Справа № 354/539/25
Провадження № 1-кп/354/128/25
16 вересня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яремче матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023091110000063 від 25.04.2025, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чортовець Городенківського району Івано-Франківської області, громадянина України, із повною вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, депутатом не обирався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 3 ст. 197-1, ч. 4 ст. 197-1 КК України,
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , всупереч вимог ст. 78, 79-1, 80, 81, 112, 116, 123-126, 211 Земельного кодексу України, ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 20 ЗУ «Про землеустрій», ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 27, 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, на частині самовільно зайнятої земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області та розташована на території с. Микуличин Надвірнянського району, вчинив активні умисні дії спрямовані на самовільне зайняття частини земельної ділянки комунальної власності, та самовільного будівництва будівлі на вказаній вище земельній ділянці за наступних обставин:
Так, в період часу з 12.10.2021 по 02.03.2023, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю та їх державної реєстрації, а також без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, здійснив, згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи №83/24-28 від 15.11.2024, будівництво нового об'єкту, а саме двохповерхової житлової будівлі.
Відповідно до Висновку експерта №84/24-28 від 14.08.2024 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, частина самовільно збудованої ОСОБА_4 двохповерхової будівлі знаходиться за межами належної йому земельної ділянки площею 0,0065 га з кадастровим номером 2611091501:10:024:0101 та за межами земельної ділянки його дружини ОСОБА_5 площею 0,0480 га з кадастровим номером 2611091501:10:024:0069, тобто на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності Яремчанської територіальної громади Надвірнянського району загальною площею 0,0038 га (38м2), при цьому вказана самовільно збудована ОСОБА_4 двохповерхова будівля площею 0,0001 га (1м2), знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області, тобто в охоронній зоні самовільно зайнятої ОСОБА_4 земельної ділянки транспорту.
За викладених обставин ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 197-1 КК України- самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці та ч. 4 ст. 197-1 КК України -самовільне будівництво будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні.
Позиції учасників судового провадження:
Позиція сторони обвинувачення
Позиція сторони обвинувачення викладена в обвинувальному акті, що був складений 27.03.2025 та затверджений прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_6 27.03.2025.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1 КК України та ч. 4 ст. 197-1 КК України, знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.
Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_4 визнав повністю, просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.
В судових дебатах прокурор просив призначити щодо обвинуваченого, покарання в межах санкції ч. 3 ст. 197-1 та ч. 4 ст. 197-1 КК України, а саме: за ч. 3 ст. 197-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, за ч. 4 ст. 197-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, просив остаточно визначити покарання- позбавлення волі строком на 2 роки, звільнивши, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, а також покласти обов'язки на підставі ст. 76 КК України.
Позиція сторони захисту
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. У скоєному розкаявся, пояснив суду, що перед тим як розпочати будівництво будинку не пересвідчився в правильності його розташування на земельній ділянці та довірився людям, які запевнили, що це його земельна ділянка, а як виявилося - Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. Просив суворо не карати.
Правова позиція потерпілого
Представник Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, 21.05.2025 подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника Яремчанської міської ради за наявними в матеріалах справи документами. При прийнятті рішення поклається на розсуд суду.
21.07.2025 ОСОБА_7 надіслала до суду письмові пояснення, в яких повідомила, що з огляду на необхідність повного та об'єктивного зясування всіх обставин справи та визначення обсягу завданої шкоди, питання про подання цивільного позову буде вирішено після розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення судового рішення.
Обсяг та порядок дослідження судом доказів
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, за згодою усіх учасників судового провадження, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого й дослідженням документів, які характеризують його особу.
При цьому, за основу суд бере до уваги покази обвинуваченого, вважає їх належними, допустимими та достовірними, послідовними, котрі у взаємозв'язку доводять фактичні обставини самовільного будівництва будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці та самовільного будівництва будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні.
Обвинуваченому судом роз'яснено, що він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, що повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Висновки суду
Таким чином, розглянувши кримінальне провадження стосовно обвинуваченого, допитавши останнього, дослідивши письмові матеріали, долучені прокурором відповідно до встановленого порядку, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці та самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні доведена повністю та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 197-1 та ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 зазначеного Кодексу суд призначає покарання, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, віднесено до категорії проступків, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 197-1 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
Згідно з вимогами ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Досудовою доповіддю, складеною 17.06.2025 Івано-Франківським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, встановлено, що ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення і ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб та ризик шкоди здоров'ю оцінюється як середній, відтак орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства при покладенні на нього обов'язків, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України (а.к.п.50-55).
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 03.10.2002 в справі «Бемер проти Німеччини» зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
У судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що останній раніше не судимий (а.к.п.69), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п.66-67), пенсіонер, є особою похилого віку, за місцем проживання характеризується позитивно (а.к.п. 65).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та нетяжких злочинів; особу винного та наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 197-1 КК України у виді пробаційного нагляду, та за ч.4 ст. 197-1 КК України у виді позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Водночас, оцінюючи конкретні обставини справи, що характеризують вчинені злочинні діяння, їх наслідки, тяжкість вчиненого, особу винного, який є пенсіонером та особою похилого віку, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання.
З огляду на це суд призначає покарання із застосуванням ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на строк, достатній для того, щоб він довів своє виправлення. Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
У справі "Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 (заява № 10249/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.
Цивільний позов у справі не заявлено.
На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 37 864 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 65, ч. 3 ст. 197-1, ч. 4 ст. 197-1, ст. 124, ч. 3 ст. 349, 369, 371-374,382, 392, 395 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 4 ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 3 ст. 197-1 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік;
-за ч. 4 ст. 197-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів:
за проведення судової земельно-технічної експертизи № 84/24-28 від 14.08.2024 в розмірі 26 504,80 грн (двадцять шість тисяч п'ятсот чотири гривні вісімдесят копійок),
за проведення будівельно-технічної експертизи № 83/24-28 від 15.11.2024, в розмірі 11359,20 грн (одинадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень двадцять копійок).
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_8