Постанова
Іменем України
15 вересня 2025 року
м. Харків
справа №953/1127/25
провадження № 22-ц/818/4524/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Кружиліної О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Солоницівської селищної ради (як орган опіки та піклування) до ОСОБА_1 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі адвоката Куц Костянтина Костянтиновича на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 15 липня 2025 року, постановлену суддею Юрлагіною Т.В.,
04 лютого 2025 року Солоницівська селищна рада (як орган опіки та піклування) звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2025 року у справі № 953/1127/25, н/п 2/953/1375/25 позовні вимоги Солоницівської селищної ради задоволено.
17 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Куц Костянтин Костянтинович звернувся до Київського районного суду із заявою, в якій просив: заочну форму рішення суду від 02.04.2025 у справі № 953/1127/25 скасувати, призначити на новий розгляд в загальному порядку.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 15 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Куц Костянтин Костянтинович про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2025 року у справі № 953/1127/25, н/п 2/953/1375/25 за позовом Солоницівська селищна рада (як орган опіки та піклування) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить: позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Залишено без розгляду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Куца Костянтина Костянтиновича про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2025 року у справі 953/1127/25, за позовом Солоницівської селищної ради (як органу опіки та піклування) до ОСОБА_1 , зацікавлена особа Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погодившись із вказаною ухвалою, представник Підлісного О.Г. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, поновити процесуальні строки на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2025 року у справі № 953/1127/25 та відкрити провадження по справі.
Вважає, що ухвала суду не ґрунтується на вимогах цивільно процесуального законодавства, які визначають порядок та строки подання заяви про перегляд заочного судового рішення. Зазначає, що 02.04.2025 року суд розглянувши позовну заяву Солоницівської селищної ради (як орган опіки та піклування) до ОСОБА_1 зацікавлена особа Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради винесла рішення про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 відносно неповнолітньої дитини гр. ОСОБА_2 . 16.04.2025 представник позивача адвокат Куц К.К. в приміщенні суду ознайомився з матеріалами цивільної справи, отримано копію позовної заяви з додатками, про те саме судове рішення представник відповідача не отримував. В цей же день, адвокат Куц К.К. подав заяву про отримання вказаного судового рішення. 01.05.2025 на вказане судове рішення представник ОСОБА_1 адвокат Куц Костянтин Костянтинович подав апеляційну скаргу. Про те, ухвалою Харківського апеляційного суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу повернуто з підстав не звернення із заявою про перегляд заочного рішення до районного суду. 11.06.2025 року адвокатом Куц К.К. через канцелярію Київського районного суду м. Харкова було отримане належним чином оформлене заочне рішення суду. Наголошує, що строки подання заяви про перегляд заочного рішення пов'язані зокрема з такою подією як отримання судового рішення. Ознайомлення з матеріалами цивільної справи, яке було здійснено адвокатом Куц К.К. 16.04.2025 року не тотожне такій події як отримання судового рішення. Для того щоб реалізувати право на перегляд заочного рішення 16.04.2025 року адвокатом була подана заява про його отримання. Адже належним чином оформлене судове рішення не можливо отримати не подавши відповідну письмову заяву. 11.06.2025 року судове рішення було виготовлено і отримано представником заявника через канцелярію суду. Саме з цією подією - отримання судового рішення і пов'язані строки подання заяви про перегляд заочного рішення. Ці строки представником заявника не були порушенні . Слід звернути увагу, на те що суд, після того як заявник усунув недоліки заяви про перегляд заочного рішення, 30.06.2025 року відкрив провадження по справі. Відповідно до вимог ст. 287 ЦПК України суд у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення може своєю ухвалою або залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Вимогами цієї статті закону не передбачено залишити заяву без розгляду , тим більше що такий розгляд вже розпочався по суті про що судом була винесена ухвала від 30.06.2025 року.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на вищенаведене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності об'єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені частиною другою статті 284 ЦПК України.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).
Згідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк як відрізок часу обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу: передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.
Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
Право на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення виникає саме з дати вручення копії заочного рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ОСОБА_1 була направлена копія заочного рішення від 02.04.2025 року, між тим доказів отримання ОСОБА_1 копії зазначеного судового рішення матеріали справи не містять.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Куц К.К. подано заяву про надання для ознайомлення матеріалів справи та отримання копії рішення. Зворотня сторінка даної заяви містить підпис адвоката Куц К.К. про ознайомлення з матеріалами справи 16 квітня 2025 року. (а.с. 99).
Звертаючись до суду з заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення, представник ОСОБА_1 адвокат Куц К.К. вказав, що ні відповідач, ні його представник не отримували копії заочного рішення, 11.06.2025 року представник відповідача звернувся до канцелярії суду першої інстанції, де йому на підставі його заяви, поданої 16.04.2025 року було видано повний текст судового рішення, тому просив поновити строк для подачі відповідної заяви про його перегляд.
Отже, оскільки представником відповідача копія заочного рішення отримана 11.06.2025 року, а із заявою про перегляд заочного рішення останній звернувся 17.06.2025 року тобто в передбачений ч. 3 ст. 284 ЦПК України строк, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно постановив ухвалу, згідно якої залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання.
Колегія суддів вважає, що, враховуючи викладене, оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до положень статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі статті 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки постанова апеляційного суду не стосується вирішення справи по суті, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає, тобто розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі адвоката Куц Костянтина Костянтиновича - задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 15 липня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
О.А. Кружиліна