Справа № 950/608/25
Номер провадження 1-кп/950/151/25
16 вересня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 62025170040002227 від 07.02.2025 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка, Лубенського району, Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 фактично проживаючого за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території Сумської області, раніше не судимого;
за ч. 4 ст. 402 КК України;
сторони кримінального провадження, присутні в судовому засіданні:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.
Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 18.09.2025 року.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу,мотивуючи це тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
При цьому прокурор вважає, що існують ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, так як вчинив тяжкий злочин і може уникати відповідальності за його вчинення; обвинувачений може незаконно вплинути на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для зміни їхніх показів на свою користь; ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, прокурор в судовому засіданні просив суд продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечили.
Згідно ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу суд, зокрема, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши подане клопотання та матеріали справи, суд бере до уваги, що в ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) «Про взяття під варту до суду» від 27.06.1980 зазначено, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган, повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами
Також суд враховує, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України чинним законодавством визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Зазначена обставина, на думку суду, свідчить про ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого та підвищує ризик того, що він може ухилитися від суду, в той час як відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою: для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
Тому, не зважаючи на те, що тяжкість покарання не може бути єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен брати її до уваги.
Крім того, суд вважає, що покладені в обґрунтування клопотанні прокурора обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були визначені при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, не були спростовані в судовому засіданні, підтверджуються на цьому етапі розгляду справи достатньою сукупністю даних, які перебувають у кримінальному провадженні, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.
Також суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених процесуальних обов'язків, в той час як обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано доказами, наданими суду для дослідження в судовому засіданні, а доказів того, що застосування ж будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого в судове засідання надано не було.
Разом з тим, суд бере до уваги ту обставину, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , вчинено в умовах воєнного стану та враховує вимоги абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають право суду не визначати розміру застави у кримінальному провадженні.
За таких обставин суд дійшов до висновку про неможливість застосування домашнього арешту, застави, інших більш м'яких запобіжних заходів, та вважає за необхідне з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 178, 197, 199, 314-315, 331, 371-372 КПК України;
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Тарасівка, Лубенського району, Полтавської області, громадянину України, освіта середня, не одруженому, військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованому по АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території Сумської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії ухвали і строк утримання під вартою ОСОБА_3 вважати до 24:00год. 14.11.2025 року, з послідуючим утриманням обвинуваченого в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор» без визначення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, взятою під варту в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_6