Справа № 589/1796/24
Провадження № 2-а/589/36/24
23 грудня 2024 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Прачук О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 954 від 05.04.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначив, що 05 квітня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 954 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови, ОСОБА_1 відмовився отримати повістку про необхідність його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.11.2023 о 09-00 год., про що був складений акт про відмову, доказів наявності поважних причин його неявки не надав, чим порушив вимоги законодавства України, а саме: ч. 1 та ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки про розгляд справи його взагалі ніхто не повідомляв, що позбавило його можливості реалізувати своє право на захист. Крім того, строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст.38 КУпАП закінчились. Враховуючи наведене, просить суд скасувати вказану постанову, провадження у справі щодо нього закрити та стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
12 червня 2024 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову останній зазначає, що 27.11.2023, в ході проведення мобілізаційних заходів службовими особами відповідача ОСОБА_1 було запропоновано отримати повістку про необхідність його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.11.2023 о 09-00 год. Однак, від отримання зазначеної повістки ОСОБА_1 відмовився, через що було складено акт відмови та в усній формі повідомлено останнього про необхідність з'явитися 28.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, у зазначену дату та час позивач не з'явився, жодних документів щодо поважності пропуску виклику не надав. За даним фактом щодо позивача 26.03.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення № 954, ознайомлюватись з яким ОСОБА_1 відмовився. Тому в присутності свідків позивачу було доведено зміст протоколу, роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд справи, яка відбудеться 05.04.2024. Однак на розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи чи надання пояснень на адресу відповідача не надходило. На підставі чого 05.04.2024 винесено постанову № 954 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Тому вважають заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, а тому у задоволенні позову просять відмовити.
12 червня 2024 року представник позивача - адвокат Осьмаков О.А. подав до суду відповідь на відзив відповідача, в якому наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог. У відповіді на відзив зазначив, що все вказане відповідачем є недоведеним і бездоказовим. Належних доказів щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, крім підписів свідків, суду не надано. Правомірність строків притягнення до відповідальності позивача відповідачем не доведена.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного:
Як встановлено судом, 27.11.2023 було складено акт про відмову в отриманні повідомлення з якого слідує, що ОСОБА_1 був повідомленим про його обов'язок з'явитися 28.11.2023 о 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, проходження медичної комісії та вирішення питання про призив на військову службу під час мобілізації.
26.03.2024 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП № 954, за порушення вимог ч. 1 та ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
05 квітня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 954 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Як вбачається з матеріалів справи, акт про відмову в отриманні повідомлення від 27.11.2023 року не містить обставин намагання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 вручити повістку ОСОБА_1 та в який саме спосіб останній відмовився від отримання повістки.
Крім того, в порушення Порядку №1487, вказаний акт складений без присутності понятих, які б підтвердили факт відмови позивача від одержання повістки про необхідність прибуття 28.11.2023 о 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, проходження медичної комісії та вирішення питання про призив на військову службу під час мобілізації.
У вказаному акті тільки наявні прізвища та підписи посадових осіб, якими був складений акт.
Тобто, єдиний доказ, який покладено в основу для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП не може бути взятий судом до уваги, оскільки такий є недопустимим, недостовірним та недостатнім для доведення вини останнього в інкримінованому йому правопорушенні.
Будь-які інші докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано.
Поряд з цим, суд наголошує на такому.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Як передбачено п.п. 12, 13 Розділу ІІ Інструкції, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 5) виноситься за наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення не є триваючим та таке вважається вчиненим з моменту його неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відбулося поза межами строку, визначеного ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Пунктом 11 Розділу ІІ Інструкції визначено, що у справі керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який її розглядає, відповідно до статті 284 КУпАП виносить одну з таких постанов :про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи.
Відтак, виносячи постанову про адміністративне правопорушення № 954 від 05.04.2024 року посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 повинна була закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що будь-які докази, що підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП суду не надані, суд вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з вищезазначеної норми чинного законодавства, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.
На підставі ст.ст. 210-1, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 954 від 05.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3 400 грн по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1605 грн 60 коп. судових витрат.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук