Номер провадження: 11-кп/813/2110/25
Справа № 496/4699/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 05 травня 2025 року, у кримінальному провадженні №12022164250000130, внесеному до ЄРДР 02.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,-
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було виправлено описки, допущені у мотивувальній частині вироку від 05 травня 2025 року по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог КПК України, оскільки судом першої інстанції самостійно у спосіб, не передбачений КПК України, змінено текст мотивувальної частини вироку Біляївського районного суду Одеської області від 05 травня 2025 року, за обвинуваченням: ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
На підставі викладеного прокурор просить ухвалу скасувати.
Мотиви апеляційного суду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Обвинувачений та захисник заперечували проти апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь головуючого судді, учасників апеляційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вироку Біляївського районного суду Одеської області від 05 травня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одну тисячу сто дев'яносто) грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку, у разі визнання особи винуватою зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Разом з тим, у мотивувальній частині зазначеного вироку, суд не сформулював обвинувачення відносно ОСОБА_8 , яке визнане районним судом доведеним та за яким суд визнав обвинуваченого винним.
В подальшому суд вирішив виправити допущене ним порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши про виправлення допущеної у вищевказаному вироку від описки шляхом внесення виправлень у мотивувальну частину вироку.
Разом із тим, ч. 1 ст. 379 КПК України передбачено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним та необґрунтованим, виступають підставою для зміни й скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Передбачену приписами ст. 379 КПК України можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
В цьому контексті колегія суддів приймає до уваги правову позицію, викладену в постанові Першої судової палати ККС у складі ВС від 22.07.2021 у справі №234/8904/20 (провадження №51-1122км21), згідно якої виправлення допущених у судовому рішенні описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень, оскільки це призводить до порушення гарантії правової визначеності, а саме незмінності судового рішення, та слугує підставою для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду.
Тобто, в контексті обставин даної справи внесені судом першої інстанції зміни у мотивувальну частину вироку не можна вважати виправленням описки у розумінні ст. 379 КПК України, оскільки таке внесення виправлень стосується зміни суті ухваленого вироку, порушує гарантію незмінності судового рішення та, як наслідок, свідчить про допущення судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За приписами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відтак, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення та скасування ухвали суду з підстав, викладених апеляційним судом вище.
Керуючись ст.ст., 372, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 05 травня 2025 року, у кримінальному провадженні №12022164250000130, внесеному до ЄРДР 02.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,- скасувати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4