Справа № 585/2805/25
Номер провадження 1-кс/585/1251/25
15 вересня 2025 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Роменського міськрайонного суду Сумської області клопотання заступника начальника СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025200470000567 від 22.07.2025 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 115 КК України, -
15 вересня 2025 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло відповідне клопотання, в якому прокурор просить продовжити строк тримання під вартою відносно : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ромни Сумської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України.
1.1Доводи клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським РВП ГУНП України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Роменською місцевою прокураторою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025200470000567 від 22.07.2025 року за ч. 1 ст. 115 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 21.07.2025 року приблизно о 21 годині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 прийшла в гості до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 і почали вживати спиртні напої.
Цього ж дня, приблизно о 22.30 годині року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 відбулася конфлікт, з приводу того, що ОСОБА_8 ніби-то періодично виносить речі з його будинку. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 . В той час як ОСОБА_7 знаходилась в сидячому положенні на підлозі в одній з кімнат вказаного будинку, ОСОБА_4 наніс 3 удари кулаком правої руки в область живота та тулуба ОСОБА_7 . Далі, ОСОБА_4 , не зупинившись на скоєному продовжуючи свою протиправну діяльність, що спрямована на позбавлення життя людини, взяв з дивану до рук полотенце, та обвів полотенце навколо шиї (по передній частині) та двома руками поверх полотенця, почав її удушувати, в той час як ОСОБА_7 перебувала в сидячому положенні на підлозі Приблизно через п'ять хвилин ОСОБА_4 припинив стискували горло ОСОБА_8 та зрозумівши, що остання вже хрипить, облишив її та ліг спати.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , померла, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №110 від 22.07.20225 причиною смерті ОСОБА_7 є «напад з повішенням, удавленням та задушенням з метою вбивства та нанесення ушкоджень» .
Таким чином, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: у вчиненні умисного вбивства,тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
23.07.2025 ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
24.07.2025 р. підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 години 00 хвилин 19 вересня 2025 року.
Завершити досудове розслідування в зазначений термін, не представляється за можливе, постановою керівника Роменської окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 22.10.2025 року.
У зв'язку з тим, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під ОСОБА_10 , а ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, у зв'язку з чим звертаються з клопотанням продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового слідства - терміном до 14 жовтня 2025 року без права внесення застави.
Застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти ризикам, наведеним у клопотанні.
1.2 Доводи сторони обвинувачення
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала, просла його задовольнити, пояснення надала аналогічні тексту клопотання та зазначила, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились та не відпали.
Враховуючи вагомість слідчих дій, які необхідно провести для спрямування обвинувального акту до суду, та з метою запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурор ОСОБА_3 просила продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового слідства - до 14 жовтня 2025 року без права внесення застави.
1.3 Доводи сторони захисту
Підозрюваний ОСОБА_4 у вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою покладався на розсуд суду. Зазначив, що покази, в судовому засіданні при обранні запобіжного заходу, та слідчому, стосовно вбивства ОСОБА_8 , надав під тиском працівників поліції. Пояснив, що він не хотів смерті ОСОБА_8 , а лише витягував її з будинку. Тягнув за шию, а тому можливо десь їй щось перетиснув. Умислу на позбавлення її життя в нього не було. ОСОБА_8 йти з будинку не хотіла і можливо він витягуючи її з будинку якось невдало взяв за шию, але смерті він її не хотів. Слідчому покази надав уже після того, як двоє оперуповноважених його катували в лісі та змусили зізнатись у вбивстві ОСОБА_8 .. Зазначив, що ні адвокату, ні в минулому судовому засіданні під час обрання запобіжного заходу про це не сказав, оскільки один із оперуповноважений, які його катували, пригрозив йому, що якщо він змінить покази чи комусь повідомить, то він помре в камері від серцевого нападу. Побоюючись за своє життя, він дав покази, які його змусили надати оперуповноважені.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
1.4 Оцінка та висновки слідчого судді
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.199 строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частинами 3 та 5 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Згідно повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція вказаної статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 , у розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, суд звертає увагу, що їх вже було перевірено і визначено в ухвалі Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 липня 2025 року. З часу останнього продовження запобіжного заходу минуло два місяці, що дозволяє суду враховувати їх при вирішенні цього клопотання про продовження запобіжного заходу.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Суд уважно ставиться до того, що зі сплином часу продовження запобіжного заходу потребує більшого обґрунтування тих ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, і що прокурор повинен надавати додаткові підстави щодо цього питання, проте вже надані прокурором доводи існуючих ризиків були враховані судом при обранні запобіжного заходу 24 липня 2025 року. Доведені ризики і та обставина, що вже було враховано при обранні запобіжного заходу, дозволяє суду прийти до висновку, що існуючий запобіжний захід цілком відповідає обґрунтованості підозри, встановленим ризикам та особі обвинуваченого. Щодо клопотання захисника про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану, то слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, на цьому етапі досудового слідства, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику ухилитись від явки до органів досудового слідства та або суду. За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід продовжити підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.
Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Постановою Роменської окружної прокуратури від 15.09.2025 р. продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12025200470000567 від 22.07.2025 року року за ч. 1 ст. 115 КК України до трьох місяців, тобто до 22 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість на даний час закінчити досудове розслідування, у зв'язку з необхідністю отримати результати призначених експертиз, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт, реєстр, при необхідності виконати інші слідчі та процесуальні дії.
