Справа № 308/13156/25
1-кс/308/5381/25
15 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025070000000396, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рахів, Закарпатської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, працюючого на посаді провідний інженер відділу якості, технічного контролю та нових технологій Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367КК України,-
Слідчий слідчої групи начальник відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий зазначає, що у період з 05.08.2020 по 31.12.2020, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду провідного інженера відділу якості, технічного контролю та новітніх технологій Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, являючись особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, зокрема послуг по технічному нагляду на підставі кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду (серії АТ № 003754 від 03.07.2015), був наділений повноваженнями, передбаченими Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007 (далі Порядок), а саме: пп. 1 п. 5 - проводити перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; пп. 2 п. 5 - вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; пп. 3 п. 5 - проводити разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; пп. 4 п. 5 - повідомляти підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; пп. 5 п. 5 - оформляти акти робіт, виконаних з недоліками; пп. 7 п. 5 - виконувати інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Проте останній, під час здійснення технічного нагляду за виконанням ТзОВ «ПБС» робіт з поточного середнього ремонту дороги державного значення Р-21 Долина - Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 у Закарпатській області, на підставі наказу № 67 від 05.08.2020, діючи умисно, зі злочинною самовпевненістю, передбачаючи, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, охоронюваним законом інтересам держави може бути завдано шкоду, легковажно розраховуючи на її відвернення, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси замовника - Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, діяв у порушення установленого Порядку.
Так, 03.09.2018 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області» (замовник) в особі начальника ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБС» (підрядник) в особі директора ОСОБА_8 , укладено договір № 28 на закупівлю послуг з Поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина - Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 Закарпатської області (надалі Договір), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС» зобов'язалось у порядку та на умовах визначених Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина - Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 Закарпатської області, згідно технічного завдання. Замовник зобов'язався прийняти надані згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі, на його рахунок.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна договору становить 584 800 000 гривень в тому числі ПДВ. Вартість робіт на 2018 рік складає 100000 гривень, на 2019 рік складає 584 700 000 гривень.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що договірна ціна є твердою і може бути переглянута за наступних умов: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; узгодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг) за ініціативи Підрядника; зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміна тарифів, що встановлюється на законодавчому рівні ( в тому числі державними регуляторами); покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення до збільшення суми, визначеної в договорі або зменшення обсягів робіт що виконуються.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що договірна ціна послу обґрунтовується відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», СОУ 42.1-37641918-050:2012 «Порядок визначення вартості капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення) з усіма змінами і доповненнями та згідно інших діючих нормативно-кошторисних документів.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки проводяться замовником виключно підряднику після підписання сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форм КБ-2в) і «довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця.
Одночасно з формою КБ-2в і формою КБ-3 підрядник надає замовнику розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера.
26.12.2018 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі начальника ОСОБА_7 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/1 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1 основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 584 779 582 гривень.
21.12.2019 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о.начальника ОСОБА_9 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/2 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1 основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - 584 779 582 гривень.
26.12.2018 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/3 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 5.1 основного договору внесені зміни, за якими термін надання послуг продовжено до 30.06.2021.
13.05.2020 між вказаними вище суб'єктами укладено додаткову угоду № 43/4 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - 199 500 000 гривень (з яких 199 500 000 гривень за рахунок залучених кредитних коштів, на 2021 рік - 383 879 582 гривень.
22.05.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/5 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої сторони внесли зміни у банківські реквізити.
14.07.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/6 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої на виконання п.3 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони погодили покращити предмет закупівлі та внести зміни і викласти додаток №1 (Договірна ціна) у новій редакції.
25.08.2020 між вказаними вище суб'єктами укладено додаткову угоду № 28/7 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - складає 296 772 378 гривень за рахунок залучених кредитних коштів, на 2021 рік - 287 867 753 гривень.
28.08.2020 між вказаними вище суб'єктами укладено додаткову угоду № 28/8 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - 287 000 000 гривень за рахунок залучених кредитних коштів, на 2021 рік - 297 640 131 гривень.
13.10.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о.начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/9 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - складає 504 867 753 гривень (з них 287 000 000 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 217 867 753 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік - 79 772 378 гривень.
24.11.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о.начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/10 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - складає 413543175,24 гривень (з них: 297 755 934,38 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік - 171 096 955,76 гривень.
07.12.2020 між вказаними суб'єктами укладено додаткову угоду № 28/11 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - складає 424 236 310,60 гривень (з них: 308 449 069,74 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік - 160 403 820,4 гривень.
15.12.2020 між вказаними суб'єктами укладено додаткову угоду № 28/12 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - складає 430 746 346,84 гривень (з них: 314 959 105,98 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік - 153 893 784,16 гривень.
21.12.2020 між вказаними суб'єктами укладено додаткову угоду № 28/13 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - складає 449 029 527,05 гривень (з них: 333 242 286,19 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік - 135 610 603,95 гривень.
23.12.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_8 укладено додаткову угоду № 28/14 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік - 0 гривень, на 2020 рік - складає 479 979 117, 19 гривень (з них: 364 191 876,33 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240, 86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік - 104 661 013,81 гривень.
