Справа №199/3815/23 2-ві/760/33/25
12 вересня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кицюк В.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
У провадженні судді Солом'янського районного суду міста Києва Кицюк В.С. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про стягнення моральної та матеріальної шкоди.
04.09.2025 до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кицюк В.С. від розгляду даної справи.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С. від 09.09.2025 передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2025 вказану заяву про відвід передано судді Усатовій І.А.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що08 липня 2025 року під час судового засідання суддею порушено принцип змагальності сторін та в судовому засіданні на неї чинився тиск з боку судді. Крім того, позивач подала клопотання про допуск до перегляду відеоконференції і зняття копії, але ніякої відповіді не отримала.
Вважає, що суддею Кицюк В.С. порушено принцип змагальності сторін, неупередженості суду та дії з метою адвокації сторони відповідача, що є зацікавленістю у вирішенні спору на користь однієї сторони.
З цих підстав просила відвести головуючого суддю Солом'янського районного суду м.Києва Кицюк В.С. від розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення відводу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказує, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися, виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
Обґрунтування, наведені у заяві позивачки ОСОБА_1, не можуть розцінюватись як підстава для відводу головуючого судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказують на необ'єктивність або упередженість головуючого судді Кицюк В.С.
Будь - яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.
З поданої заяви про відвід вбачається, що вона не містить жодної обґрунтованої підстави вважати, що існують сумніви в неупередженості судді Кицюк В.С.
Таким чином, підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише її суб'єктивною точкою зору з цього приводу.
Виходячи з цього, підстави для задоволення заяви відсутні.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Відповідно до частини 11 статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені позивачкою підстави для відводу головуючого судді у справі Кицюк В.С. є необґрунтованими, а тому подана заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кицюк В.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А. Усатова