Справа № 583/1611/25
1-кп/583/259/25
"16" вересня 2025 р. м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання ОСОБА_2 , засудженого Охтирським районним судом Сумської області 15.08.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про надання дозволу на проведення телефонних розмов, -
До Охтирського міськрайонного суду Сумської області звернувся ОСОБА_2 , засуджений Охтирським районним судом Сумської області 15.08.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з клопотанням про надання дозволу на користування платною послугою з доступу до телефонного зв'язку через засоби зв'язку «IP телефонія». Телефонувати буде близьким ОСОБА_3 (тел. НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (тел. НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (тел. НОМЕР_3 ).
На даний час ОСОБА_2 перебуває в ДУ «Харковський слідчий ізолятор».
Розглянувши клопотання, суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду (частина 3 статті 63 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (частини 1, 2 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що державою гарантовано права, свободи і законні інтереси засуджених, які користуються усіма правами людини та громадянина за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду.
Особливості реалізації права засуджених на телефонні розмови врегульовано статтею 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Частиною 5 указаної статті передбачено, що засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.
Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час.
Водночас частиною 8 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.
Згідно з п. 1 глави 4 розділу VII Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14 червня 2019 року, для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією СІЗО місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв'язку, які знаходяться на обліку СІЗО.
Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За потреби та за погодженням з адміністрацією СІЗО телефонна розмова може бути надана у будь-який час.
З метою реалізації права на телефонні розмови засуджених тривалість розмови одного засудженого не повинна перевищувати 15 хвилин.
З дозволу начальника СІЗО, або його заступника, або осіб, які виконують їх обов'язки, телефонні розмови надаються засудженому за його письмовою заявою, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові абонента, ступінь спорідненості, телефонний номер абонента, тривалість розмови.
У разі якщо засуджений набирає телефонний номер абонента, який не зазначений у заяві, а також вживає під час телефонної розмови нецензурні слова, телефонна розмова припиняється, про що робиться відмітка на заяві засудженого.
Факт телефонної розмови засудженого реєструє молодший інспектор чергової зміни у журналі обліку телефонних розмов засуджених (додаток 23).
Телефонні розмови між засудженими, які перебувають в інших СІЗО або установах виконання покарань, не дозволяються.
Системний аналіз приписів частини 5 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України та глави 4 розділу VII Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14 червня 2019 року, свідчить про те, що адміністрація установи виконання покарань забезпечує право засуджених на телефонні розмови, у зв'язку з чим суд вважає, що заява засудженого ОСОБА_2 підлягає задволенню.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Заяву засудженого ОСОБА_2 , Охтирським міськрайонним судом Сумської області від 15.08.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про надання дозволу на проведення телефонних розмов, - задовольнити.
Надати засудженому ОСОБА_2 дозвіл на проведення телефонних розмов у відповідності до положень Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14 червня 2019 року:
- з дружиною ОСОБА_3 за номером телефону НОМЕР_1
-з адвокатом ОСОБА_4 за номером телефону НОМЕР_4 .
- з сестрою ОСОБА_5 НОМЕР_3 .
Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Харківський слідчий ізолятор»
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1