Суддя 1-ї інстанції Гончаров С.А. Суддя - доповідач Шаптала Н.К. Справа № 22а-1043/07
26 червня 2007 р. м. Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді:Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Геращенка І.В., Міронової Г.М.
при секретарі судового засідання: Танцюра Н.С.
• за участю сторін: позивача: -представника за дорученням Анохіна Т.І., відповідача: - за дорученням Ткаченко В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні Донецького апеляційного адміністративного суду в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від 03 травня 2007 року про задоволення позову Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004741640/0 від 24.07.2006 р., про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 586 грн., № 0004751640/0 від 24.07.2006 р. про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 1060 грн., та № 0004791640/0 від 24.07.2006 р., про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 29 грн., колегія, -
Постановою Господарського суду Донецької області від 03 травня 2007 року задоволений позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004741640/0 від 24.07.2006 р., № 0004751640/0 від 24.07.2006 р. та № 0004791640/0 від 24.07.2006 р., про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі (відповідно) 586грн., 1060грн. та 29грн., визнані недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004741640/0 від 24.07.2006 р., № 0004751640/0 від 24.07.2006 р. та № 0004791640/0 від 24.07.2006 р., про зобов'язання Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" сплатити штраф в розмірі 50% від розмірів податкових зобов'язань з ПДВ (відповідно) з сум 1172грн., 2120грн. та 58грн.
Звертаючись до суду, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій, оскільки ним 24.10.2005 р. не здійснювалась сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, наданих до податкового органу 22.04.2005 р. Платіжним дорученням №243 від 20.10.2005 р. проведено сплату податкового боргу з ПДВ, який утворився станом на 01.01.2005 р., а вищезазначені зобов'язання з ПДВ виникли у позивача після 01.01.2005 р. Позивач вважає, що відповідач не мав права самостійно змінювати призначення платежу, яке було визначене ним в платіжних дорученнях.
Відповідач проти позову заперечує і вважає, що ним правомірно були застосовані до позивача штрафні санкції згідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" по встановленому актом перевірки факту порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Відповідач зазначив, що згідно до п. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) погашення відбувається у рівних пропорціях.
Відповідач, не погоджуючись з постановою суду про задоволення вимог позивача, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що сплата позивачем сум податкового боргу відбулася з порушенням граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилався на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" згідно якого у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, а також п. п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону, який передбачає, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його
виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу підтримав рішення суду і просив відмовити відповідачеві в задоволенні апеляційної скарги.Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом правильно застосований п. п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" згідно якого у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф. Розмір штрафу залежить від терміну такої несплати, та виходить з фактично сплаченої платником податку суми саме цього податкового зобов'язання.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що призначення платежу за платіжним дорученням № 243 від 20.10.2005 р., платежі за яким відповідачем були враховані при розрахунку штрафних санкцій, - є заборгованість з податку на додану вартість станом на 01.01.2005 р. згіднопротоколу-погодження № 05/2 від 11.10.2005 р.,ст. 39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2005 р. №664.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не мав права самостійно змінювати призначення платежу та направляти зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань інших податкових періодів.
З огляду на зазначене, застосування штрафних санкцій відповідачем є безпідставним.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та ухвалив постанову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004741640/0 від 24.07.2006 р., № 0004751640/0 від 24.07.2006 р. та № 0004791640/0 від 24.07.2006 р., про зобов'язання Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" сплатити штраф в розмірі 50% - а саме: 586грн., 1060грн. та 29грн. (відповідно), з додержанням вимог матеріального та процесуального права,доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду вимогам матеріального права неспроможні.
Постанова суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.24,195,196,199,200, 206,211,212 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 03 травня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: