Справа № 442/2597/24 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С.
Провадження № 22-ц/811/1355/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.
28 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді: Савуляка Р.В.
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
секретаря: Салати Я.І.
з участю: приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Т.С. та її представника - Шемеляк Г.Т. ,
представника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Кушнір С.Т.,
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Тетяни Станіславівни та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року у справі за позовом Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_6 , з участю: третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: та ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Манзілевської Т.С., про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини,-
У квітні 2024 року Начальник Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наталія Савчин звернулася з позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на виконанні у Дрогобицькому відділі Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №65188076, про стягнення боргу з ОСОБА_6 , до складу якого входить 20 виконавчих проваджень на загальну суму 410 328,14 грн., та 27 456,43 євро, в тому числі на користь ОСОБА_4 - 10 виконавчих проваджень про стягнення залишку заборгованості на суму 389 800,31 грн. та 27 456,43 грн.
Виконавче провадження №25780960 з виконання виконавчого листа №2-123/09, виданого 23 жовтня 2009 р Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2009р і до досягнення ним повноліття, перебуває на виконанні з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В процесі виконання даного виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 до 2020р. не проживав, а постійно перебував за межами України в Королівстві Іспанії.
3 24 лютого 2020р по 14 червня 2021року боржник ОСОБА_6 значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку де проживали його батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до повідомлення боржника, на підставі договору про передачу житла в безоплатне користування (в оренду) від 30 червня 2021р, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , він являвся користувачем кімнати № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 , а на підставі договору про передачу житла в безоплатне користування (в оренду) від 09 січня 2023р, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , він являється користувачем кімнати в будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно пояснення ОСОБА_6 за кордоном відсутнє будь-яке нерухоме і рухоме майно та кошти на банківських рахунках, що належать йому на праві власності. Згідно відповідей реєструючих органів нерухомого, рухомого майна, рахунків, відкритих у банківських установах, належних на праві власності ОСОБА_6 не території України не виявлено. Транспортний засіб - АЗЛК-407, 1958 року випуску з 12 серпня 2021р перебуває у розшуку і місце його перебування не відоме.
3 грудня 2020 року ОСОБА_6 являється людиною з інвалідністю 3-ї групи і перебуває на обліку у УПФУ у Львівській області та отримує пенсію за інвалідністю.
У жовтні-листопаді 2021 року батьки ОСОБА_6 померли.
06 грудня 2021 року ОСОБА_6 подав заяву в нотаріальну контору у якій відмовився від прийняття спадщини своїх батьків.
Згідно відповіді Приватного нотаріуса Дрогобицького РНО Манзілевської Т.С. на запит відділу ДВС від 28 липня 2022р, ОСОБА_6 не вступав у права спадкоємця після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 вересня 2022р за ОСОБА_2 зареєстровано право 3/4 приватної спільної часткової та 1/4 приватної спільної часткової власності на будинок та 3/4 приватної спільної часткової власності та 1/4 приватної спільної часткової власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
3 грудня 2020 року ОСОБА_6 є людиною з інвалідністю 3-ї групи, а отже є повнолітньою непрацездатною дитиною спадкодавців, який належить до першої черги спадкоємців.
Відповідно до Свідоцтв про право на спадщину за законом, реєстр №880, №881, виданих 15 вересня 2022р Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., посвідчено спадщину на 1/4 частки у праві власності на житловий будинок та 1/4 частки у праві власності на земельну ділянку, кадастровий №4610600000:01:076:0155 за адресою: АДРЕСА_1 за спадкоємцем ОСОБА_2 , у зв'язку із відмовою спадкоємця першої черги - сина спадкодавця ОСОБА_6 .
В межах виконавчих проваджень державними виконавцями вчинялись виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме: винесення постанов про звернення стягнення на кошти, майно та доходи боржника, винесення постанов про тимчасові обмеження боржника, скерування до суду подань про розшук і привід боржника та примусове проникнення до житла, скерування до органів поліції повідомлень про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання боржником рішень суду. Органом поліції внесено до ЄРДР відомості відносно ОСОБА_6 .
