Справа № 738/1808/25
№ провадження 2/738/596/2025
15 вересня 2025 року місто Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Савченка О.А.
за участі:
секретаря судового засідання - Лях Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мена цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»
до
відповідача ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи - не з'явились,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 75426251 від 05.06.2021 в сумі 45 981 грн. 75 копійок.
Обґрунтовано позов тим, що 05.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 75426251, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 15 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Договір між сторонами був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». 19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 1 911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і за договором позики № 75426251 від 05.06.2021. 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого право вимоги за договором позики № 75426251 від 05.06.2021 перейшли до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Відповідач не виконав умови договору позики, не повернув кредит позивачу, а також не виконав всі інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором. Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики № 75426251 від 05.06.2021 в розмірі 45 981,75 грн, 2 422,40 грн судового збору та 3 500 грн. понесених витрат на правничу допомогу.
В установлений судом строк відповідач не надіслав до суду відзив на позов та будь - які наявні докази, що спростовують позовні вимоги.
ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи без його участі та про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи і винесення судом заочного рішення.
Відповідач не надіслав клопотання про розгляд справи за його участю.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням учасників справи.
У зв'язку з тим, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов та заяви про розгляд справи без його участі не подав, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами без участі сторін.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.
05 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75426251, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 15 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день (зворот а.с.17).
Договір кредиту підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор enTu24uBtm, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією (а.с.11).
Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач порушив зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № 75426251 від 05/06/2021 станом на 13 серпня 2025 року відповідач має заборгованість у сумі 45 981,75 грн, в тому числі: 15 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30 981,75 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами (а.с.5-7).
19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали Договір факторингу № 1 911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі і за договором позики № 75426251 від 05.06.2021. 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого право вимоги за договором позики № 75426251 від 05.06.2021 перейшли до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (а.с.32-52).
V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини третьої статті 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про електронну комерцію», продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідач пройшов процедуру ідентифікації, надав згоду на обробку персональних даних, створив особистий кабінет, пройшов процедуру верифікації своєї платіжної картки, обрав бажану суму кредиту, ознайомився із текстами примірних договорів, відповідними правилами та умовами надання кредиту, про що поставив відповідну відмітку. Після прийняття відповідачем умов кредитних договорів, останній, уклав із первісними кредиторами кредитні договори, які були підписані відповідно до вимог ст.ст. 6, 8, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне. Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
В порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборгованої суми не повернув.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені».
Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснювала адвокат Ткаченко Ю.О. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 01.11.2024 (а.с.52-56).
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані Договір про надання правничої допомоги, Акт приймання - передачі справ на надання правничої допомоги, Акт приймання - передачі наданої правничої допомоги, Витяг з Акту № 15-П від 01.11.2024, Платіжна інструкція кредитного переказу коштів, Ордер на надання правничої допомоги, копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.52-59).
Суд дійшов висновку, що обсяг та розмір наданих адвокатом позивача послуг та виконаних робіт, який зазначений у договорі, акті виконаних робіт є обґрунтованими, оскільки у повній мірі узгоджується з матеріалами справи, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно платіжної інструкції № 579938174.1 від 08.08.2025 (а.с.61) позивачем було сплачено 2 422 гривні 40 копійок судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, будинок 9А офіс 204) заборгованість за Договором позики № 75426251 від 05.06.2021 в розмірі 45 981 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) гривня 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, будинок 9А офіс 204) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору, 3 500 гривень 00 копійок витрат понесених на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А. Савченко