1.5 Щодо визначення застави
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя особи, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
За наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
1.6. Щодо заяви ОСОБА_4 про застосування до нього насильства під час затримання
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
В контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також усталеної практики Європейського суду з прав людини (справи «Вергельський проти України» (заява № 19312/06, рішення від 12.03.2009) та «Яременко проти України» (заява № 32092/02, рішення від 12.06.2008), коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню з боку суб'єктів владних повноважень усупереч ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов'язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом проведення ефективного офіційного розслідування. Це означає, що таке розслідування повинно бути ретельним, а органи влади завжди повинні добросовісно намагатися з'ясувати те, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки, а тим більше обґрунтовувати ними свої рішення. Перевірка доводів засудженого стосовно незаконних методів ведення слідства має суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, і формальний підхід до перевірки таких тверджень є неприпустимим.
Верховним Судом у постанові від 29.10.2019 у справі № 515/2020/16-к зазначено, що для того, щоб у компетентних органів виник обов'язок провести розслідування за заявою про застосування методів, які порушують ст. 3 Конвенції, така заява має бути небезпідставною, тобто містити в своєму змісті конкретні обставини такого поводження і мати певне підтвердження цим обставинам, або інформацію, яка дає можливість перевірити чи має заява певні підстави.
Згідно з практикою Європейського суду допустимість як доказів свідчень, отриманих за допомогою катувань, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні зводить нанівець саму суть права обвинуваченого не свідчити проти себе та призводить до несправедливості кримінального провадження в цілому.
Так, ч. 6 ст. 206 КПК України передбачає, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених, серед іншого, працівником правоохоронного органу.
Частина 1 ст. 214 КПК України встановлює, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином слідчий суддя вважає за необхідне доручити відповідному органу досудового розслідування, а саме СВ (з дислокацією в м. Полтави) ТУ ДБР, розташованому в м.Полтаві провести дослідження фактів, викладених в усній заяві ОСОБА_4 від 15 вересня 2025 року щодо застосування щодо нього в ході досудового розслідування № 12025200470000567 від 22.07.2025 року психологічного та фізичного тиску з боку оперативних співробітників Роменського РВП ГУНП в Сумській області з моменту виявлення з 07 години 00 хвилин 22.07.2025 року до моменту його затримання 22.07.2025 року о 14 годині 46 хвилин , шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування.
Водночас, слідчий суддя приймає до уваги положення п.3 ч.2 ст.307 КПК України, згідно яких зобов'язання вчинити таку дію входить до повноважень слідчого судді місцевого суду за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність підчас досудового розслідування, проте,на підставі ч.6 ст.9 та ч.1 ст.9 КПК України, вважає за можливе, із використанням аналогії закону, задля забезпечення ефективності кримінального провадження та дотримання засади розумності строків розгляду, доручити СВ (з дислокацією в м. Полтави) ТУ ДБР, розташованому в м.Полтаві внести до ЄРДР відомості за заявою обвинуваченого ОСОБА_4 від 15 вересня 2025 року щодо застосування щодо нього в ході досудового розслідування № 12025200470000567 від 22.07.2025 року психологічного та фізичного тиску з боку оперативних співробітників Роменського РВП ГУНП в Сумській області з моменту виявлення з 07 години 00 хвилин 22.07.2025 року до моменту його затримання 22.07.2025 року о 14 годині 46 хвилин , та провести досудове розслідування відповідно до глави 19 КПК України.
При цьому, враховуючи вимоги кримінального процесуального закону щодо розумності строків розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідним зобов'язати СВ (з дислокацією в м. Полтави) ТУ ДБР, розташованому в м.Полтаві повідомити Роменську окружну прокуратуру Сумської області про прийняте процесуальне рішення в розумні строки.
Керуючись ст. 176, ч.1 ст.177, 178, 183, 193,194,197, 199 КПК України, слідча суддя, -
1.Клопотання заступника начальника СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025200470000567 від 22.07.2025 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 115 КК України, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строком досудового розслідування, терміном - до 14 години 00 хвилин 14 жовтня 2025 року, без права внесення застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, а підозрюваним - з моменту отримання повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
2.Доручити СВ (з дислокацією в м. Полтави) ТУ ДБР, розташованому в м.Полтаві провести дослідження фактів , викладених в усній заяві ОСОБА_4 від 15 вересня 2025 року щодо застосування щодо нього в ході досудового розслідування № 12025200470000567 від 22.07.2025 року психологічного та фізичного тиску з боку оперативних співробітників Роменського РВП ГУНП в Сумській області з моменту виявлення з 07 години 00 хвилин 22.07.2025 року до моменту його затримання 22.07.2025 року о 14 годині 46 хвилин , шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування.
Зобов'язати СВ (з дислокацією в м. Полтави) ТУ ДБР, розташованому в м.Полтаві повідомити Роменську окружну прокуратуру Сумської області про прийняте процесуальне рішення в розумні строки.
Ухвала в цій частині набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає
Повний текст ухвали оголошено 16 вересня 2025 року об 11 год. 45 хв.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_11