Отже, ОСОБА_6 був обізнаний про наявність боргу перед ОСОБА_4 та державою, і передбачав негативні наслідки для себе у випадку виконання судових рішень про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на його частку у спадковому майні, тому відповідно до Заяви про відмову від прийняття спадщини за законом в користь спадкоємця за законом іншої черги та Свідоцтв про право на спадщину за законом, відмовився від прийняття спадщини.
Боржник не здійснює жодних дій спрямованих на виконання рішень суду та рішень інших органів (посадових осіб), які об?єднані у зведене виконавче провадження №65188076, а навпаки вчиняє дії, щодо унеможливлення стягнення з нього боргів.
З врахуванням зазначених обставин та уточнених вимог від 02 квітня2024 року, 13 серпня 2024 року та 14 серпня 2024 року позивач просила:
визнати недійсною відмову ОСОБА_6 від прийняття спадщини за законом від 06 грудня 2021, спадкова справа №63/2021;
Визнати недійсними:
свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №63/2021, зареєстроване в реєстрі за №880;
свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №63/2021, зареєстроване в реєстрі за №881;
свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №10/2022, зареєстроване в реєстрі за №878;
свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №10/2022, зареєстроване в реєстрі за №879; врегулювати права і обов?язки спадкоємців та стягнути судові витрати (т.1 а.с.1-3;19; т.2 а.с.116-118;144-149).
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 позов задоволено частково.
Визнано недійсною відмову ОСОБА_6 від прийняття спадщини за законом від 06 грудня 2021, спадкова справа №63/2021;
Визнано недійсними:
свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №63/2021, зареєстроване в реєстрі за №880;
свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №63/2021, зареєстроване в реєстрі за №881;
свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №10/2022, зареєстроване в реєстрі за №878;
свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене Приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Манзілевською Т.С., спадкова справа №10/2022, зареєстроване в реєстрі за №879.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року оскаржили приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевська Тетяна Станіславівна та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі приватний нотаріус Мандзілевська Т.С. покликається на те, що ОСОБА_6 , маючи право на обов'язкову частку у спадщині після смерті своїх батьків - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у визначеному законом порядку спадщину не прийняв ні після смерті матері, ні після смерті батька, оскільки не проживав спільно із спадкодавцями на момент відкриття спадщини та заяви про прийняття спадщини не подавав.
Судом першої інстанції не враховано обставини, які були встановлені Верховним Судом при розгляді цивільної справи №442/6714/22, а саме те, що боржник ОСОБА_6 спадщину за законом після смерті своїх батьків не прийняв, оскільки не проживав разом із ними на час їх смерті, а також не звертався до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини у строки визначені статтею 1270 ЦК України.
Висновок суду про те, що ОСОБА_6 будучи людиною з інвалідністю третьої групи та особою, яка має право на обов'язкову частку при спадкуванні і відповідно успадковує автоматично обов'язкову частку, від спадкування яких він відмовився своєю заявою від 06 грудня 2024 року, чим нібито вчинив фраудаторний правочин з метою уникнення відповідальності по сплаті аліментів в користь ОСОБА_4 , не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Крім того, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі покликається на те, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а скасувавши свідоцтва про право на спадщину, суд позбавив його права власності на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 не проживав та не був зареєстрований з померлими за однією адресою, заяви про прийняття спадщини не подавав, відтак її не прийняв. Крім того, відповідач не відноситься до категорії осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину, незважаючи на факт спільного проживання із спадкодавцем чи подання відповідної заяви про прийняття спадщини у встановлені строки.
Визнання недійсною відмови ОСОБА_6 від прийняття спадщини після смерті його батьків не призведе до набуття ним права на спадкове майно та можливості звернути стягнення на частку у спадковому майні в порядку примусового виконання судових рішень.
Право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу без відносно до дослідження правомірності дій інших осіб.
Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
21 липня 2025 року ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 у якому просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення (т.4 а.с.4-9).
12 серпня 2025 року ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скаргу приватного нотаріуса Мандзілевської Т.С. у якому просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення (т.4 а.с.23-33).
