іменем України
15 вересня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/5473/25
Головуючий у першій інстанції - Косенко О. Д.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1473/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.,
суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,-
учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,-
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 01147-07/2023 від 07.16.2023 в розмірі 37 272 грн та сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що 16.07.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
29.01.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 29012024-1, за яким останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 01147-07/2023 від 16.07.2023.
Позивач зазначав, що термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погашена, у зв'язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 37 272 грн, а саме:
- 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 30 272 грн - заборгованість за відсотками.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.06.2025 позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №01147-07/2023 від 16.07.2023 у розмірі 7000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 454,93 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не надано доказів того, що первісний кредитор - ТОВ "Стар Файненс Груп" та сам позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є фінансовими установами та мають відповідну ліцензію на надання фінансових послуг. Відсутність в матеріалах справи доказів отримання ліцензії на надання фінансових послуг виключає набуття останнім прав кредитодавця у зобов'язанні згідно з кредитним договором № 01147-07/2023, зокрема в частині права нараховувати проценти за користування кредитом, отже стягненню підлягає лише сума фактично отриманих коштів.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення районного суду про відмову у задоволенні позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 від 16.07.2023 скасувати в повному обсязі та стягнути на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги полягають в наступному, що представник позивача не поінформований щодо необхідності надання ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг як обов'язкового доказу. Суд першої інстанції в межах своїх повноважень мав можливість постановити ухвалу про витребування даних доказів, визнавши їх необхідними для справедливого розгляду справи. ТОВ «Стар Файненс Груп» є самостійною фінансовою установою, яка в праві здійснювати різні фінансові послуги, зокрема щодо укладання кредитних договорів та мала право відступати право вимоги, про що завжди зазначає у кредитних документах.
Зазначає, що нарахування відсотків за даним кредитним договором відбувалося на підставі п. 1.4.1. кредитного договору № 2968452 від 21.02.2022, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту, з урахуванням всіх пролонгацій, у разі якщо в день повернення кредиту відбулося фактичне погашення кредиту в повному обсязі. Сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку кредиту визначеного договором, є проценти що нараховуються за неправомірне користування грошовими коштами в розуміння ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України.
Наголошує на тому, що умови нарахування процентів є істотною умовою даного договору, прийнята та погоджена сторонами. Відповідно до пункту 3.1. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюється згідно графіку платежів. У розрахунку заборгованості чітко можна простежити погашення, які вносив відповідач. Однак, дані суми є значно менші, ніж ті, які погодили сторони. Даних сум недостатньо для повного погашення, тому утворилась така сума заборгованості.
Звертає увагу на те, що всі відсотки нараховані у межах строку кредитування відповідно до умов кредитного договору, остання дата кредиту 09.07.2024. Однак нарахування відсотків припинилося 29.01.2024 (дата відступлення права вимоги). Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» самостійно нарахувань не здійснював.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить врахувати при розгляді справи поданий відзив та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
За доводами відзиву, відповідач зауважує, що п.п. 1.4.1. кредитного договору про встановлення оплати за позикою у розмірі 2,5% денних є несправедливим та порушує принцип добросовісності, створює істотний дисбаланс у сторін та явно завдає шкоду позичальнику, а відтак на переконання суду підлягає визнанню недійсним.
Зазначає, що відсутні докази перерахування цих коштів. Належним доказом заборгованості за тілом кредиту є виписка по картковому рахунку, яка повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами, а також не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору - розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів фактичного надання фінансових послуг відповідачу, зокрема, наявності у ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ліцензії на право надання фінансових послуг. Крім того, позивачем надіслано докази на право надання фінансових послуг у вигляді ліцензій ТОВ «Кредит-Капітал» та ТОВ «Стар Файненс Груп» тільки суду, тому вважає, що позивач порушив процесуальні норми, оскільки не виконав обов'язок щодо надання копій доказів відповідачу.
Посилається, що не має можливості здійснювати оплату по кредиту у зв'язку з тим, що в нього фінансові труднощі, не має достатнього заробітку для виконання кредитних зобов'язань у повному обсязі, має малолітню дитину з інвалідністю до 18 років, якій потрібно постійне платне медичне обстеження та лікування.
Звертає увагу на те, що він не відмовляється від виконання зобов'язань відповідно до умов договору, однак бажає оплатити основний борг (тіло кредиту) за кредитним договором.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 16.07.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту 01147-07/2023 (а.с. 16-20). Договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. За вказаним договором товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.2 Договору кредит надається на власні потреби клієнта строком на 360 днів, дата надання кредиту 16.07.2023. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування 09.07.2024.
Згідно із п. 1.4.1 Договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору.
Відповідно до п. 1.4.2 Договору, якщо клієнт 09.08.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку в розмірі 99,60% на перший платіж відповідно до графіку платежів.
Крім того, п. 1.6 Договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_5 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно з додатком № 1 до Договору сторони погодили графік платежів та паспорт споживчого кредиту, підписаний у формі електронного документу з використанням електронного підпису відповідача (а.с. 21-22).
Відповідно до довідки про ідентифікацію без номера та дати за електронним підписом директора ТОВ «Стар Файненс Груп», відповідач ідентифікований товариством за персональними даними. Акцепт договору ним здійснений шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W7026, відправленого відповідачу 16.07.2023 о 7:00:49 на номер мобільного телефону (а.с. 29).
Згідно з копією інформаційної довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №3426_250328153909 від 28.03.2025, адресованої ТОВ «Стар Файненс Груп», ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України 21/788-рк від 01.05.2023. Між товариствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022. Відповідно до зазначеного договору перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16.07.2023 о 19:15:00 на суму 7000 грн, маска карти № НОМЕР_5, номер транзакції в системі iPay.ua -286851370, призначення платежу: зарахування 7000 грн на карту № НОМЕР_5 (а.с.31).
Факт перерахування коштів у сумі 7000 грн на карту № НОМЕР_5 також підтверджується копією квитанції про зарахування № 263079892 від 16.07.2023, сформованої в системі iPay.ua (а.с.31).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 від 16.07.2023 за період з 16.07.2023 по 26.10.2024, здійсненого первісним кредитором - ТОВ «Стар файненс груп», заборгованість відповідача становить 37 272 грн, з яких:
- 7 000 грн - розмір заборгованості за основною сумою боргу;
- 4 025 грн - розмір заборгованості за відсотками;
- 26 247 грн - розмір заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 25-27).
29.01.2024 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29012024-1, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ «ФК «Стар файненс груп», у тому числі і до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 (а.с. 33-38).
Відповідно до копій витягу із реєстру боржників (а.с. 39) акту прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 40), платіжної інструкції від 29.01.2024 №74825 (а.с. 41) за договором факторингу №29012024-1, фактор - позивач отримав від клієнта ТОВ «Стар Файненс Груп» право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 від 16.07.2023 на суму 37 272 грн, з яких: 7000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 30 272 грн сума заборгованості за відсотками.
До матеріалів справи долучено копію досудової вимоги позивача № 23333953 від 17.04.2025, адресованої відповідачу, щодо погашення ним заборгованості по кредиту з наданням реквізитів для перерахування коштів (а.с. 42).
У матеріалах справи наявний лист АТ «Райфайзен Банк» від 30.04.2025 № 81-15-9/5377 про надання інформації на виконання ухвали суду, згідно з яким банк не є емітентом картки № НОМЕР_5 (а.с. 65).
Також до матеріалів справи долучено копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому батьком дитини вказано відповідача (а.с. 74), копія посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , як дитини з інвалідністю до 18 років (а.с. 75), а також виписок з медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого, згідно з якими ОСОБА_2 у період 2014 - 2024 років систематично проходив стаціонарне лікування у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».
Згідно з випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2021 позивач зареєстрований як юридична особа 25.09.2015, види економічної діяльності, 64.92 - інші види кредитування (основний), надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (а.с. 43).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що первісний кредитор - ТОВ "Стар Файненс Груп" та сам позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є фінансовими установами та мають відповідну ліцензію на надання фінансових послуг. Відсутність в матеріалах справи доказів отримання ліцензії на надання фінансових послуг виключає набуття останнім прав кредитодавця у зобов'язанні згідно з кредитним договором № 01147-07/2023, зокрема в частині права нараховувати проценти за користування кредитом, проте у матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 7 000 грн, які і підлягають стягненню на користь позивача.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення тіла кредиту не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду в оскаржуваній частині, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, в частині стягнення процентів за користування кредитом, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього та у попереднього кредитора (ТОВ «Стар Файненс Груп») права нараховувати проценти за кредитним договором № 01147-07/2023.
Відповідно до матеріалів справи, 16.07.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000 грн, строком на 360 днів, дата погашення кредиту 09.07.2024, процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту.
У п.п. 2.17 та 2.18 Договору указано, що клієнт підписуючи заявку надає свою згоду на використання товариством всіх варіантів підпису. Зі сторони клієнта кредитний договір підписується шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію». Будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше) пов'язані з укладенням та виконанням кредитного договору клієнт може підписати одним iз способів; накладанням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором або у випадку надсилання документів у паперовому вигляді, власноручним підписом.
У п. 8 Договору зазначений електронний підпис W7026 ОСОБА_1 , а також у матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Стар Файненс Груп» за одноразовим ідентифікатором W7026, який відправлено позичальнику 16.07.2023 о 07:00:49 РМ на номер телефону НОМЕР_3 .
До кредитного договору надані підписані ОСОБА_1 електронним підписом W7026 заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 11-12), паспорт споживчого кредиту (а.с. 13-15), графік платежів (а.с.21-22). Також надані правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 7- 10) та інформаційне повідомлення споживача (а.с. 23).
На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання щодо погашення кредиту, процентів, а тому за кредитним договором № 01147-07/2023 від 16.07.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість загальною сумою 37 272 грн, з яких: 7000 грн - тіло; 4025 - відсотки; 26 247 грн - прострочені відсотки (а.с. 25-27).
Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідач отримав кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору не повернув, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 7 000 грн, останній визнає цей факт і погоджується із своїм обов'язком щодо їх повернення.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач звернув увагу суду на те, що він не відмовляється від виконання своїх обов'язків відповідно до умов договору, однак бажає оплатити основний борг (тіло кредиту) за кредитним договором.
Щодо процентів суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів того, що первісний кредитор - ТОВ "Стар Файненс Груп" та сам позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є фінансовими установами та мають відповідну ліцензію на надання фінансових послуг. Відсутність в матеріалах справи доказів отримання ліцензії на надання фінансових послуг виключає набуття останнім прав кредитодавця у зобов'язанні згідно з кредитним договором № 01147-07/2023, зокрема в частині права нараховувати проценти за користування кредитом.
Проте, такі висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права, враховуючи наступне.
Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, оскільки висновки ґрунтуються на припущеннях, враховуючи, що судом не перевірено факт відсутності такої ліцензії у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Стар Файненс Груп».
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ТОВ «Стар Файненс Груп» є самостійними фінансовими установами, які надають фінансові послуги, зокрема щодо укладання кредитних договорів та відступати право вимоги.
Таким чином, в суду першої інстанції відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в частинні права нарахування процентів за користування кредитом.
На підтвердження статусу фінансової установи позивачем надано витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензій для здійснення діяльності з надання фінансових послуг ТОВ «Стар Файненс Груп» (а.с. 116) та свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 115 зворот).
Щодо договору про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 від 16.07.2023, то ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало належні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за цим договором.
Так, на підтвердження права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 від 16.07.2023 до ОСОБА_1 матеріали справи містять:
- Договір факторингу № 29012024-1, укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп» первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»;
- Витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024 де указано ОСОБА_1 ;
- Акт приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 29.01.2024 до договору факторингу № 29012024-1 від 29.01.2024;
- Платіжна інструкція (безготівковий переказ в національній валюті) від 29.01.2024.
Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023.
Вирішуючи питання про розмір заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 від 16.07.2023 апеляційний суд враховує, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом №3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Колегія суддів враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про надання фінансового кредиту №01147-07/2023, укладено між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 16.07.2023, тобто до набрання чинності Законом №3498-ХІ (24.12.2023).
Так, за умовами договору про надання фінансового кредиту №01147-07/2023 від 16.07.2023 товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 7 000 грн, строком на 360 днів. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата надання кредиту 16.07.2023. Дата погашення кредиту 09.07.2024. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. договору.
Договір факторингу № 29012024-1 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено 29.01.2024.
Як зазнав позивач в апеляційній скарзі, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» самостійно нарахувань процентів не здійснювало, нарахування здійснювалися ТОВ «Стар Файненс Груп», які припинилися 29.01.2024 (дата відступлення права вимоги), указане підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 25-27).
Таким чином, апеляційний суд погоджується з нарахованими відповідачу процентами в сумі 30 272 грн, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 від 16.07.2023 складає 37 272 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 30 272 грн - заборгованість за процентами.
Відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду належних і допустимих доказів на спростування наявності у нього заборгованості та доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості наданий ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», та відсутність заборгованості в частині процентів.
За викладених вище підстав, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови стягнення заборгованості за нарахованими процентами за користуванням кредитом не ґрунтується на вимогах закону і матеріалах справи та підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими за договором про надання фінансового кредиту № 01147-07/2023 процентами у розмірі 30272 грн.
Відтак, доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відмови стягнення процентів за користування кредитом скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Ураховуючи, що апеляційний суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повністю, то на його користь з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції в розмірі 2 422,40 грн (а.с. 2), а за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 3 633,60 грн (а.с. 115).
Керуючись ст. 141, 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2025 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованими процентами скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованими процентами задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 30 272 грн.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 червня 2025 року в частині визначення до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» розміру заборгованості за кредитом та судового збору змінити, збільшивши розмір стягнутої заборгованості за кредитним договором з 7000,00 грн до 37272,00 грн та судового збору з 454,93 грн до 2422,40 грн за розгляд справи у суді першої інстанції
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір за розгляд справи апеляційним судом в розмірі 3633,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 15.09.2025.
Головуючий Судді :