308/8192/25
08.07.2025 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - Ігнатко В.І., розглянувши матеріали про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 145971 від 06.05.2025 року убачається, що 06.05.2025 року о 08 год. 40 хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом, на відстані 5000 м. до державного кордону, на напрямку 309 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку, поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон.
У судовому засіданні адвокат Ігнатко В.І. пояснив, що ОСОБА_1 приїхав у м. Ужгород з м. Києва на запрошення свого друга ОСОБА_2 , та на залізничному вокзалі м. Ужгорода був затриманий співробітниками ДПС України. На їхню вимогу ОСОБА_1 показав їм свій багаж та надав всі необхідні документи, повідомив про обставини та мету свого прибуття до м. Ужгорода та про те, що не має наміру перетинати державний кордон України. Проте, незважаючи на те, що жодних дій, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ст. 204-1 КУпАП не убачалося, відносно нього склали протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Вказував, що матеріали адміністративної справи жодним чином не доводять існування події, а також склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Наявність протоколу про адміністративне правопорушення, який також не підтверджує факту спроби перетину державного кордону України є недостатнім для здійснення переконливих висновків, які поза всяким сумнівом могли б довести вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП. Просив суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені захисником , разом із запереченням на протокол від 08.07.2025 р., документи, суддя доходиь наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Частиною 2 статті 7 та статтею 245 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Частиною першою статті 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Таким чином, об'єктивну сторону цього правопорушення становлять такі альтернативні діяння: 1) перетинання державного кордону України пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а також 2) спробу такого перетинання.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Отже, для наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, необхідно встановити факт спроби перетину ним державного кордону з України в Словаччину поза встановленими пунктами пропуску та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, до матеріалів справи не додано належних доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було затримано за 5000 м. від державного кордону, на залізничному вокзалі м. Ужгород, тобто, у громадському місці загального користування, на території, відкритій для загального доступу, де люди можуть вільно перебувати і пересуватися, і знаходження на вказаній території не свідчить про намір незаконного перетинання кордону.
Згідно наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 від 06.05.2025 року, ОСОБА_1 вину не визнає. Вказує, що приїхав у місто Ужгород у гості до свого друга ОСОБА_2 , який є уродженцем м. Ужгорода та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначені обставини у нотаріально посвідченій заяві від 27.06.2025 року, підтвердив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 , який згідно з текстом заяви зустрічав на залізничному вокзалі м. Ужгород ОСОБА_1 та був зсвідком його затримання.
З огляду на зазначене, з наданих суду доказів неможливо встановити прямий умисел в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 щодо спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ст. 7 ч. 1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суддя доходить висновку про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.204-1 ч.2, 247 п. 1, 283-285, 287-294 КУпАП
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 204-1 КУпАП - закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Придачук