28 серпня 2025 року третя особа ОСОБА_7 подав до Львівського апеляційного суду заяву у якій просив суду повернути апеляційні скарги приватного нотаріуса Мандзілевської Т.С. та представника ОСОБА_2 як такі що подані з порушенням процесуального строку, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Т.С. та її представника - Шемеляк Г.Т., представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційних скарг, пояснення представника Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Кушнір С.Т., ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 на їх заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Тетяни Станіславівни та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що у Дрогобицькому відділі державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження АСВП №27780960 з виконання виконавчого листа №2-123/09 виданого 23 жовтня 2009 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2009 року і до досягнення повноліття.
Стягнення заборгованості по аліментах здійснювалося Головним Управлінням ПФУ у Львівській області з пенсії боржника ОСОБА_6 .
Згідно із тимчасовою довідкою №83 (замість пенсійного посвідчення) від 27 травня 2022 року ОСОБА_6 є людиною з інвалідністю третьої групи загального захворювання довічно у відповідності до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №073288.
Батьками відповідача ОСОБА_6 були: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 липня 2002 року.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За життя ОСОБА_9 склав заповіт від 19 лютого 2020 року, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_2 (т.1.а.с.208).
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_6 від першого шлюбу та відповідно онуком ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Спадкодавцю ОСОБА_9 на день смерті належало таке майно:
житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцеві на підставі Договору про надання в безтермінове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числом кімнат від 1 до 5 включно, посвідченого Зумською Г.М. нотаріусом Другої Дрогобицької нотаріальної контори 18 листопада 1960 р за реєстром №4509 та Акту про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального будинковолодіння від 24 вересня 1987 року, затв. Рішенням виконкому Дрогобицької міської ради депутатів трудящих від 24 вересня 1987 року за №464, зареєстрованого Дрогобицьким МБТІ 17 листопада 1987 року у реєстровій книзі №35 та реєстровим номером 3483;
об'єкт незавершеного будівництва, готовність незавершеного будівництва житлового будинку - 75%, та земельна ділянка кадастровий номер 4621284200:02:001:0021 площею 0,144 га для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;
земельна ділянка, площею 0,0369 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610600000:01:076:0155, яка була ним приватизована на підставі рішення 21 сесії 7-го скликання Дрогобицької міської ради від 04 травня 2017 р за №720 «Про передачу у власність земельної ділянки».
ОСОБА_9 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З ним проживала та була зареєстрована дружина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були двічі у шлюбі: перший шлюб укладений 29 квітня 1961 року, розірваний 24 квітня 1991 року, другий шлюб укладений 11 липня 2002 року (актовий запис №218 від 11 липня 2002 року відділу ЗАГС по м. Дрогобичу).
З матеріалів спадкової справи №10/2022, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_9 вбачається, що після смерті останнього із заявою про прийняття спадщини звернувся його онук ОСОБА_2 . Підпис ОСОБА_2 на заяві засвідчено нотаріально консулом Генерального консульства України в Барселоні 25 лютого 2022 року, зареєстрована в реєстрі за №570/4-699.
На підставі заяви про прийняття спадщини приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Мандзілевською Т.С. 03 березня 2022 року було заведено спадкову справу №10/2022.
На підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, поданої 15 вересня 2022 року представником по довіреності, посвідчений Негодою А.А., консулом Генерального консульства України в Барселоні 25 лютого 2022 року за реєстром №570/4-696 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Мандзілевською Т.С. 15 вересня 2022 року видані свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_2 як спадкоємцю за заповітом на 3/4 частки житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки земельної ділянки, кадастровий №4610600000:01:076:0155, загальною площею 0,0369, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , яка належала особисто спадкодавцеві (т. 1 а.с.188-259).
Після смерті спадкодавця ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , із заявою про прийняття спадщини зареєстрованої у приватного нотаріуса 03 березня 2022 року звернувся її онук ОСОБА_2 .
Підпис ОСОБА_2 на заяві про прийняття спадщини засвідчено нотаріально консулом Генерального консульства України в Барселоні 25 лютого 2022 року, зареєстрована у реєстрі за №570/4-698.
06 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_6 своєю заявою, як єдиний спадкоємець - син померлої ОСОБА_10 , відмовився від прийняття спадщини за законом в користь спадкоємця п'ятої черги - онука померлої ОСОБА_2 .
У заяві ОСОБА_6 зазначив, що інших спадкоємців немає (т.1 а.с.13).
Також встановлено, що дочка ОСОБА_10 - ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дітей у неї не було.
Отже, спадщину ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_10 , (яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ), оскільки постійно і на день смерті проживала разом з ним однією сім'єю у зареєстрованому шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів спадкових справ №10/22 та №63/2021 встановлено, що відповідач ОСОБА_6 як спадкоємець за законом спадщини після смерті своїх батьків - ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_10 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не прийняв.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкування здійснюється через прийняття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Відповідач ОСОБА_6 , хоч і був на момент відкриття спадщини після смерті своїх батьків людиною з інвалідністю третьої групи, маючи право на обов'язкову частку у спадщині у визначеному законом порядку та передбачений ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спосіб, спадщину не прийняв ні після смерті матері, ні після смерті батька, оскільки не проживав разом із ними на момент відкриття спадщини та заяви про прийняття спадщини не подавав.
Подібний за змістом висновок зробив і Верховний Суд у своїй постанові від 24 травня 2024 року у справі №442/6714/22 за поданням Дрогобицького відділу державної виконавчої служби про визначення обов'язкової частки боржника - ОСОБА_6 у спадковому майні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 65188076 про стягнення з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_4 та держави заборгованості на суму 315733,88 гривень та 23907,85 Євро (т.2 а.с.174).
Відповідно до ст.69 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, а також перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадкуванні.
Відповідно до п.5.5. Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій (надалі Порядку) «при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус має обов'язково з'ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 ЦК України».
Отже нотаріус перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині при видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.4.11 Порядку - свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Тобто, незалежно від наявності права на обов'язкову частку у спадщині, яку мав ОСОБА_14 , як непрацездатна дитина свого батька, боржник повинен був прийняти її.
Відповідно до матеріалів спадкової справи №63/2021 ОСОБА_14 заяви про прийняття спадщини не подавав, спільно з батьками не проживав.
Для встановлення факту спільного проживання ОСОБА_14 із своїми батьками, нотаріусом Мандзілевською Т.С. отримано довідку ЦНАП виконкому Дрогобицької міської ради №3268 від 29 листопада 2021 року про те, що на момент смерті ОСОБА_9 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ними була зареєстрована ОСОБА_10 , яка була дружиною померлого.
Як зазначено у п.3.20 Порядку факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується:
витягом з реєстру територіальної громади;
довідкою про реєстрацію місця проживання;
іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспорт громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
У паспорті ОСОБА_6 наявна відмітка про зняття 14 червня 2021 року з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те,що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем (п.3.22 Порядку).
Відповідно до довідок виконкому Дрогобицької міської ради №3268 та №3269 від 29 листопада 2021 року інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 із померлим ОСОБА_9 відсутня.
Таким чином нотаріусом Мандзілевською Т.С. обґрунтовано встановлено, що єдиною особою, яка мала право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_9 є вдова померлого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як непрацездатна за віком особа, яка проживала спільно з ОСОБА_9 на момент його смерті.
Оскільки беззаперечно встановлено, що ОСОБА_6 не проживав на момент смерті із своїми батьками, заяви про прийняття спадщини не подавав, 06 грудня 2021 року подав заяву про відмову від прийняття спадщини, за життя ОСОБА_9 склав заповіт на користь свого онука ОСОБА_16 , то в приватного нотаріуса Мандзілевської Т.С. не було підстав для примусової видачі йому свідоцтва про право на спадщину.
За таких обставин помилковим є висновок суду першої інстанції щодо не встановлення приватним нотаріусом Мандзілевською Т.С. кола осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, тим самим наділяючи боржника ОСОБА_6 правом на отримання свідоцтва про право на спадщину за відсутності на це правових підстав та волевиявлення останнього.
Також помилковим є висновок суду першої інстанції про збудування ОСОБА_6 фраудаторної конструкції, щодо відмови ними у прийнятті спадщини після смерті батьків з метою ненадання можливості державному виконавцю звернути стягнення на належне йому майно при виконанні судових рішень.
Верховний Суд у постанові від 06 жовтня 2022 року у справі №904/624/19 зазначив, що договір який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживання правом на укладення договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоду кредитору.
Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Сама заява ОСОБА_6 від 06 грудня 2021 року про відмову від прийняття спадщини за законом в користь спадкоємця за законом іншої черги не створює жодних юридичних наслідків щодо набуття (чи не набуття) ним спадкових прав на обов'язкову частку після смерті його батьків у житловому будинку та земельній ділянці по АДРЕСА_1 , так як він цю спадщину не прийняв. Відповідно і для ОСОБА_4 , як стягувачки у виконавчому провадженню, де відповідач ОСОБА_6 є боржником, визнання недійсною відмови ОСОБА_6 від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_10 не призведе до набуття ним прав на спадкове майно у розмірі обов'язкової частки та можливості звернути стягнення на частку у спадковому майні у порядку примусового виконання судових рішень.
Визнання недійсною відмови ОСОБА_6 від прийняття спадщини за законом від 06 грудня 2021 року не призведе до набуття ним спадщини на відповідну частку у спадковому майні, оскільки спадщина ним не прийнята.
Колегія наголошує, що скасування свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом, за яким третя особа ОСОБА_2 набув право на спадкове майно, є порушенням його прав як спадкоємця, та позбавлення його законних прав на спадкове майно після смерті спадкодавців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Зазначених обставин не врахував Дрогобицький міськрайонний суд першої інстанції у рішенні від 09 грудня 2024 року та дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позовних вимог Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог.
На стадії апеляційного провадження - ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 від 10 квітня 2025 року (т.4 а.с.85).
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, зміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках зміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це зміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Оскільки право на відмову від спадщини безпосередньо пов'язано з особою спадкоємця і не передається після його смерті спадкоємцям, відповідні спірні правовідносини не передбачають процесуального правонаступництва.
Згідно з пункту 7 частини першої статті 225 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо наступила смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
ОСОБА_6 помер, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із підстав наведених вище, тому провадження по справі слід закрити.
Щодо заяви третьої особа ОСОБА_7 від 28 серпня 2025 року про повернення апеляційних скарг приватного нотаріуса Мандзілевської Т.С. та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через порушення строків їх подання, то така не може бути задоволеною із наступних підстав.
Дійсно, приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевська Т.С. падала апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року лише 22 квітня 2025 року з порушенням строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі нотаріус покликалася на те, що повний текст судового рішення її був вручений лише 15 квітня 2024 року, надавши відповідні докази (т.4 а.с.96-103).
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 квітня 3025 року клопотання приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Т.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновленої її строк на апеляційне оскарження (т.3 а.с.105-106).
Представник ОСОБА_2 адвокат Паращак Н.Б. подав апеляційну скаргу на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року 23 червня 2025 року, з порушенням строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі покликався на те, що ОСОБА_2 не повідомлявся про розгляд справи в суді першої інстанції, довідався про оскаржуване рішення лише тоді коли його будинок та земельна ділянка були арештовані державним реєстратором.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2025 року клопотання представника ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновленої йому строк на апеляційне оскарження (т.3 а.с.166-167).
За подання апеляційних скарг приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевська Т.С. та ОСОБА_2 сплатили по 3634 гривень. Вказані сум слід стягнути з позивача по справі - Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України на користь вказаних осіб.
З врахуванням наведеного апеляційні скарги приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Т.С. та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягають до задоволення, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року - скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ст.ст. 367, 368, п. 4 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 377, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Тетяни Станіславівни та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 грудня 2024 року - скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути з Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Мандзілевської Тетяни Станіславівни 3634 грн судових витрат.
Стягнути з Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_2 3648 грн судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 15 вересня 2025 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.