Таким чином, на виконання Договору та додаткових угод до нього, підрядником, у період з вересня 2018 року по грудень 2020 року, виконано робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина-Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 Закарпатської області, на загальну суму 479 979 117, 19 гривень, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, зокрема:
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 26.12.2018 за грудень 2018 року на суму 20418 гривень;
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 16.07.2020 за липень 2020 року на суму 59 000 000 гривень;
- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 20.07.2020 за липень 2020 року на суму 48 140 398, 94 гривень;
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 03.08.2020 за серпень 2020 року на суму 41 555 644,13 гривень;
- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 18.08.2020 за серпень 2020 року на суму 41 636 075, 77 гривень;
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 01.09.2020 за вересень 2020 року на суму 6 800 199,10 гривень;
- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 03.09.2020 за вересень 2020 року на суму 85 734 756,43 гривень;
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 13.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 33 734 750, 88 гривень;
- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 13.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 20 275 035, 05 гривень;
- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 20.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 14 328 770,98 гривень;
- акт №4 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 27.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 27 596 659, 09 гривень;
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 18.11.2020 за листопад 2020 року на суму 4 132 925, 63 гривень;
- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 18.11.2020 за листопад 2020 року на суму 15 719 099, 23 гривень;
- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 24.11.2020 за листопад 2020 року на суму 14 888 860, 01 гривень;
- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 07.12.2020 за грудень 2020 року на суму 10 693 135, 36 гривень;
- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 15.12.2020 за грудень 2020 року на суму 2 645 159, 52 гривень;
- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 15.12.2020 за грудень 2020 року на суму 3 864 876, 72 гривень;
- акт №4 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 22.12.2020 за грудень 2020 року на суму 18 283 180, 21гривень;
- акт №5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 24.12.2020 за грудень 2020 року на суму 18 795 613, 66 гривень;
- акт №6 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 24.12.2020 за грудень 2020 року на суму 12 153 976, 48 гривень.
Однак, в ході проведення досудового розслідування встановлено факт завищення обсягів та вартості виконаних будівельних робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина-Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 Закарпатської області, а саме внесення дублюючих відомостей про витрати матеріальних ресурсів, зокрема щебенево-піщаної суміші С-7 (ЩПС) та сумішей асфальтобетонних для влаштування призми на вказаній ділянці дороги, хоча, ні локальним кошторисом не передбачено виконання робіт із влаштування такої призми, ні у самих актах не містяться відомості про виконання будівельних робіт по влаштуванню призми, із використанням вказаних матеріальних ресурсів.
В свою чергу, в період з 05.08.2020 по 24.12.2020, ОСОБА_4 , під час здійснення технічного нагляду за проведенням робіт на даному об'єкті, всупереч вимогам Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007, відповідно до якого, він взяв на себе зобов'язання по здійсненню технічного нагляду, а також перевірці виконаних робіт згідно актів виконаних робіт форми КБ-2в на об'єкті «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина-Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 Закарпатської області», недотримуючись норм визначених ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, вимог національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1*1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», після отримання складених та підписаних підрядником у 2020 році вищевказаних актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в із завищеними обсягами фактично виконаних робіт, діючи умисно, зі злочинною самовпевненістю, передбачаючи, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, охоронюваним законом інтересам держави може бути завдано шкоду, легковажно розраховуючи на її відвернення, маючи реальну можливість діяти так, як того вимагають інтереси замовника - Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, діяв у порушення установленого Порядку, належним чином зазначені акти не перевірив, обміри фактично виконаних робіт на даному об'єкті не провів, своїми повноваженнями, визначеними п. 6 Порядку не скористався, а навпаки, знаходячись в приміщенні Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, у невстановлений слідством точний час та при невстановлених обставинах, підписав як інженер технічного нагляду зазначені вище двадцять актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Таким чином, у період з 05.08.2020 по 24.12.2020, ОСОБА_4 своїм підписом засвідчив, що підрядником, за договором № 28 від 03.09.2018, виконано будівельних робіт (послуг) по об'єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина-Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 Закарпатської області», на суму 521 116 182,91 гривень, тоді як фактична вартість виконаних будівельних робіт становила - 483 229 788,07 гривень, тобто наявне завищення обсягів фактично виконаних робіт на суму 37 886 394, 84 гривень.
Таким чином, засвідчення ОСОБА_4 , як інженером технічного нагляду, наведених вище документів із внесеними до них недостовірними відомостями щодо обсягів виконаних будівельних робіт на об'єкті «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина-Хуст на ділянці км 44+983 - км 76+900 Закарпатської області», складених на виконання договору № 28 від 03.09.2018, стало підставою для подальшого перерахування Службою автомобільних доріг у Закарпатській області коштів державного бюджету через ГУДКУ у Закарпатській області, з рахунків UA788201720343291002100018420, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на розрахунковий рахунок підрядника UA133281680000000026006193451, відкритий в ПАТ «МТБ» МФО 328168, у сумі 358 526 888,06 гривень.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків, замовником сплачено завищену вартість виконаних будівельних робіт та будівельних матеріалів на користь ТзОВ «ПБС», а саме бюджетні кошти в сумі 37 886 394, 84 гривень, чим спричинено державі тяжких наслідків, так як сума матеріальних збитків у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 2020 рік.
