Справа № 740/4415/25
Провадження № 2/740/2042/25
15 вересня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить усунути перешкоди у здійсненні права власності житловим будинком (3/4 частки) АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування цим будинком.
Позов аргументовано тим, що позивачка являється співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 . Їй на праві особистої приватної власності належать 3/4 частки зазначеного будинку, а саме: 2/5 частки - на підставі договору дарування від 15.12.2004 та 7/20 частки - на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2025. Власником 1/4 даного будинку є ОСОБА_4 .
Будинок фактично поділений в натурі та має три відокремлені входи та виходи.
На даний час у будинку зареєстровані, але не проживають відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно договору купівлі-продажу, укладеного 15.05.2025 між позивачкою (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), сторони домовились про те, що продавець повністю звільнить відчужувану ним частку житлового будинку для вільного і безперешкодного користування нею покупцем, у тому числі зареєстровані особи будуть зняті з реєстраційного обліку до 15.06.2025.
До 15.06.2025 відповідачі в добровільному порядку не знялись із реєстраційного обліку, позивачка звернулась до Управління «ЦНАП» виконавчого комітету Ніжинської міської ради. 24.05.2025 вона отримала відмову у наданні адміністративної послуги, у зв'язку з відсутністю згоди на зняття з реєстрації відповідачі іншого співвласника житла - ОСОБА_5 .
Оскільки третя особа ОСОБА_4 з невідомих причин відмовляється надавати згоду на зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відповідачами обов'язок, визначений договором купівлі-продажу від 15.05.2025 не виконаний, позивачка змушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді 05.08.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Від позивачки до суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі та визнання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно засобами поштового зв'язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України, а також у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на веб-сайті судової влади України.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з Інформаційної довідки № 437480385 від 30.07.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.7-8) та довідки про технічний стан нерухомого майна №319 від 23.05.2025, виданої ФОП ОСОБА_6 (а.с.14-15), житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_4 - 1/4 частка, згідно мирової угоди від 05.12.1991, затвердженої Ніжинським міським судом 05.12.1991, та ОСОБА_1 - 2/5 частки, згідно договору дарування від 15.12.2004 р.№ 3333, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Зеленським В.В. та 7/20 часток, згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2025 р.№ 371, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Турчин А.М.
Відповідно до пункту 7 договору купівлі-продажу частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок, укладеного 15.05.2025 між ОСОБА_2 (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем), сторони домовились про те, що продавець повністю звільнить відчужувану ним частку житлового будинку для вільного і безперешкодного користування нею покупцем, в тому числі зареєстровані особи будуть зняті з обліку до 15 червня 2025 року (а.с. 11-12).
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на даний час зареєстровані у спірному будинку, що підтверджується копією домової книги (а.с.16-17) та відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 05.08.2025 №№ 1637084, 1637068 (а.с.20-21).
З відповіді Управління «ЦНАП» виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 24.07.2025 № 06-10/1499 вбачається, що позивачка 24.07.2025 зверталась до Управління із заявою про зняття із зареєстрованого місця проживання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , проте у наданні послуги їй відмовлено, у зв'язку з відсутністю згоди іншого співвласника житла (а.с. 18).
Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Частиною 1 статті 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ними (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Згідно з статтею 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.
У постанові від 25.07.2018 у справі № 638/13030/13-ц Верховний Суд зробив висновок, що припинення права користування житлом у колишнього власника, тягне за собою втрату його членами сім'ї права користування житлом, а отже у такому разі наявні правові підстави для виселення відповідачів. Право користування житлом для членів сім'ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім'ї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 644/6646/14-ц; від 25.02.2021 у справі № 741/26620/16-ц.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У статті 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач ОСОБА_2 , як колишній співвласник не виконав умов договору купівлі-продажу в частині зняття із зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 15.06.2025 себе та відповідача ОСОБА_3 , який не був співвласником спірного будинку, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується ОСОБА_2 у поданій до суду заяві про визнання позову. Тому позивачка, як власник житла має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Суд вважає, що вищенаведені обставини в сукупності є істотними і такими, які дають підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування будинком.
За таких умов та з огляду на положення статтей 391, 405 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням, підлягають задоволенню.
Обставин для відмови у задоволенні позову та таких, які б свідчили про наявність достатніх підстав для обмеження ОСОБА_1 , як власника, на мирне володіння її майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 354, ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Карпусь