Справа № 751/6006/25
Провадження №3/751/2167/25
10 вересня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Дворніченка М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375521 вбачається, що ОСОБА_1 , 28.06.2025 о 20 год 24 хв у м. Чернігові по вул. Любецька, 2, керував електросамокатом JET, що має від одного колеса електродвигун потужністю до 1000 Вт, який розвиває максимальну швидкість до 25 км/год, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Показав, що він, його дружина і товариш їхали на електросамокатах. Працівники поліції зупинили його товариша. Він зупинився, підійшов до них, запитав у чому справа. На товариша склали протокол за ст. 130 КУпАП. Через хвилин 15-20 працівники поліції підійшли до нього, сказали, що він керував електросамокатом, вказали на ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти медичний огляд. Відмовився проходити огляд, оскільки їхав на самокаті, який не є транспортним засобом. Склали протоколи по ст. 130 КУпАП. По вул. Любецька, 2 не керував електросамокатом.
Захисник у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав, зазначених у письмовому клопотанні. Акцентував увагу на те, що електросамокат не є транспортним засобом та державній реєстрації не підлягає. ОСОБА_1 не є водієм у розумінні ПДР. Крім того, ОСОБА_1 не зупиняли працівники поліції, він сам до них підійшов, а тому відстуні підстави для проходження огляду. До того ж, по вул. Любецька, 2 він не керував електросамокатом.
Заслухавши ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, частина 2 статті 266 КУпАП визначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів'від24лютого 2023року №2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року) , електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме: легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким транспортним засобом, а не тільки механічним транспортним засобом.
Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому суд, при визначенні поняття «транспортний засіб», у даному випадку, враховує вимоги Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023).
Суд також не може брати до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст. 130 КУпАП.
Також не має значення для кваліфікації за ч.1ст. 130 КУпАП і та обставина, що для керування персональним електроскутером не потрібне посвідчення водія і керований ним електроскутер не підлягає реєстрації та обліку у Територіальних сервісних центрах України, адже диспозиція ст.130 КУпАП не містить таких обов'язкових ознак правопорушення. Немає таких вимог для водіїв електроскутерів і у Законі України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30 червня 1993 року зі зімінами.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Отже, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року), керування легким електричним транспортним засобом (елетросамокатом, електроскутером) в стані сп'яніння або відмова від проходженння огляду на стан сп'ягніння тягне відповідальність встановлену ст.130 КУпАП.
За статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375521 від 28.06.2025, в якому зафіксовано обставини інкримінованого правопорушення, зокрема, вказано про керування ОСОБА_1 електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також про його відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в порядку встановленому законом.
Сам протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції, складені уповноваженим суб'єктом, не можуть бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення. Обставини викладені у протоколі, рапорті поліцейського, які є документами складеними уповноваженим суб'єктом, мають бути підтверджені й іншими доказами, що мають узгоджуватися між собою.
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів та направлення на огляд, поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя та запах алкоголю з порожнини рота.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення 28.06.2025, працівниками поліції також надано відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції безпосередньо під час керування транспортним засобом. Відеозапис розпочинається з того, що по вул.. І.Мазепи їдуть три людини на електросамокатах, один з яких продовжив рух по проїзній частині вул.І.Мазепи, інші двоє звернули на пішохідну доріжку по вул. І.Мазепи. О 20.26 год працівники поліції зупинили ОСОБА_2 за порушення ПДР. Надалі ОСОБА_1 підійшов до працівників поліції спитати причину зупинки його товариша. О 20.56 год поліцейський пояснив ОСОБА_1 , що вони проїхали перехрестя на забонений сигнал світлофора «червоний», на що ОСОБА_1 відповів, що їх не зупиняли працівники поліції, він сам підійшов до них. О 21.05 год поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд за допомогою приладу Драгер для визначення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. Надалі відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Чернігівській області Приступа М.Ф. у судовому засіданні показав, що особисто він ОСОБА_1 не зупиняв. Їх екіпаж викликали на допомогу іншому, які безпосередньо зупинили цю компанію. Було всього три екіпажи: один складав матеріали на одну особу, другий - на другу, третій - на третю особу. Прибули на місце приблизно через 15 хв. Ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя) виявляв він, але можливо акт огляду на стан алкогольного сп'яніння складав стажер, поки він складав протокол. У протоколі зазначив місце керування вул. Любецька, 2, з прив'язкою до будівлі, яка була найближче того місця, де зупинився транспортний засіб. Надалі, зазначив, що зупинили одну людину, а двох не зупиняли. ОСОБА_1 сам підійшов до працівників поліції. Він складав матеріали по відеодоказам. ОСОБА_1 їхав по вул.. І.Мазепи, а не по вул. Любецькій, 2.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Разом з тим, відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про Національну поліцію» одним із превентивних заходів, який може застосувати поліція, є зупинення транспортного засобу.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Згідно з ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Крім того, відповідно до п.4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристроїдати та часу.
1. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
2. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Разом з тим, із відеозапису, долученого до матеріалів справи, неможливо встановити чи була процедура огляду проведена із дотриманням усіх вимог Інструкції.
Відеозапис здійснений поліцейськими під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 з 20.24 год до 20.56 год. На ньому не зафіксовано факту зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Останній сам підійшов до поліцейських спитати причину зупинки його товариша. О 20.56 год лише розпочалась фіксація відносно ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, що обов'язок поліцейських здійснювати безперервний відеозапис виявлення, фіксації адміністративного правопорушення та проведення процесуальних дій є запорукою дотримання законності при вчиненні поліцейськими указаних дій, об'єктивності цих дій, усунення конфліктних та спірних питань, забезпечення судової справи належними та допустимими доказами, необхідних для розгляду справи.
Крім того, відеозапис не містить факту керування ОСОБА_1 о 20.24 год по вулиці Любецькій, 2.
Також не містить проїзду перехрестя на заборонений сигнал світлофора «червоний». Отже, інспектором належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Суд констатує, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак з врахуванням того, що безпосередньо працівники поліції не зупиняли трансопртний засіб під керуванням ОСОБА_1 , останній не керував транспортним засобом по по вулиці Любецькій, 2, а тому у поліцейського не було підстав пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази у сукупності поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що електросамокат не є транспортним засобом судом не приймаються з огляду на зазначені вище положення Закону.
Частиною 2 ст.62 Конституції України зазначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року,«Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на зазначене вище, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.
Керуючисьст.ст. 1, 9, 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 245, 247, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постановупротягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст постанови складено 13.09.2025.
Суддя: Н.В. Маслюк