Повідомлена 09.09.2025 відповідно до статей 276-278, 481 Кримінального процесуального кодексу України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а саме: неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині підтверджується комплексом зібраних у кримінальному проваджені доказів, зокрема: завіреними копіями актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по даному обєкту, які підписані ОСОБА_4 ; висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 15.08.2025, яким встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт в сумі кошти 37 886 394, 84 гривень, та іншими даними.
Слідчий вказує на те, що докази, які зібрані на даному етапі досудового розслідування в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатніми для обрання запобіжного заходу.
Слідчий зазначає, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, обумовленп необхідністю запобігти ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
На думку органу досудового розслідування наявний ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , а саме ч.2 ст.367 КК України є не тяжким та передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Також, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків з метою відмови або зміни їх показань.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий зазначає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, та осіб, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати ще на експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз, що негативно вплине на хід досудового розслідування та/або до підбурювання дачі ними неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність вищевказаних ризиків.
На думку сторони обвинувачення, з урахуванням сукупності обставин, наведених вище, а саме обґрунтованості підозри у вчиненні тяжких злочинів, тяжкості кримінальних правопорушень, способу їх вчинення, наслідків, які вони потягли, суворості можливого покарання, наявності кількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутності обставин, які перешкоджають цілодобовому домашньому арешту ОСОБА_4 , застосування більш м'яких запобіжних заходів аніж цілодобовий домашній арешт буде недостатнім, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи наведені в клопотанні обставини, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 Кримінального кодексу України, які відносяться до категорії не тяжких злочинів, тяжкість покарання, яке йому загрожує, та приймаючи до уваги,що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Позиція сторони обвинувачення в суді
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Прокурор надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вказаним в поданому клопотанні.
Позиція сторони захисту в суді
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 заперечив, зазначив, що заявлена підозра є необґрунтованою, а підозрюваний ОСОБА_4 не може бути суб'єктом кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.367КК України. Окрім того зазначив, що ризики наведені в клопотанні є необґрунтованими. Просив у задоволенні клопотання відмовити і застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме осоисте зобов'язання, яке буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним вимог кримінального закону.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи захисника, проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього цілодобового арешту заперечив, просив у задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього цілодобового арешту, пояснення захисника, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно п. 3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки.
Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Витягом з кримінального провадження № 12025070000000396 від 27.08.2025 року підтверджено, що органом досудового розслідування - ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
09.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене за ч.2 ст. 367 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_4 про підозру, копія якої йому вручена.
Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя , виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, враховує також тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, зокрема, санкція ч.2 ст. 367 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, наявності таких ризиків як незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та суду при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів, окрім як домашнього арешту в нічний час доби.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного.
Додані до клопотання докази підтверджують існування ризику можливості ОСОБА_4 впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілим у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків у кримінальному провадженні та дослідження їх судом.
На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинив злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процессуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.
При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не усі свідки. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду недоведений слідчим та прокурором, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміноване йому правопорушення. Так, санкція ч. 2 ст. 367 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Наведені вище обставини не є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням за нетяжкий злочин у найближчій перспективі не робить цей ризик актуальним.
Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, належним чином не вмотивоване, а викладені в ньому доводи, з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово буде виправданим.
Слідчий суддя зазначає, що обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому діяння та їх тяжкість, не свідчать про те, що при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, він не виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки.
Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про застосування дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту, належним чином не вмотивоване, а викладені в ньому доводи, з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які би давали підстави вважати, що застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту буде виправданим.
Слідчий суддя зазначає, що тяжкість діяння, та існування ризиків не свідчать про те, що при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в певний час доби, він не виконуватиме покладені на нього процесуальні обовязки.
У даному випадку, слідчий суддя, враховує те, що ОСОБА_4 здійснює постійний догляд за хворими батьками дружини, забезпечує їх всіма необхідними ліками, продуктами харчування та здійснює всі необхідні роботи по господарству, а відтак вважає за необхідне, застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
За таких обставин, слідчий суддя , врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, прийшов до висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово та про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, такі висновки ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах. При цьому, слідчий судя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке їй загрожує - згідно санкції статті Кримінального кодексу України, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби без застосування засобу електронного засобу контролю.
Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метою забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.
Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 21:00 год. по 07:00 год. наступної доби, без застосування електронного засобу контролю, в межах строку досудового розслідування, а саме до 07 листопада 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 21:00 год. по 07:00 год. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження;
- повідомляти орган досудового розслідування (слідчого, прокурора) про зміну свого місця проживання.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Строк дії ухвали - до 07 листопада 2025 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Хустського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань. В разі невиконання вище вказаних зобов'язань відносно нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1