Справа № 645/5589/17
Провадження № 2/645/2/25
12 вересня 2025 р. м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Федорової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Федоровської Д.І.
сторони по справі:
представник позивача- адвокат Жарова-Тітарьова Л.М.
представника відповідача - адвокат Москаленко І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова питання про прийняття до розгляду Уточненої позовної заяви, поданої представником позивача адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. 25.07.2025 року у цивільній справі за позовом:
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про виділ в натурі частки із майна, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою,
В провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, припинення права спільної часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою.
25.07.2025 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій представник позивача просить суд у зв'язку з отриманням нових доказів по справі, які мають принципове значення для правильного вирішення цивільної справи, а саме висновку експерта № 1204, складеного 24.06.2025, прийняти до розгляду Уточнену позовну заяву в якій сторона позивача просить суд:
- провести поділ будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1204 від 19.06.2025 року, припинивши спільну часткову власність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вказане домоволодіння;
- виділити ОСОБА_1 окремий об'єкт нерухоме майно в рахунок 1/6 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з подальшим присвоєнням окремого реєстраційного номеру виділеному домоволодінню - квартира АДРЕСА_2 у вигляді: в будинку літ. А-1 житлову кімнату літ. 2-3 площею 7,2 кв. м ; в прибудові літ. «а6» коридор 2-1 площею 4,3 кв. м., кухню 2-2 площею 6,9 кв. м., санвузол 2-4 площею 3,0 кв. м. загальною площею 21,4 кв. м.; надвірні будівлі: гараж літ. «Л», хвіртка № 4, частина огорожі № 1;
- виділити ОСОБА_2 в окремий об'єкт нерухоме майно в рахунок 5/6 часток домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 з подальшим присвоєнням окремого реєстраційного номеру виділеному домоволодінню - квартира АДРЕСА_3 у вигляді: в будинку літ. А-1 житлову кімнату літ. 1-5 площею 11,40 кв.м.; в житловій прибудові літ. А1- 1 хол літ. 1-11 площею 21,90 кв.м., житлову кімнату літ. 1-12 площею 16,70 кв.м., підсобне приміщення літ. 1-13 площею 15,50 кв.м., хол літ. 1-14 площею 20,10 кв.м., коридор літ. 1-15 площею 6,10 кв.м.; в прибудові літ. «а3» коридор літ. 1-6 площею 2,10 кв.м., кухня літ. 1-7 площею 9,20 кв.м., санвузол літ. 1-8 площею 4,30 кв.м.; надвірні будівлі: сарай літ. «З», частина огорожі № 1, ворота № 2, дв.водопровід № 3;
- виділити ОСОБА_1 в користування 1/6 частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 згідно 1 (першого) варіанту висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1204 від 19.06.2025 року, а саме: ОСОБА_1 на 1/6 частину виділити в користування земельну ділянку площею 188 кв.м. ОСОБА_2 на 5/6 частини виділити в користування земельну ділянку площею 941 кв.м..
Границя розподілу земельної ділянки поділяє земельну ділянку на ділянки: - від лінії забудови літ. «а6» відступив по АДРЕСА_1 шириною 1,80 м для проходу, далі повернув наліво під кутом до стіни будинку літ. А-1; - від червоної лінії відступив від домоволодіння АДРЕСА_1 а шириною 1,0 м для проходу, далі по прямій лінії 15 м, далі повернув наліво довжиною 4,15 м, далі повернув направо по прямій лінії довжиною 18,85 м, далі повернув направо по прямій лінії довжиною 10,15 м до границі ділянки.
В судовому представник позивача просила прийняти уточнену позовну заяву з викладених у ній підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти прийняття уточненої позовної заяви, оскільки сторона позивача звернулася з уточненою позовною заявою, якою змінює предмет позову, на стадії розгляду справи по суті, що суперечить нормам ЦПК України. Крім того представник наголосила, що позивачкою має бути додатково сплачено судовий збір, оскільки фактично збільшено розмір позовних вимог.
Представник позивача наголосила, що позовні вимоги були сформульовані таким чином, як викладено у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1204 від 24.06.2025 року. Також зазначала, що позивачкою заявлені вимоги немайнового характеру, судовий збір вже був сплачений.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали уточненої заяви та матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пунктами 1, 2 частини другої, частинами третьою, четвертою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не забезпечать чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У даному випадку, підставою для звернення до суду із уточненою позовною заявою представник позивача зазначила те, що з метою ефективного захисту порушеного права власності позивачки, після ознайомлення з висновком експерта Національного наукового центра «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 1204 від 24.06.2025 року, вважає за потрібне подати цю уточнену позовну заяву про зміну предмету позову, оскільки задоволення початкових позовних вимог не забезпечить захист її порушених і оспорюваних прав та інтересів.
З аналізу змісту позовної заяви та заяви позивача про уточнення позовних вимог вбачається, стороною позивача змінено предмет позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Щодо посилання представниці відповідача про несплату стороною позивача суми судового збору за звернення із уточненим позовом, яким фактично збільшені позовні вимоги, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суд враховує, що позовні вимоги сторони позивача є вимогами немайного харакрету, судових збір за звернення із якими був сплачений позивачкою під час звернення до суду із позовом.
Слід зазначити, що остаточне визначення в процесі розгляду справи суми судового збору, що підлягає сплаті стороною у зв'язку зі зверненням до суду із позовними вимогами, в тому числі і немайнового характеру, у разі збільшення або зменшення позивачем позовних вимог, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору, що також входить до предмета доказування у спорі і встановлюються судом під час розгляду справи по суті на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, тобто, такі обставини є предметом доказування у справі та оцінки судом відповідно до положень статей 76 ЦПК України.
Таким чином, зазначена уточнена позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви судом не вбачається. Позивачем надано підтвердження направлення копії уточненої позовної заяви іншим учасникам справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість прийняття до розгляду Уточненої позовної заяви (вхідний № 17744), поданої представником позивача адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. до Немишлянського районного суду міста Харкова 25.07.2025 року.
З метою забезпечення принципів рівності та змагальності цивільного судочинства, суд надає відповідачу час для подання відзиву на уточнену позовну заяву, а позивачу - відповіді на відзив на позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 49, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
Прийняти до розгляду Уточнену позовну заяву (вхідний № 17744), подану представником позивача адвокатом Жаровою-Тітарьовою Л.М. до Немишлянського районного суду міста Харкова 25.07.2025 року.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня вручення копії даної ухвали для надання відзиву на Уточнену позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надати відзив на Уточнену позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачем одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Встановити позивачу строк п'ять днів з дня отримання відзиву на Уточнену позовну заяву для подання відповіді на відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 179 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія відповіді на відзив та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду. До відповіді на відзив додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення позивача; документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Копію ухвали направити особам, що беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15.09.2025.
Суддя О.В. Федорова