Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3644/25
15.09.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого ОСОБА_4 , заявника ОСОБА_5 , представника заявника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна,
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080000452 від 19.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30.07.2025 накладено арешт на речові докази із забороною відчуження, розпоряджання і користування, а саме: зокрема на автомобіль марки «Honda FR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.01.2019 року - належить заявнику ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 . Автомобіль з 19.07.2025 знаходиться на штрафмайданчику Відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у зв'язку з чим власник майна - заявник ОСОБА_5 повністю позбавлений права володіння, користування та розпорядження належним йому майном. Вважає, що на даний час є підстави для скасування арешту майна оскільки відпала потреба в подальшому його застосуванні, так як проведені всі необхідні судові експертизи слідчим, станом на день подачі клопотання - 08.09.2025 підозра заявнику не оголошена. У зв'язку з цим заявник звернувся до слідчого судді із даним клопотанням та просить скасувати арешт, накладений на вказаний вище транспортний засіб та зобов'язати слідчого СВ відділення поліції повернути йому автомобіль, як законному власнику(володільцю) вилученого майна.
Заявник ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання підтримали з мотивів, викладених в клопотанні та просили суд таке задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 та старший слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання заперечили, посилаючись на те, що майно, на яке накладено арешт є речовими доказами, щодо яких слід провести необхідні слідчі дії.
При цьому старший слідчий додатково пояснив, що в ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні проведено судову трасологічну експертизу, судову автотехнічну експертизу і залишилося провести інженерно-технічну експертизу.
Заслухавши пояснення, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні у провадженні СВ Відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080000452 від 19.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
30.07.2025 слідчим суддею Виноградівського районного суду Закарпатської області задоволено клопотання ст. слідчого СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 та накладено арешт на речові докази із забороною відчуження, розпоряджання і користування, а саме: зокрема на автомобіль марки «Honda FR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.01.2019 року - належить заявнику ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь- якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності [6; 7; 8; 9; 10].
Слідчий суддя приходить до переконання, що в даному випадку відсутні достатні підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння та користування заявником своїм майном - автомобілем марки «Honda FR-V», д.н.з. НОМЕР_1 ,, у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
Всі необхідні слідчі дії з даним майном проведені.
Таким чином арешт на автомобіль марки «Honda FR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , слід скасувати та за для збереження вилученого майна, як речового доказу, передати таке на відповідальне зберігання заявнику з правом користування із забороною відчуження.
Керуючись ст. ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задоволити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30.07.2025, на транспортний засіб - автомобіль марки «Honda FR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.01.2019 року - належить ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Заборонити відчуження автомобіля марки «Honda FR-V», д.н.з. НОМЕР_1 , та передати його на відповідальне зберігання власнику (володільцю) вилученого майна - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1