Справа № 461/117/25
Провадження № 2-п/461/43/25
11.09.2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Александрович М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 461/117/25 за позовом
Акціонерного товариства «Ідея Банк»
представник позивача ? Михашула Євгенія Іванівна
(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)
до
ОСОБА_1
( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою у якій просить поновити строк для звернення із заявою про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення від 05.03.2025 ухваленого за результатами розгляду цивільної справи № 461/117/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Михашули Євгенії Іванівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також переглянути заочне рішення суду.
Мотивуючи подану заяву, ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 , зазначає, що про спірне судове рішення їй відомо не було, про наявність такого вона дізналась після звернення її представника до суду. Стверджує, що взяти особисту участь у судових засіданнях не мала можливості оскільки не була повідомлена про розгляд справи, копію позовної заяви з додатками не отримувала. Також, заявник заперечує позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» та пояснює, що виписка по рахункам не завірена та не відповідає дійсності, адже містить дані про рух коштів за іншими рахунками та прізвищами. Вказує, що відсутній належний розрахунок заборгованості. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 вважає, що заочне рішення підлягає перегляду.
Представник заінтересованої особи Михашула Є.І. подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, відповідно до яких заперечує проти задоволення заяви з мотивів безпідставності.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відповідності до ст.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи. Подали до суду заяви (клопотання) про розгляду справи за їх відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, зважаючи на наведені обставини, а також положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.
За приписами ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Положеннями ст. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи встановлено наступне.
05.03.2025 за результатами розгляду цивільної справи № 461/117/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Михашула Євгенія Іванівна, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 39321 гривня 17 копійок, а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового провадження було призначено кілька судових засідань, а саме на 03.02.2025 о 11 год. 30 хв. та 05.03.2025 о 10 год. 00 хв.
Відповідно до положень частини 6, 7, 8, 11 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру № 1026271 від 12.01.2025, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 16.12.2014 за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно матеріалів справи, судові повістки разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу місця реєстрації відповідача - АДРЕСА_2 , з яких вбачається, що позовну заяву з додатками вручено 21.01.2025 (підпис), а судова повістка на 05.03.2025 була повернута на адресу суду із довідкою поштового відділення з позначкою про повернення у зв'язку «за закінчення терміну зберігання».
Таким чином, наявні у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення та про повернення з довідкою поштового відділення з позначкою «за закінченням терміну зберігання» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Також, як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, відповідач підтверджує, що проживає за вищевказаною адресою, оскільки своєю адресою у заяві про перегляд заочного рішення вказує саме АДРЕСА_2 .
Окрім цього, виклики відповідача до суду було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб - сайт Галицького районного суду м. Львова).
Таким чином, відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Отже, суд відхиляє доводи заявника, що на момент ухвалення рішення суду останній не було відомо про розгляд справи та про те, що заявник не отримувала позовної заяви з додатками, оскільки у матеріалах справи наявні докази протилежного. При цьому, суд враховує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, в матеріалах справи наявний супровідний лист про скерування 05.03.2025 року сторонам, зокрема відповідачу копії відповідного рішення суду. Водночас, доказів отримання даного рішення у матеріалах справи немає з невідомих суду причин, адже рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення у справі відсутнє.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року у цивільній справі №461/117/25.
Також, як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явилась в судове засідання та (або) не повідомила про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох наведених вище обставин.
Згідно положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ч. 1-4 ст.12, ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена відповідачем, оскільки усі твердження заявника щодо обґрунтованості заявлених вимог фактично зводяться незгоди з розміром заборгованості.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 стосовно того, що виписка по рахункам, містить недостовірні відомості та не завірена представником позивача, виходячи з наступного.
Матеріали справи містять надані позивачем виписку по рахунку № НОМЕР_2 та довідку розрахунок заборгованості станом на 02.12.2024, які у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача, зокрема долученим до заяви про перегляд заочного рішення.
Виписка по рахунку містить записи про помилкові операції по клієнтам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , однак, всі ці операції були сторновані Банком як помилково віднесені на рахунок ОСОБА_1 , що також відображено у зазначеній виписці по рахунку та було враховано судом при ухваленні заочного рішення.
Відповідно до пп. 16 п. 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, сторно - спосіб виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до регістру бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки, що можуть виникати під час математичних підрахунків, застосування облікової політики, неправильної інтерпретації фактів, помилкового зарахування та/або списання коштів за рахунками, неналежного виконання посадових обов'язків.
Відтак, надана виписка по рахунку у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним бухгалтерським документом, підтверджує видачу ОСОБА_1 кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування.
Окрім цього, розрахунок загальної заборгованості заявника наводився у позовній заяві до якої додана довідка-розрахунок заборгованості станом на 02.12.2024.
Суд зазначає, що законом не визначено обов'язкову форму розрахунку і тому позивачем надано до суду з позовною заявою розрахунок заборгованості, який позивач вважав надати за потрібне, і який зроблений відповідно до умов Кредитного договору та з врахуванням усіх коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду, зворотного відповідачем не доведено.
Щодо доводів заявника щодо правильності нарахування пені та процентів, суд зазначає, що з розрахунку заборгованості за кредитним договором №B03.13022.003419458 від 30.11.2017 вбачається, що останні розрахунки процентів на прострочені заборгованість, пені за основним боргом та пені за відсотками було здійснено 16.10.2018, тобто до пред'явлення вимоги про усунення заборгованості.
Окрім цього, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії кредитного договору №B03.13022.003419458 від 30.11.2017, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами договору, з такими погодився у повному обсязі.
Усі зазначені обставини були враховані судом при ухваленні заочного рішення.
Отже, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 260, 287, 288 ЦПК України,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року у цивільній справі №461/117/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Михашули Євгенії Іванівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2025 року у цивільній справі №461/117/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Михашули Євгенії Іванівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором ? залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький