву мотивує тим, що вона систематично вносила платежі задля погашення заборгованості, але сума кредиту залишилася незмінною. Розрахунок заборгованості, що наданий позивачем не може бути прийнятий як доказ, оскільки наданий позивачем тобто є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків.
Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості можуть виключно документи первинної бухгалтерської документації.
Матеріали справи не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості за заявою у розмірі 50042,23 грн.
Встановлення банком послуга у вигляді «плати за комісійну винагороду» є несправедливою умовою кредитного договору.
Позивачем не надано суду доказів оформлення та укладення між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, Пам'ятки клієнта і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.
Позивачем не надано доказів того, що відповідна Картка передбачена умовами Заяви, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують строк дії Картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не можу, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.7).
Відповідачка у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.174)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Іллічівський міський суд Одеської області від 27.01.2025 р. відкрито провадження у справі (а.с. 162).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 16 ЦК України,кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 10.07.2019 р. між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №22035000135765 за умовами якого позикодавець перерахував на рахунок позичальника грошові кошти у сумі 39680,0 грн. а позичальник, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку та умовах, визначених договором. Строк кредитування 60 місяців..Кінцева дата повернення 10.07.2024р. щомісячна комісія за обслуговування кредиту- з 10.07.2019 р. по09.11.2020 - 5% від суми кредиту, з 10.11.2020 по 09.02.2022-4% від суми кредиту. З 10.02.2022 по 09.05.2023- 3% від суми кредиту з 10.05.2023 по 10.07.2024 - 1,95% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних (п.1.1, 1.2. договору)..
Кредит надається шляхом зарахування кредиту на поточний рахунок№ НОМЕР_1 відкритий у АТ «Банк кредит Дніпро» (п.1.4 договору).
28.03.2024р. між ТОВ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу №28/03/24 (а.с.129-139) за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №22035000135765 від 10.07.2019р. до відповідача
Згідно виписки по особовому рахунку на ім'я ОСОБА_1 за період з 10.07.2019 по 27.03.2024р. (а.с.10-119) АТ «Банк Кредит Фінанс» 10.07.2019р. перерахувало відповідачці 39680,0 грн., призначення платежу - надання кредитних коштів згідно кредитного договору №22035000135765 від 10.07.2019р.
Відповідачка ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що вона систематично вносила платежі задля погашення заборгованості але сума тіла кредиту залишилася такою ж.
Відповідачка в обґрунтування заперечень проти суми тіла кредиту не надала суду розрахунку заборгованості, який би спростував докази позивача, не вказала, яку саме суму тіла кредиту вона погасила.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.122), заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 10.07.2019 р. №22035000135765 складає 50042,23 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 30610,58 грн., заборгованості за відсотками - 244,13 грн., заборгованості за комісією 19187,52 грн.
Таким чином, твердження відповідачки, що нею систематично вносилися суми задля погашення заборгованості, але сума тіла кредиту залишилася такою ж спростовуються наданим позивачем розрахунком, згідно якого сума тіла кредиту складає - 30610,58 грн.
ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву посилається також на те, що відповідно до п.2.1.1.2.1 Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, які долучені позивачем до позовної заяви, вказані умови використання кредитних карт, пам'ятка клієнта /Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск і обслуговування кредитних карт (Тарифи), а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ, встановлюють правила випуску. Обслуговування і використання кредитних карт банку. Дані Умови регулюють відносини між банком і клієнтом по випуску і обслуговування карт. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не можу, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
Суд звертає увагу, що позивачем не надавались до позовної заяви витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, як про ще вказує відповідач, тому суд не надає їм правової оцінки. Також позивач і в позовні заяві не посилається на Умови та Правила надання банківських послуг, а лише на кредитний договір та норми ЦК України.
П. 1.4 кредитного договору визначено, що Кредит надається шляхом зарахування кредиту на поточний рахунок№ НОМЕР_1 відкритий у АТ «Банк кредит Дніпро». Датою видачі карти вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо банк не надав кредит протягом 7 операційних днів, це договір вважається не кладеним.
Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 , 10.07.2019р. на платіжну картку № НОМЕР_1 АТ «Банк Кредит Дніпро» перерахувало грошових. кошти у розмірі 39680,0 грн., призначення платежу - надання кредитних коштів згідно кредитного договору №22035000135765 від 10.07.2019..
Таким чином, умови надання кредиту, вид картки та інші складові визначені самим кредитним договором від 10.07.2019р., а не Умовами та Правилами надання банківських послуг як на це посилається відповідачка у відзиві на позовну заяву.
За ч.ч. 1, 2ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З наданої суду копії виписки по особовому рахунку вбачається, що кредитні кошти на виконання договору надані, отже, кредитодавець свої зобов'язання за договором в цій частині виконав.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ч. 1ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
На підставі Договору факторингу банк передав своє право вимоги до відповідача позивачеві.
Відомостей про добровільну сплату боргу новому кредиту справа не містить. Будь-яких спростувань доказів, що подані позивачем суду на обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, відповідачем суду не надано.
Згідно ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не можу грунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих стороною позивача доказів встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, відповідачем доводи позову не спростовані та не надано суду докази належного виконання кредитних зобов'язань, то суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до положень ч.1, п.1,4 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно платіжної інструкції №7968 від 26.12.2024 р. (а.с.143) позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
Враховуючи, що позовна заява підлягає задоволенню, то у відповідності до вимог ст.. ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
18.09.2024. між адвокатом Дорошенко М.А. та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір про надання правничої допомоги №43453613 (а.с.126).
Згідно акту 322035000135765 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги вартість послуг адвокат складає 6000,0 грн. (а.с.9).
Ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, щ інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі то у відповідності до вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6000,0 грн.
Керуючись ст. ст. 263 - 266 ЦПК України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22035000135765 від 10.07.2019 р. у розмірі 50042,23 грн., судовий збір у розмірір2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,0 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ТОВ «Цикл Фінанс», 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 18, ЄДРПОУ43453613.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.В.Смирнов