Справа № 641/5947/25
Провадження № 2/646/4533/2025
15 вересня 2025 року м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
На підставі ухвали Слобідського районного суду міста Харкова від 19.08.2025 до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Основ'янського районного суду міста Харкова справу розподіллено на суддю Чорну Б.М.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 10.09.2025 року позовну заяву - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху позивачу було роз'яснено в самому тексті ухвали від 10.09.2025 року.
11 вересня 2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Так, відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 статті 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 10.09.2025 суд вказав, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
В заяві про усунення недоліків позивач в підтвердження відправлення позовної заяви відповідачу долучив: - опис вкладення у цінний лист з номером (ідентифікатором) відправлення, підписом працівника АТ «УКРПОШТА», штампом відділення АТ «УКРПОШТА» та всіма іншими необхідними реквізитами (зокрема ПІБ отримувача, його адреса, номер телефону, список предметів); -копія реєстру (списку) згрупованих відправлень АТ «УКРПОШТА» з підписом працівника АТ «УКРПОШТА» та штампом відділення АТ«УКРПОШТА», у якому наявний аналогічний номер (ідентифікатор) відправлення, який зазначений у вищезазначеному описі вкладення у цінний лист та копія чеку АТ «УКРПОШТА» (у якому зазначений номер списку згрупованих відправлень).
Суд, зазначає, що згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень п.п. 59, 61 постанови №270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Аналіз наведених положень Правил свідчить про те, що надсилання особою документа саме листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, пов'язано, зокрема, зі специфікою приймання, надсилання та отримання такого виду поштових відправлень, зокрема перевіркою працівником поштового зв'язку та контролем з боку одержувача (іншого учасника справи) відповідності вкладення опису.
Таким чином, належним доказом направлення документів учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку із зазначенням номеру поштового відправлення, разом з фінансовим чеком про відправлення, а також з відображенням повної достовірної адреси отримувача відправлення у всіх підтверджуючих поштових документах. Тільки такі докази в їх сукупності підтверджують, які саме документи пересилаються стороною та куди (за якою адресою) здійснюється відправлення, натомість позивачем долучено накладну, де зазначено одержувача ОСОБА_1 , «ДО ВІДДІЛЕННЯ», Харків, 61031.
Направлення позивачем копій поданих до суду документів відповідачу поштовим відправленням "До відділення" не може ввжатися таким, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 та ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. При цьому, суд звертає увагу позивача, на те, що повідомлення відповідача про подачу позовної заяви до суду повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного ЦПК України. Неналежне повідомлення позивачем відповідача про подачу позовної заяви чи про дату, час та місце судового засідання є безумовною підставою для скасування рішення у справі.
З огляду на те, що судове рішення про залишення позовної заяви без руху залишено не виконаним позивачем, жодних причин неможливості усунення недоліків не наведено, за таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків.
Суддя також враховує та звертає увагу, що згідно з ч.2ст.10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 рокуі набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свободне гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.6 ст.185 ЦПК України).
З огляду на те, що заявником недоліки поданої заяви не усунуті у відповідності до ухвали Основ'янського районного суду міста Харкова від 10.09.2025, за таких обставин вбачається, що матеріали заяви підлягають поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 43, 44, 116, 185, 260 ЦПК України, суд
Матеріали позовної заяви ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - визнати неподаними та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cz.hr.court.gov.ua/sud2035/ .
Суддя Б.М.Чорна