ЄУН: 336/11208/24
Провадження №: 2-з/336/9/2025
м. Запоріжжя 15 вересня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Якущенко Е.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом.
Крім того, в порядку забезпечення позову позивач подав до суду заяву, в якій просить забезпечити його позов, а саме: накласти арешт на рухоме майно транспортний засіб KIA SORENTO, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм (потужність) двигуна (см3/кВТ)-1995, який був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 та який станом на 10.09.2025 року заресстроване на ім'я ОСОБА_3 .
У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до неї доказами, дійшов до висновку про те, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За роз'ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Так, у провадженні суду (під головуванням судді Савеленко О.А.) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
За поданою заявою позивач зазначає, що вказаний вище транспортний засіб є предметом спору по цій справі, натомість доказів вказаного у розпорядженні суду (під головуванням судді Зарютіна П.В.) немає, адже суддя Савеленко О.А. на час розгляду заяви перебуває у відпустці. Такі докази не додані позивачем й до заяви про забезпечення його позову.
Враховуючи встановлений законом строк розгляду заяви про забезпечення позову та наявні в розпорядженні суду (під головуванням судді Зарютіна П.В.) докази, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 208, 209 ЦПК України, суд, -
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін