Номер провадження: 11-сс/813/1667/25
Справа № 495/2741/25 1-кс/495/1163/2025
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 12016160480004682, внесеного до ЄРДР 05 листопада 2016 року,-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який оголошений в міжнародний розшук, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,2,3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
- судове рішення ухвалено незаконним складом суду. У даній справі головуючий суддя проявила упередженість відносно підозрюваного, порушила вимоги щодо об'єктивного розгляду справи, а від так не мала брати участі у розгляді скарги. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження суддя ОСОБА_1 здійснювала розгляд скарги сторони захисту, яку залишено без задоволення, тобто остання вже висловила свою думку про обґрунтованість підозри. Друга заява про відвід головуючому була подана з інших підстав, тому безпідставно залишено без розгляду та не була передана на автоматизований розподіл;
- розгляд клопотання відбувся за відсутності захисника;
- ухвала слідчого судді постановлена з порушенням строків, передбачених ст. 186 КПК України;
- повідомлення про підозру є необґрунтованим. В матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, що підтверджують дії ОСОБА_8 з переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду;
- протокол обшуку складений із суттєвими порушеннями вимог КПК України. А від так докази, здобуті за результатами його проведення, є недопустимими.
Посилаючись на викладене, просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у поданій апеляційній скарзі захисник ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали, яке обґрунтоване тим, що з мотивами прийнято рішення захисник ознайомився лише 06 серпня 2025 року після ознайомлення з матеріалами справи, вказане, на думку апелянта, свідчить про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Позиції учасників судового розгляду.
Захисник у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, ухвалу суду першої інстанції вважав законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, апеляційний суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги (1) щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, та за наявності підстав для його поновлення - (2) щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді.
Щодо клопотання на поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.
Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених, цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частинами 1 і 2 ст. 309 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 2 ч.1 статті 309 КПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п'яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК України).
В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує - якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись із дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 937/2679/20.
Зі змісту матеріалів кримінального провадження убачається, що оскаржена ухвала постановлена без виклику захисника, оскільки в матеріалах судової справи не має жодних доказів сповіщення останнього про дату, час та місце проведення розгляду клопотання, відповідно до порядку, який визначений статтями 134,135,136 КПК України, а тому строк апеляційного оскарження для апелянта обчислюватись із дня отримання копії судового рішення. Натомість, копія оскаржуваної ухвали слідчо судді апелянт отримав 06 серпня 2025 року та 11 серпня 2025 року було подано апеляційну скаргу. На підставі наведеного, колегія суддів констатує, що строк для подання апеляційної скарги дотримано відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, тому відсутні підстави для його поновлення.
Щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.
Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що слідчий суддя не у повній мірі дотримався вказаних вимог КПК України, що потягло за собою ухвалення необґрунтованого рішення.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відсутність хоча б однієї з цих обов'язкових умов унеможливлює обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного за його відсутності.
У судовому засіданні апеляційного суду на основі наданих матеріалів провадження встановлено, що у провадженні СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12016160480004682, внесене до ЄРДР 20 КВІТНЯ 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а.с. 10 т.1).
20 квітня 2025 року в рамках вказаного кримінального провадження повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України (а.с.58-62 т.1).
У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 переховується від органів досудового слідства та суду, у зв'язку з чим 09 червня 2025 року прийнято рішення про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук та зупинення досудового розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України (а.с.98-101 т.1).
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З огляду на те, що ОСОБА_8 раніше не судимий і підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо допустимим.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участі прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Отже, конструкція ст.193 КПК України свідчить, що процедура застосування запобіжного заходу включає в себе його обрання за відсутності підозрюваного. Тобто обрання запобіжного заходу за відсутності саме підозрюваного є невід'ємною складовою частиною процедури застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 48 КК України визначено, що захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.53 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
Згідно із частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а за частиною 3 статті 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Статтею 63 Конституції України зокрема визначено, що підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
При цьому, підозрюваний, згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 42 КПК України, має право, серед іншого, на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях;
Враховуючи ті обставини, що матеріали провадження, наявні у розпорядженні слідчого судді на момент розгляду клопотання слідчого, містили відповідні дані щодо наявності у підозрюваного ОСОБА_8 захисника - адвоката ОСОБА_7 слідчий суддя, всупереч вищевикладених вимог кримінального процесуального закону, не сповістив останнього належним чином про дату, час та місце розгляду такого клопотання, натомість, розгляд клопотання відбувався лише за участю прокурора.
Апеляційний суд доходить переконання про те, що слідчий суддя не дотримався вимог ч. 1 ст. 193 КПК України та здійснив розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу за відсутності сторони захисту, тим самим порушивши права й законні інтереси підозрюваного та загальні засади кримінального провадження.
Колегія суддів зауважує, що недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги захисника, скасування ухвали слідчого судді, як постановленої з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначення нового судового розгляду клопотання у суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, ч. 1 ст. 412 КПК України наголошує на тому, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статями 24,176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ,- задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 12016160480004682, внесеного до ЄРДР 05 листопада 2016 року,- скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в рамках кримінального провадження № 12016160480004682, внесеного до ЄРДР 05 листопада 2016 року, в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3