Справа № 643/7989/25
Провадження № 2/635/4666/2025
15 вересня 2025 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Климової Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 2018836337_CARD від 09.05.2018 р. в розмірі 83664,31 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.05.2018 р. між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2018836337_CARD. 13.10.2023 р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір відступлення права вимоги № 13/10/23, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги за даним договором до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників № 2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 83664,31 грн., з яких: 51000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 32664,31 грн. - сума заборгованості за процентами, 0,00 грн. - сума заборгованості по комісії. Відповідач не виконала свого зобов'язання після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, та не здійснила жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей, що є підставою для звернення до суду з даними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 03.07.2025 р. відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду справи, в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, в разі неявки в судове засідання відповідача, позивач не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, будучи у встановленому законом порядку повідомленою про день та час розгляду справи. Причину неявки суду не повідомила.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)
У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що 09.05.2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2018836337_CARD, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в сумі 3515,94 грн. строком до 09.08.2018 р., фіксована процентна ставка - 0,01% річних.
Аналогічні умови містяться і у паспорті споживчого кредиту.
Сторонами складено та підписано орієнтовний графік платежів за договором кредиту, відповідно до якого відповідач повинна була погашати кредит протягом трьох місяців по 1172,00 грн.
З товарного чеку № 000200006799686 від 09.05.2018 р. вбачається розрахунок за LED телевізор (3999,90 грн.), бездротовий маршрутизатор (699,90 грн.) та страхування (449,99 грн.) на суму 5149,79 грн. Факт оплати зазначеної суми підтверджується фіскальним чеком від 09.05.2018 р.
Згідно специфікації до кредитного договору ОСОБА_1 , АТ «ОТП Банк» прийнято позитивне рішення щодо можливості надати кредит позичальнику-фізичній особі ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 2018836337 кредиту в сумі 3149,79 грн.
З наданої суду розписки відповідача від 09.05.2018 р. вбачається, що нею у АТ «ОТП Банк» отримано карту № НОМЕР_1 .
13.10.2023 р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір відступлення права вимоги № 13/10/23.
Згідно п.1.1., п. 1.2 Договору факторингу, згідно умов цього Договору первісний кредитор передає за плату, а новий кредитор приймає право грошової, що належить Клієнту, в стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками0 в розмірі Портфеля Заборгованості.
Датою відступлення права вимоги відповідно до п.6.2.3 договору є дата підписання сторонами договору факторингу.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 13.10.2023 р. до Договору факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 83664,31 грн., з яких: 51000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 32664,31,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Згідно розрахунку заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_2 , відкритого в межах кредитного договору № 2018836337_CARD від 09.05.2018 р. за період з 13.10.2023 р. по 31.03.2025 р., заборгованість відповідача складає 83664,31 грн., з яких: 51000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 32664,31 грн. - сума заборгованості за процентами, 0,00 грн. - сума заборгованості по комісії.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлені договором. Крім того, відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами цивільного законодавства передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
суд вважає не доведеним належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 51000 грн., а також заборгованості по відсотках в сумі 32664,31 грн., оскільки з наданих суду кредитного договору, паспорта споживчого кредиту, графіку платежів, анкети-заяви, фіскального чеку вбачається отримання відповідачем кредиту у сумі 3515,94 грн. Клопотань про витребування доказів позивачем не заявлено.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, витрати позивача по оплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Якішина