Справа № 303/4746/25
15.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/628/25 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 липня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, капітана поліції, ОСОБА_7 , погоджене прокурором Мукачівської окружної прокуратури, ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №42025072040000036, внесеному до ЄРДР 09.04.2025 року.
Застосовано до ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, по 14 вересня 2025 року, включно.
Визначено ОСОБА_6 розмір застави, враховуючи ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в сумі 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, 00 копійок.
Роз'яснено підозрюваній, що в разі внесення нею застави у визначеному розмірі вона підлягає звільненню з під варти і з того моменту буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Старший слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, капітан поліції, ОСОБА_7 , 17 липня 2025 року, звернулася до слідчого судді в порядку ст.183 КПК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №42025072040000036, внесеному до ЄРДР 09.04.2025 року.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 16.07.2025 року о 09.32 год.
Слідчий суддя в ухвалі вказує, що оголошена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, ОСОБА_6 вчинила тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, не працює, осіб, які б поручились за виконанням підозрюваною покладених на неї обов'язків, які викликають довіру суду не встановлено, тому обрати відносно останньої запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої порука, та домашнього арешту, не надається можливим, є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Від прокурора ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_5 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що старший слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, капітан поліції, ОСОБА_7 , 17 липня 2025 року, звернулася до слідчого судді в порядку ст.183 КПК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відносно ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №42025072040000036, внесеному до ЄРДР 09.04.2025 року.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено 16.07.2025 року о 09.32 год.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 .
Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_6 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
Стороною захисту під час розгляду в суді першої інстанції не спростовані доводи клопотання слідчого. Не надані докази в обґрунтування апеляційної скарги стороною захисту і до суду апеляційної інстанції.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Посилання апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.
Колегія суддів за результатами розгляду провадження дійшла висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Даних, які б унеможливлювали тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при її постановленні.
З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчим суддею правильно оцінені наявні ризики та обґрунтовано задоволено клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів враховуючи всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи запобіжного заходу, вважає, що у конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження. Застосований відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваної ОСОБА_6 та характером і обставинами злочину у якому він підозрюється, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст.182 КПК України.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі містяться також інші твердження захисника, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегією суддів враховується і те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, а обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , направлено до Рахівського районного суду Закарпатської області для розгляду по суті.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 липня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді