Дата документу 10.09.2025
Справа № 334/7708/24
Провадження № 8/334/8/25
10 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Жураківської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Стариченка М.П. про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення у цивільній справі за позовом первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Черкун Валентини Іванівни про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Черкун Валентина Іванівна про визнання права власності на спадкове майно за законом,
установив:
рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2025 року задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за законом, у задоволені первісного позову відмовлено.
Додатковим рішенням суду від 11.04.2025 року заяву представника відповідача Ткаченко О.С. про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати з надання правової допомоги у розмірі 7 500 гривень.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стариченка Миколи Петровича задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2025 року у цій справі скасовано, ухвалено нову постанову наступного змісту:
«Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Черкун Валентини Іванівни про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Зважаючи, що на момент розгляду заяви представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення, постанови Запорізького апеляційного суду від 15.07.2025 ще не існувало, то дана постанова апеляційного суду виходячи зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, на переконання адвоката Стариченка М.П., є нововиявленою обставиною, а також підставою для перегляду додаткового судового рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 11.04.2025.
Суд, розглянувши подану заяву, дійшов до таких висновків.
Статтею 246 ЦПК України визначено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Проте, у даному випадку скасування рішення суду від 31.03.2025 року не є такою підставою, адже додаткове рішення від 11.04.2025 року не є «юридично самостійним судовим рішенням», яким вирішені питання щодо прав та обов'язків сторін справи, а є невід'ємною складовою рішення суду від 31.05.2025 року, яким лише вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.
Відтак, скасування рішення суду від 31.03.2025 року автоматично потягло за собою й скасування додаткового рішення суду від 11.04.2025 року, незважаючи на те, що сторони його окремо не оскаржували.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судове рішення має містити відповіді на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги, а також вирішувати питання про негайне виконання та про судові витрати (вимога повноти рішення). Процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням цієї вимоги. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
При цьому, додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення. У разі скасування основного судового рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом, у постановах від 17 квітня 2023 року у справі №160/2282/19, від 30 травня 2023 року у справі №160/6648/20 та від 08 червня 2023 року у справі №560/18155/21, від 22 травня 2024 року у справі № 240/19931/22.
Ураховуючи вищевикладене, додаткове рішення суду від 11.04.2025 року втратило чинність одночасно із скасуванням рішення суду від 31.03.2025 року і додаткового перегляду не потребує.
Керуючись статтями 268, 270, 429 ЦПК України, суд
вирішив
відмовити у задоволені заяви адвоката Стариченка М.П. про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення у цивільній справі за позовом первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Черкун Валентини Іванівни про визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Черкун Валентина Іванівна про визнання права власності на спадкове майно за законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін