Справа № 685/608/25
Провадження № 2/685/340/25
16 вересня 2025 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що 8 листопада 1981 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Карабіївською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області, актовий запис №21. Одруження з відповідачем виявилось невдалим, подальше сумісне життя і збереження сім'ї стали неможливими, між ними відсутнє взаєморозуміння, в сім'ї постійно сварки, вони стали зовсім чужі один одному, примирення з відповідачем неможливе. Оскільки сім'я остаточно розпалася, її збереження неможливе та недоцільне, просить шлюб розірвати, строк на примирення не надавати, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, подала заяву про підтримання позовних вимог, просить шлюб розірвати, строк на примирення не надавати, розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ст.128 ЦПК України, в суд не з'явився, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 3 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що 8 листопада 1981 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований Карабіївською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області , актовий запис №21, (що підтверджується свідоцтвом про шлюб) Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували докази позивачки і свідчили про необхідність збереження шлюбу, не подав клопотання про надання строку на примирення, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.110, 112 СК України, ст.12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, районний суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 8 листопада 1981 року Карабіївською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області , актовий запис №21 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з моменту проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуюча