Справа № 454/2779/25
08 вересня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до до Сокальської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділ частки нерухомого майна,
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить виділити 47/1000 ідеальних частин нежитлового будинку по АДРЕСА_1 в окреме нежитлове приміщення, припинивши його право часткової власності, визнати за ним право власності на окреме нежитлове приміщення.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому належить вказана частка нежитлового приміщення. Оскільки право власності зареєстровано на частку від цілого будинку, він позбавлений змоги використовувати дане приміщення за цільовим призначенням. Також, площа приміщення змінилась з 189,2кв.м до 182,7кв.м за рахунок знесення ненесучих перегородок без втручання в капітальні стіни, що не потребує дозвільних документів.
З метою присвоєння окремої адреси він звернувся до органу місцевого самоврядування, який присвоїв приміщенню окрему адресу «приміщення п1»
Представник позивача - адвокат Семенюк А.В. подав заяву, в якому позов підтримав, просив розглядати справу у його та позивача відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову, просила розгляд справи проводити у її відсутності. Також, повідомила, що Відповідач ОСОБА_4 являється неналежним відповідачем, оскільки він помер у 2015 році, а його частку у спільному частковому майні успадкували вона та ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_3 подала заяву про визнання позову, просила розгляд справи проводити у її відсутності. Також, повідомила, що Відповідач ОСОБА_4 являється неналежним відповідачем, оскільки він помер у 2015 році, а його частку у спільному частковому майні успадкували вона та ОСОБА_2 .
Відповідач ОСОБА_5 подав заяву, в якій позов визнав, просив розглядати справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_6 подав заяву, в якій позов визнав, просив розглядати справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_7 подала заяву про визнання позову, просила розгляд справи проводити без її участі.
Представник відповідача Сокальської міської ради подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, щодо вирішення спору покликався на розсуд суду.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 належать 47/1000 ідеальних частин нежитлового приміщення загальною площею 182,7кв.м, розташовані по АДРЕСА_1 , що встановлено з договору купівлі-продажу, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягу з Державного реєстру нерухомого майна та технічного паспорта.
З технічного паспорта та висновку від 20.05.2025р. встановлено, що загальна площа нежитлового приміщення змінилась з 189,2кв.м на 182,7кв.м за рахунок знесення перегородок без втручання в капітальні стіни, що не потребує дозвільних документів. Дане нежитлове приміщення складається з: кабінет прим.1 - площею 15,5 кв.м., приміщення прим.2 - площею 71,9 кв.м., приміщення прим.3 - площею 36,4 кв.м., склад прим.4 - площею 10,4 кв.м., склад прим.5 - площею 32,2 кв.м., склад прим.6 - площею 16,3 кв.м. За технічними показниками належна позивачу частка 47/100 об'єкта нерухомого майна може бути виділена в окреме приміщення.
Наказом Відділом архітектури та містобудування Сокальської міської ради Львівської області №69/2025 від 02.06.2025р. належному позивачу нежитловому приміщенню, яке утрворилося внаслідок виділення 47/1000 частин будинку по АДРЕСА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 , приміщення п1.
Згідно ст.317 ЦК України, зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України.
В силу ст.356 ЦК України, Учасники спільної часткової власності мають право на частку у праві власності на майно, а не на конкретно визначену частку в майні.
Згідно з нормою ст. 357 ЦК частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. У разі недосягнення згоди між співвласниками у праві спільної часткової власності про порядок володіння і користування спільним майном співвласник має право звернутися до суду з позовом про надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, а якщо це неможливо - вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 364 ЦК кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду.
Виходячи з аналізу даних норм, суд дійшов висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачу може бути виділено відокремлену частину нежитлових приміщень без завдання шкоди будівлі в цілому, оскільки в належній йому частині приміщень існує окремий вхід та він користується своєю часткою як окремим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 в натурі нежитлове приміщення, що становить 47/1000 частини будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1 , приміщення п1, яке зареєстроване на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) в окреме нежитлове приміщення, загальною площею 182,7 кв.м, (складається: кабінет прим.1 - площею 15,5 кв.м., приміщення прим.2 - площею 71,9 кв.м., приміщення прим.3 - площею 36,4 кв.м., склад прим.4 - площею 10,4 кв.м., склад прим.5 - площею 32,2 кв.м., склад прим.6 - площею 16,3 кв.м.) припинивши право спільної часткової власності.
Визнати за ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на окреме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , приміщення п1, загальною площею 182,7 кв.м, (складається: кабінет прим.1 - площею 15,5 кв.м., приміщення прим.2 - площею 71,9 кв.м., приміщення прим.3 - площею 36,4 кв.м., склад прим.4 - площею 10,4 кв.м., склад прим.5 - площею 32,2 кв.м., склад прим.6 - площею 16,3 кв.м.)
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса:
АДРЕСА_2 .
Відповідач: Сокальська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ:26205171, місцезнаходження: вул.Шептицького,44, м.Сокаль, Львівська область.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_6 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина