465/7843/25
2-а/465/259/25
про залишення без руху
"15" вересня 2025 р. Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про оскарження штрафу за завідомо неправдивий виклик, -
встановив:
ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до Франківського районного суду м. Львова з позовною заявою про оскарження штрафу за завідомо неправдивий виклик.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачкою не зазначено конкретного відповідача, а саме суб"єкта владних повноважень, до якого вона звертається з позовними вимогами, не зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти відповідача.
Крім того, в порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивачкою не зазначено відомості про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету.
Відповідно до п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачка зазначає в позовній заяві, що 03.09.2025 року вона викликала поліцію у звязку з домашнім насильством.
Однак, позивачкою не долучено індивідуальний акт, складений відносно неї, який нею оскаржується, не зазначає зміст позовних вимог до відповідача, норми матеріального та процесуального права, які, на її думку, є порушені.
Крім того, в прохальній частині позовної заяви заявниця просить врахувати відео, фото та свідчення доньки, що підтверджують реальність домашнього насильства; зафіксувати, що нею ухвала суду не порушувалася; надати можливість наручного передати слідству всі наявні фото та відео докази домашнього насильства яке має систематичний характер; також розглянути відео з розбіжністю подій та фактів зі свідченнями та показами, які надаються працівникам поліції при прибутті щоразу від кривдників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак такі вимоги не входять до компетенції суду першої інстанції при розгляді адміністративних позовів в порядку КАС України.
Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 цієї статті визначено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
В свою чергу, ч.9 ст. 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відтак, позивачці слід долучити підтвердження скерування позовної заяви з додатками відповідачу у відповідності до вимог ст. 44 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З наведеного вище вбачається, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160 КАС України, а тому, позовна заява не може бути прийнята до провадження і залишається без руху до усунення вказаних недоліків.
З огляду на встановлене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 про оскарження штрафу за завідомо неправдивий виклик - залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути зазначені недоліки позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Ванівський Ю.М.